Чому суд не хоче бачити у справі Вячеслава Шаповалова очевидні прогалини

19 квітня Київський апеляційний суд розглянув вже другу апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду Києва про тримання під вартою колишнього заступника міністра оборони Вячеслава Шаповалова. Першу скаргу апеляційна інстанція відхилила у березні. Також відхилила і другу, яку було подано після рішення про продовження тримання ексчиновника під вартою до 1 травня цього року. В обох судових засіданнях судді відмовились взяти до уваги аргументи захисників і не побачили очевидних прогалин в аргументації сторони обвинувачення і щодо арешту, і щодо кримінальної справи по суті. При цьому під час другої апеляції були озвучені нові факти, які вказують на те, що кримінальна справа проти Шаповалова має бути закритою через неякісну доказову базу та відсутність складу злочину.

Це не про яйця

Як відомо, 24 січня цього року після виходу журналістського розслідування про закупівлі харчів для ЗСУ за завищеними цінами Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення ЗСУ, подав у відставку, аби не кидати тінь на міністерство, а міністр оборони Олексій Резніков, у минулому успішний адвокат, підтримав його прохання, заявивши про свою упевненість у тому, що у діях його заступника не має складу злочину.

1 лютого у Шаповалова вдома було проведено обшук, після чого Державне бюро розслідувань вручило йому підозру. Однак, коли суть підозри була опублікована в ухвалі Печерського суду про арешт, з’ясувалося, що колишній замміністра не підозрюється у корупції і навіть не підозрюється у завищенні цін на харчі, зокрема, сумнозвісні яйця.

Шаповалова підозрюють в тому, що в нього виник корисливий умисел перешкоджати діям ЗСУ під час особливого стану, що передбачено ст. 114−1 Кримінального Кодексу. За версією слідства, для того, аби здійснити такий злочин, він якимось чином домігся того, щоб Департамент держзакупівель МО у період між березнем та серпнем 2022 року підписав 11 контрактів з 10 компаніями на поставку амуніції, переважно, бронежилетів та взуття на загальну суму біля 5 млрд грн. Згодом з’ясувалося, що на суму 1,139 млрд товари виявилися або неякісними, або не відповідними українським стандартам. Також Шаповалова підозрюють у тому, що він невідомим чином вплинув на департамент закупівель, який навмисно не включав у контракти окремий пункт про якість.

Адвокат Шаповалова, старший партнер адвокатського об’єднання Lawyers Alliance Сергій Мітюрін у своєму інтерв’ю заявив, що слідчі не навели жодних доказів того, що його клієнт мав умисел, а суд не поцікавився, яку саме вигоду отримав Шаповалов.

«Я думаю, що сам прокурор зі слідчим теж не до кінця розуміють, у чому ж був умисел і яким чином цей умисел має доводитись», — сказав Мітюрін.

Крім того, сторона захисту наголошувала на тому, що під перешкоджанням ЗСУ за ст. 114−1 Кримінального Кодексу слід розуміти фізичне перешкоджання, блокування військових частин, наприклад. У випадку з Шаповаловим жодної ознаки перешкоджання немає. Більш того, ніхто від дій колишнього заступника міністра не постраждав: ані люди, ані державні фінанси, ані майно.

Сам Шаповалов, відповідаючи на питання журналістів, зазначив, що дійсно, приблизно п’ята частина товарів у грошовому вимірі була визнана неналежної якості і вона не потрапила до ЗСУ, однак претензій до решти поставок не було і вона використовується армією. А щодо неякісних поставок, то по ним велась і ведеться претензійна робота, тобто постачальники або замінюють товари на якісні, або повертають гроші. Крім того, він повідомив про те, 9 з 10 постачальників були з країн НАТО, деякі є натівськими постачальниками і мають сертифікати якості, тому не довіряти їм не було підстав.

«То який же в мене міг бути умисел перешкоджати ЗСУ, якщо виявилося, що вони були забезпечені необхідним? Невже ви вважаєте, що я планував нашкодити ЗСУ на 20%? А чому не на 30 або 40? І чому не на всі 100, ось що цікаво», — сказав в інтерв’ю Шаповалов.

Адвокати Шаповалова, а також незалежні юристи підтвердили, що у міжнародних контрактах окремого пункту про якість не мало бути, оскільки, по-перше, в них чітко вказані специфікації, і, по-друге, невідповідність специфікації і є підставою для претензій щодо якості.

«Жодних додаткових умов у контрактах не потрібно. І це не скасовує того, що контроль все одно повинен проводитися, що і було зроблено у випадку Шаповалова, інакше як було виявлено, що частина продукції неякісна?» — вважає кандидат юридичних наук Геннадій Дубов.

Нікчемні докази

Під час останнього засідання у апеляційному суді сплили нові деталі кримінальної справи проти Шаповалова.

Так, адвокат Мітюрін заявив, що він та його колеги отримали доступ до більш ніж 100 інших аналогічних контрактів Міністерства оборони і побачили, що в жодному з них немає пунктів про якість. При цьому ніхто, крім Шаповалова, не отримав підозру.

«Це може свідчити одночасно про дві речі: у діях Шаповалова немає складу злочину і слідство та суд упереджені щодо Шаповалова», — сказав Мітюрін.

Несподівано під час суду представник сторони обвинувачення заявив, що, за «попередніми даними» буквально все, що було поставлено за цими контрактами, виявилося неякісним, а решта взагалі не була поставлена. Суд прийняв цю інформацію, однак не поставив жодного уточнюючого питання і не вимагав надати підтвердження таким даним.

У свою чергу сторона захисту з’ясувала, що наприкінці 2022 року, тобто задовго до того, як Шаповалову вручили підозру, дебіторська заборгованість постачальників перед Міноборони за цими контрактами було зменшено на 400 млн грн — 4 з 11 контрактів, які фігурують у підозрі ДБР, були повністю виконані, і претензій до якості поставко не було. По інших контрактах претензійна робота триває.

Шаповалов, який був присутній на засіданні у режимі відеозв’язку з СІЗО, нагадав суду, коли і у яких умовах ці контракти було підписано: одразу після повномасштабного вторгнення — тоді, коли було невідомо, чи втримається Україна.

«Я не визнаю себе винним, бо моєю задачею було забезпечення армії, і я це зробив», — сказав він.

Адвокати також вкотре наголосили, що Шаповалов не підписував ці контракти і що це взагалі не входило до його службових обов’язків. Під кожним контрактом, які закидають Шаповалову, стоїть підпис виконуючого обов’язки керівника Департаменту держзакупівель МО Богдана Хмельницького.

Окрему увагу під час апеляції адвокати приділили мотивації прокуратури, яка не дає згоди на заміну тримання під вартою на домашній арешт або іншу форму запобіжного заходу.

Так, прокуратура стверджує, що Шаповалов, якщо його звільнити з-під варти, може вплинути на свідків. Однак всі підозри проти нього ґрунтуються лише показах однієї людини — Хмельницького, який також знаходиться у СІЗО. При цьому самого Хмельницького підозрюють у завданні збитків державі, тоді як наслідки дій Шаповалова у підозрі взагалі не згадуються, бо їх нема.

«Сторона захисту знов і знов перелічує всі можливі ризики звільнення з-під варти мого клієнта, які згадуються у Кримінально-процесуальному кодексі. Однак жодного пояснення, чому ці ризики мають стосунок до пана Шаповалова, ніхто так і не пояснив. Ми, у свою чергу, надали суду переконливі пояснення, що наш клієнт не збирався і не збирається ані впливати на свідків, ані втікати», — заявив Мітюрін.

За його словами, Шаповалов раніше ніколи не притягався до кримінальної відповідальності і має позитивні характеристики. Крім того, ознакою того, що підозрюваний має намір переховуватись від правосуддя, є, наприклад, продаж особистого майна, отримання закордонного паспорту або ж купівля квитків — нічого з цього переліку Шаповалов не робив, тому неможна заздалегідь стверджувати, що тримання його під вартою — єдиний спосіб забезпечити його присутність в суді та під час слідчих дій. Мітюрін також повідомив суду, що Шаповалов має дружину та двох доньок, тому не може бути підстав вважати, що він збирається уникнути правосуддя. Більш того, Шаповалов під час обшуку в нього вдома надав слідчим всі речові докази, які ті шукали та вимагали, і сам з’явився до суду, який потім ухвалив рішення про його арешт.

«Шаповалов знаходиться під вартою майже три місяці, і якщо за цей час він сам або за нього ніхто не вніс заставу, то це свідчить про те, що він не має таких грошей», — зазначив адвокат і нагадав, що розмір застави для його клієнта встановлений судом у розмірі 402 мільйони гривень. При цьому в матеріалах судової справи є довідка з податкової служби про те, що за чотири роки Шаповалов заробив 1,5 млн гривень, а разом з дружиною — 3,8 млн.

«Можливо, суд вважає, що кожен з нас має пару десятків мільйонів на заставу… Це схоже на те, що йому було сказано: «Сидіти!», — вважає незалежний юрист Андрій Вігірінський.

На засідання суду прийшли 10 чинних військових та відомий автогонщик Олексій Мочанов — вони виявили бажання виступити поручителями Шаповалова. Суд дозволив висловитись лише Мочанову і відмовився надати слово хоча б одному військовому. А під час оголошення свого рішення суд повідомив, що всі заяви про поручительство відхилені. Чому — пояснення не прозвучали.

У підсумку Київський апеляційний суд відхилив скаргу щодо тримання Шаповалова під вартою — він залишиться у СІЗО до 1 травня.

На питання, як довго триватиме досудове розслідування, Мітюрін відповів, що слідство має у своєму розпорядженні 9 місяців.

«Не виключено, що моєму клієнту будуть продовжувати тримання під вартою і надалі. Однак сторона захисту буде знов і знов апелювати. Під час другої апеляції, на жаль, ми знов побачили, що у суді не відбувається змагального процесу. Я і мої колеги підготували два томи матеріалів, які обґрунтовано спростовують всі підозри сторони обвинувачення, однак складається таке враження, що прокуратурі достатньо процитувати ту чи іншу статтю процесуального кодексу, не пояснюючи, як ці статті можна віднести на рахунок пана Шаповалова, і суду цього достатньо», — сказав Мітюрін.

Він вважає, що і аргументи сторони обвинувачення щодо тримання Шаповалова, і підозри за ст. 114−1 — абсолютно безпідставні і бездоказові. Тому справу проти колишнього заступника міністра оборони необхідно закрити через неякісну доказову базу та відсутність складу злочину.

409

Читайте нас у Facebook