В Україні попрощалися з легендарним сотенним «Кривоносом» — Мирославом Симчичем
У Коломиї проводжають в останню путь Героя України, сотенного УПА Мирослава Симчича. Про присвоєння йому звання Героя президента попросили учасники тогорічної смолоскипної ходи на честь дня народження Степана Бандери. І президент відгукнувся, нагородивши його за заслуги у становленні української державності 14 жовтня 2022 року. На жаль, здоровʼя вже не дозволило Симчичу прибути на нагородження, тож 10 листопада нагороду йому вручила голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук. А 5 січня цього року Мирослав Симчич відзначив столітній ювілей, передавши Володимиру Зеленському шаблю січових стрільців — теж сторічну.
Мирослав Симчич народився у селі Вижній Березів біля Коломиї. У дитинстві мріяв бути козаком, а у 18 років вступив до юнацької мережі ОУН. У 21 — воює з німцями кулеметником першого куреня УНС (Українська народна самооборона) в Космачі, а за рік уже чотовим (псевдо — «Кривоніс») — з більшовиками на Буковині та Прикарпатті. У 23 — сотенний. А у 25 його непритомним полонили й невдовзі засудили до 25 років таборів.
За участь у повстаннях та боротьбу з урками отримав ще 25 років, але після смерті Сталіна термін покарання скоротили. 1963 Симчич вийшов на волю, та менш ніж за 5 років його знову заарештували «за нововідкритими обставинами». Для нового терміну «нововідкритого» було недостатньо, тому скасували скорочення попереднього і знову відправили в табори. 1982, коли він вже відсидів своє, не звільнили. А додали ще 2,5 роки «за наклепи на радянський державний і суспільний лад».
На свободу вийшов у 1985 році (усього відбув в ув'язненні 32 роки, 6 місяців і 3 дні) й оселився у Запоріжжі, де тоді жила його дружина. Оскільки мав статус особливо небезпечного злочинця, міліція періодично перевіряла його навіть у перші роки незалежності.
Мирослав Симчич — кавалер орденів Свободи та «За заслуги», почесний громадянин Коломиї та Львова. 2008 року в Коломиї йому було встановлено прижиттєвий пам'ятник.
Відійшов Герой України 18 січня на 101 році життя. Прощання з ним пройшло 18-та 19 січня у Катедральному Соборі Преображення Христового. 19−20 січня у Коломиї оголосили днями жалоби. Поховають Мирослава Симчича сьогодні, 20 січня, на міському кладовищі «Монастирок».
Читайте нас у Facebook
