«За версiєю газети „Сегодня“, Києво-Печерський лiцей № 171 „Лiдер“ посiв у Києвi 12-е мiсце, а нещодавно журнал „Фокус“ визнав наш заклад кращим в Українi!»

Доброго дня, шановна редакцiє! Пишуть вам вчителi Києво-Печерського лiцею № 171 «Лiдер». Влiтку 2012 року випускники навчальних закладiв України здавали зовнiшнє незалежне оцiнювання (ЗНО), яке визначало їх рiвень оволодiння матерiалом шкiльної програми. Можна з впевненiстю сказати, що успiшнiсть проходження ними тестування — це i їхня особиста оцiнка працi, i оцiнка зусиль їх учителiв та всього навчального закладу. Тому не дивно, що вiдкритi данi тестування використовуються для складання рейтингiв закладiв освiти району, мiста чи цiлої України. Несподiваним для нас став той факт, що, використовуючи для складання рейтингiв єдину базу ЗНО-2012, рiзнi видання отримували зовсiм рiзнi результати! Для прикладу: 26 березня, за версiєю газети «Сегодня», наш Києво-Печерський лiцей № 171 «Лiдер» посiв у м. Києвi 12-е мiсце, а нещодавно в квiтнi журнал «Фокус» визнав наш заклад кращим в Українi! Ми вирiшили розiбратися в цьому парадоксi та провести власнi розрахунки.

Отже, успiшною здачею ЗНО учнем вважають, якщо з 200 можливих балiв вiн набрав не менше 173. Завантажуємо з офiцiйного сайту http://testportal.gov.ua/reports/ базу результатiв ЗНО 2012 року. Обрахувавши вiдсоток учнiв, що набрали не менше 173 балiв за даним предметом (при умовi, що здавало не менше 10 учнiв), сортуємо результати в порядку спадання та визначаємо рейтинг успiшностi випускникiв у даному предметi серед закладiв освiти всього мiста. Начебто все прозоро i зрозумiло… Саме так було зроблено експертами видавництва «Дело», де, на жаль, вони обмежились лише трьома предметами з тринадцяти — українською мовою та лiтературою, математикою та iсторiєю України, що не показало повної картини з усiх предметiв. Та чи можна за вiдсотком визначати, де краще навчають даному предмету? Виявляється, далеко не завжди!

Приведемо вiртуальний, уявний, експеримент. Нехай у школах I та II по 100 випускникiв. В I-й школi добре пройшли тестування з малювання 8 учнiв з 10 (навмисно взято предмет не з перелiку ЗНО), а в II-й школi 75 iз 100. Аналiзуючи роботу закладiв, зрозумiло, що краще навчає малювати школа II, яка пiдготувала з випуску 75, а не 8 учнiв, якi успiшно пройшли тестування. Стороннiй експерт порахує вiдсотки i отримає, що в школi I успiшно склали тест з малювання 80%, а в II — всього 75% i зробить висновок, що малювати краще вчать в школi I.

Все ще прозоро i зрозумiло? Мабуть, вже не так. Але це ще не все. Це ж лише рейтинг закладiв освiти за одним предметом, а як оцiнити загальний? Хто потрапить в ТОП 10?

Та хiба це важко, очевидно, подумали в газетi «Сегодня» i просто просумували вiдсотки з 4-х предметiв — української мови та лiтератури, математики, iсторiї України та англiйської мови. I отримали… хибний результат, оскiльки порiвнювати вiдсотки вiд рiзних значень величин некоректно, а сумувати їх — тим паче. I це тiльки одна сторона медалi. Вiдомо, що учнi самi обирають предмети для проходження ЗНО, i це може бути лише 4 з 13.

Дозволимо собi ще один уявний експеримент — всi учнi деякої школи блискуче здали всi обранi ЗНО на 200 балiв, але, на лихо для школи, обранi ними предмети не входять до четвiрки, за якою складачi рейтингу сортували вiдсотки — i така школа буде остання в рейтингу шкiл з сумарним набраним балом 0%! I це з усiма 200-ми! Парадокс?

Логiчно виникає запитання «Якщо не так, то як же треба?» Вiдповiдаємо: чистий експеримент, котрий визначив би навчальний заклад, який навчає найкраще, можливий тiльки за iдеальних умов, а саме — на початок навчання в кожний заклад приходить на навчання однакова кiлькiсть абсолютно однакових за стартовим рiвнем та iншими параметрами учнiв; по завершенню термiну навчання ВСI без виключення учнi проходять однакове оцiнювання з УСIХ предметiв, i лише тодi, аналiзуючи результати, можна було б визначити, хто краще навчає. Вважаємо, не потрiбно пояснювати, що це не можливо.

А чи можна хоч якось це зробити в неiдеальних, тобто в реальних умовах? Ми вирiшили спробувати, усвiдомлюючи, що даний метод також має недолiки, хоч i меншу кiлькiсть. Удосконалимо методи наших попередникiв. Обчислимо рейтинги закладiв з усiх без виключення 13 предметiв та проаналiзуємо, як часто навчальний заклад потрапляв у верхню десятку рейтингу. А потiм розташуємо всiх в порядку спадання кiлькостi попадань в десятку за всiма предметами, а назви навчальних закладiв за алфавiтом. I ось, що в нас вийшло.

В таблицi № 1 приведено навчальнi заклади, якi потрапили в десятку кращих два та бiльше разiв. Також проаналiзували кiлькiсть найвищих результатiв (по 200 балiв). Таких учнiв по Києву у 2012 роцi було всього 205 з 65 навчальних закладiв (а всього у Києвi 526 навчальних закладiв).

В таблицi № 2 приведенi школи, де таких учнiв було три та бiльше.

Запорукою складання достовiрного рейтингу є три фактори: перше — це достовiрна база даних, друге — вправна та безпомилкова обробка масиву бази даних, третє — правильно пiдiбранi правила та критерiї визначення рейтингу. Важливим також є назва складеного рейтингу. Наприклад, за базою даних ЗНО-2012 можна говорити лише про те, наскiльки успiшними були учнi випускних класiв того року при здачi тестових випробовувань з перелiку предметiв.

Хто взагалi у свiтi займається професiйно та вiдповiдально складанням рейтингiв — звiсно, рейтинговi агенцiї. Серед найбiльш вiдомих у свiтi — Fitch Ratings, Moody’s, Standard & Poor’s. Все це незалежнi комерцiйнi органiзацiї, якi складають кредитнi рейтинги у фiнансовiй сферi. В освiтянськiй галузi України немає офiцiйної агенцiї, яка визначала б рейтинги закладiв освiти. Ми привели лише деякi цифри, а от про професiйнiсть складених рейтингiв судитити вже вам.

I взагалi, на наш погляд, кожний навчальний заклад — це цiлий всесвiт, багатогранний, цiкавий, дуже своєрiдний, наповнений переважно старанними учнями та вправними вчителями. Може, i не вартi пiдрахунки цих рейтингiв таких зусиль? Можливо, краще зусилля ЗМI та громадськостi направити на те, щоб змiнити ситуацiю в освiтi на краще, адже вiд цього теж повною мiрою залежить пiдготовка нової генерацiї нашої держави. А ви якою її хотiли б бачити в май-бутньому? З повагою,

Якiр Михайло Семенович, вчитель
математики Києво-Печерського лiцею
№ 171 «Лiдер», народний учитель України

Полонський Вiталiй Борисович, вчитель
математики Києво-Печерського лiцею
№ 171 «Лiдер», заслужений учитель України

Березовський Андрiй Миколайович,
вчитель фiзики Києво-Печерського лiцею
№ 171 «Лiдер», заслужений учитель України

Таблиця № 1

Таблиця № 2

2349

Читайте нас у Facebook