«У його підрозділі не було втрат»: щемлива історія про мужнього офіцера, життя якого обірвали рашисти

20 грудня, героїчно виконуючи свій військовий обов’язок, загинув офіцер Національної гвардії України Іван Дідик. Капітану, який родом з міста Ладижин, було лише 27. Але його життя, як спалах яскравої зорі на небосхилі, — коротке і яскраве.

«Ще в шкільні роки, навчаючись в 4-й школі, Іван вирішив стати офіцером і послідовно і наполегливо, крок за кроком йшов до своєї мети. Він не тільки добре навчався, але і гартував для цього своє тіло і дух, — написав про героя його родич Олександр Дідик - Подаючи документи на вступ до Одеської військової академії, Іван обрав для навчання найважчий факультет, — спеціалістів військової розвідки та спеціального призначення. За рейтингом професійного відбору і перевірки фізичної підготовки був другим. Тож без проблем поступив до обраного військового вишу. Роки навчання допомогли йому отримати ґрунтовні знання і практичні навички, і стати високопідготовленим офіцером.

У 2017 році він закінчив військову академію. В Україні вже три роки йшла війна на сході, і він одразу поринув у вир військового життя. Справжнім екзаменом для нього стала участь в АТО. Прикладом в цьому був батько Андрій Андрійович, який пройшов горнило страшної війни з першої мобілізації. Як офіцера-професіонала Івана характеризує те, що в підрозділі, яким він тоді командував, не було жодної бойової втрати".

З перших днів рашистського широкомасштабного вторгнення Іван Дідик, за словами рідних, був на найнебезпечніших напрямках ведення бойових дій, де знадобився його бойовий досвід.

«Два місяці тому був поранений. Після пройденого лікування і одужання, знову повернувся туди, де доля країни вирішується на полі бою. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України від 14 листопада капітан Дідик був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеню.

Пережитого ним за роки участі в АТО і війні, не побажаєш нікому. Він віддав своє життя за кожного з нас, здійснивши найбільший подвиг на цій землі".

Поховали мужнього воїна на рідній Вінниччині 24 грудня з військовими почестями.

2409

Читайте нас у Facebook