Вперше побачив сонце, траву та козу: найменший мешканець бункера «Азовсталі» третину життя провів під землею (відео)
Наймолодшому жителю бункера на «Азовсталі» — Святу Зайцеву — було лише три з половиною місяці, коли рідні принесли його в укриття, де він провів третину життя.
Мати хлопчика зізнається, що до останнього не вірила, що їм вдасться врятуватися, але зараз малюк в евакуації, вперше куштує овочі та фрукти, вчиться плавати, йдеться у сюжеті ТСН.
«Він дуже сміється, він, мабуть, у батька, тому що батько у нас дуже позитивний», — каже мати 7-місячного малюка Ганна Зайцева.
Свят нещодавно разом із мамою, бабусею та дідусем оселився в Карпатах. Сонце, зелена трава, коза — все викликає малого посмішку.
До цього весь світ обмежувався темним тісним підземеллям. На відео, яке вдалося зняти та зберегти мамі Свята, йому лише 3,5 місяці, стільки йому було, коли мати сховала його у бункері «Азовсталі». Кадри тих жахливих місяців стануть доказом у судах над рашистами. Мати хлопчика дивом їх зберегла: коли під час евакуації потрапила до фільтраційного табору, окупанти переглянули все, що було знято на телефон, але карту пам'яті Аня здогадалася сховати.
На «Азовсталі» малюк провів 65 днів, там у нього виросли перші три зуби, проте мати помітила їх лише після евакуації.
«Я навіть не помітила, коли вони вилізли, було багато інших проблем», — каже Ганна.
Зараз Свят нарешті чистенько і за розміром одягнений, адже рідні й подумати не могли, що їхній підземний полон розтягнеться більш ніж на 2 місяці. Втікаючи від обстрілів, із собою прихопили лише тижневий запас дитячого одягу та продовольства.
«Одяг був дуже маленьким, мені доводилося його підрізати і саме тому у малюка зараз невеликі проблеми з ногами. Відмити мою дитину — це було наше перше завдання, тому що 2 місяці він не знав взагалі, що таке душ та ванна. Я його лише обтирала вологими серветками» , — розповідає жінка.
За розпорядженням педіатрів, Святик тепер щодня хлюпається в басейні, але після бункера досі боїться пітьми.
«Він уже пов'язав темряву та бомбардування. Вони були раніше вночі і тепер він спить лише за світла», — розповідає Ганна.
У Карпатах хлопчик уперше скуштував овочі, оцінив банан, але найбільше любить м'ясо. У бункері такого розмаїття Свят не мав — щічки наїв на манці, присмаченій цукром. Його, ризикуючи життям, збирав по офісах розбомбленого заводу дідусь дитини.
Вони не вірили, що врятуються, вибратися з пекла їм вдалося завдяки складним домовленостям про евакуацію цивільних. У Карпатах бранці «Азовсталі» поступово приходять до тями. Але Ганна зізнається, що відчуває вину перед своїм чоловіком. Вона в безпеці, а про свого Кирила нічого не знає.
Боєць «Азова» також був у бункері, але отримав поранення, від евакуації гелікоптером відмовився, не хотів залишати дружину із сином. Рашисти взяли його в полон.
«По одному з „днрівських“ каналів я бачила його на відео, що він виходив із „Азовсталі“ і в нього навіть брали інтерв'ю. Я можу тільки сподіватися, що представники Червоного Хреста зараз стежать за тим, які у нього зараз умови, що в нього зараз є доступ до питної води, їжі та медикаментів. Йому обов'язково потрібна операція на ногу, бо мав дуже тяжке поранення», — каже жінка.
Жінка шукає будь-якої можливості, щоб нагадати Україні про азовців та необхідність їх звільнення. Сподівається, наступного разу до Карпат приїдуть уже втрьох — разом із чоловіком.
Нагадаємо, раніше в інтерв'ю «ФАКТАМ» Ганна розповіла, як «днрівці» неадекватно реагували на українок, які вийшли з бункерів «Азовсталі».
1857Читайте нас у Facebook
