Наталия Шумарова: «В українській мові смородина буває тільки чорна, а для білої чи червоної є інша назва — порічки»
В сегодняшнем выпуске «Уроков украинского» мы решили поговорить о вкусностях, которые начинают созревать в саду и на огороде. Доктор филологических наук, профессор Института журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко Наталия Шумарова расскажет нашим читателям, как правильно называть ягоды и фрукты по-украински и чем украинское варенье отличается от русского. Правда, речь пойдет не о рецептах, а исключительно о грамматике…
Російською | Українською |
---|---|
Голубика | лохина, буяхú, гонобобéль |
Клюква | журавлина |
Ежевика | ожина |
Брусника | брусниця |
Крыжовник | аґрус |
Боярышник | глід |
Рябина | горобина |
— Наталіє Петрівно, літо наближається. Скоро вже й ягоди збиратимемо. Суницю, полуницю…
— Саме так інколи кажуть мовці, плутаючи морфологічні закони української та російської мов та вживаючи форми однини тоді, коли необхідно послуговуватись множиною. Українською про ягоди говорять «полуниці», «чорниці». І варення варять не з полуниці, а «з полуниць» і «з чорниць». Як каже відомий мовознавець Олександр Пономарів, нікому ж не спаде на думку сказати «варення з яблука». Логіка вимагає вживання множини. У словосполуках із назвами плодів, зібраних із дерев, це правило простежується досить чітко. Але інколи можна почути про варення, повидло чи джем «із вишні», хоч нормою є форма «з вишень», «зі слив». У назвах плодів кущів такої чіткості немає. Ми вже говорили про варення «з полуниць», але нормативним буде й вислів «варення зі смородини». Тут діє правило: іменники на позначення назв рослин і ягід, що в структурі слова мають суфікс — ин (а), в таких сполуках уживаються в однині. Отже, влітку варитимемо варення чи компоти з малини, ожини тощо.
— Виходить, що однина-множина інколи сплутуються у свідомості мовця?
— Так, цьому сприяє двомовне оточення, вплив іншої мови. Російською мовою говорять «варенье из клубники, вишни, черники», акцентуючи увагу на виді рослини, а не на її кількісному представленні через множину. Так склалася традиція.
— А що робити з аґрусом чи глодом?
— З аґрусу варити варення, з глоду — робити настоянки. А в мовленні вживати іменники в згаданих сполуках в однині.
— А які ще назви ягід викликають труднощі в мовців?
— Міські жителі не дуже добре знають назви лісових ягід, дивуються, наприклад, що російське слово «клюква» в українській мові має поетичний відповідник «журавлина». І вже зовсім губляться, дізнаючись, що «голубика» українською називається «лохина», «буяхú» чи «гонобобéль». Для багатьох читачів дві останні назви теж можуть здатися дивними. Але люди, що працюють на землі, люблять і знають природу, зберігають для нас ці слова.
— На заняттях з української мови в університеті нам казали, що смородина завжди тільки чорна, а тому словосполучення чорна смородина є тавтологією типу масло масляне…
— Це так. Смородина тільки чорна, а для білої чи червоної є інша назва — порічки.
— І насамкінець вже не про ягоди, а про листи наших дописувачів. Наша читачка запитує, чому в документах Міністерства освіти і науки України написано «екзаменаційна комісія», але «кандидатський іспит»?
— Ці два слова «іспит» і «екзамен» є абсолютними синонімами. Їх у мові не дуже багато, але вони є. Наприклад, веселка — райдуга, голубий — блакитний, відсоток — процент тощо. Вони можуть диференціюватися за сферами вживання, наприклад, побутове «чиряк» і медичне, спеціальне «фурункул» або побутове «півники» та ботанічне «іриси». У деяких випадках уживання того чи того слова з синонімічної пари закріплено в певних словосполученнях традицією. Ми частіше говоримо «екзаменаційна комісія», ця сполука є основою абревіатури ДЕК, тобто «державна екзаменаційна комісія». Щодо кандидатського іспиту чи екзамену, то тут вибір того чи того варіанта не підтримується певною традицією, але власне українське слово «іспит», на мій погляд, має чітко виражену внутрішню форму, показує, що в людини будуть щось питати, розпитувати. А екзамен — запозичене слово, і тому, де можна, його треба заміняти своїм, питомим.
16342Читатели «ФАКТОВ», которые хотят предложить свою тему в рубрике «Уроки украинского» или задать Наталии Шумаровой вопрос о правильном употреблении слов и выражений в украинском языке, могут присылать их в редакцию по адресу: Киев, улица В. Василевской, 27/29 с пометкой «Уроки украинского» или по электронному адресу [email protected].
Читайте нас у Facebook