ПОИСК
Суспільство та люди

Довелося зашивати без наркозу: жінка розповіла, як змогла вижити у пеклі Маріуполя (відео)

18:40 4 липня 2022
Довелося зашивати без наркозу: жінка розповіла, як змогла вижити у пеклі Маріуполя (відео)

Фітнес-тренер із Маріуполя Наталія Дзеніс була поранена на очах у сина, а довезти її до лікарні допомогли випадкові волонтери. Вона ніколи не думала, що все її життя поміститься на двох матрацах і кількох сумках.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

Зараз пристосовуються до життя у притулку і згадує, якою щасливою була до війни, а далі почалися обстріли.

РЕКЛАМА

«На очах почало все вибухати, на брухт (перетворився. Авт.) весь під'їзд, це те, що я побачила останнє і ми почали падати на землю, я вже була поранена», — згадує Наталя.

Читайте також: Втратила на війні брата, маму та чоловіка, і залишилася з трьома маленькими дітьми: щемлива історія дружини захисника «Азовсталі»

РЕКЛАМА

Що було далі, жінка пам'ятає погано. Натомість її 15-річний син у дітях розповідає, як усі кинулися рятувати маму.

«Щось їй поклали зупинити кров, якісь антибіотики дали сусіди. Проїжджала дивом машина волонтерів, я вибігав і зупинив їх. Вони забрали маму до лікарні, я разом із нею поїхав», — згадує хлопець.

РЕКЛАМА

Це було в середині березня, на той час у маріупольській лікарні мало чим могли допомогти. Зашивати рану довелося наживо.

«Не було ні медикаментів, ні перев'язувальних матеріалів, ні світла, ні води. Я стільки смертей за всі свої роки не бачила, скільки там — за 10 днів», — переконує вона.

Після лікарні родина два місяці жила у підвалі під постійними обстрілами. Дрова та їжу добували чоловіки, а вони із сином відповідали за воду. Коли ж бої змістилися до «Азовсталю», зважилися виїхати з міста. Виїхали з приватним перевізником до окупованого Бердянська. А вже звідти волонтери доправили їх до Дніпра.

Тепер гуляють містом, звикаючи до життя без обстрілів. Зупиняються біля розбитих автомобілів у музеї.

«У Маріуполі повз такі машини ходили щодня. І згорілі є, і прострілені, і на шматки розірвані. Неприємні спогади, для мене це найстрашніше, що сталося у житті», — зазначає Наталя.

Забути пережити не дає й уламок, який маріупольські лікарі дістати не змогли. Наталя сподівається, що це зроблять дніпровські медики, а ще вилікують перебитий нерв, і вона зможе повернутися до роботи і до улюбленого фітнесу.

Нагадаємо, раніше журналісти розповіли історію порятунку найменшого мешканця бункера на «Азовсталі», який третину свого життя провів під землею.

777

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів