ПОИСК
Культура та мистецтво

«Студента раніше називали спудеєм, а заліковку — матрикулом»

8:45 20 липня 2013

Темой сегодняшних «Уроков украинского» будут синонимы — слова разные по звучанию и написанию, но подобные по смыслу. Откуда возникают разные варианты слов и почему мы забываем родные и колоритные украинские выражения в угоду заимствованным из других языков, мы поговорим с доцентом, кандидатом филологических наук кафедры украинского языка Национального университета «Киево-Могилянская академия» Натальей Дзюбышиной-Мельник.

— Пані Наталю, я знаю, що в українській мові є абсолютні синоніми, значення яких повністю збігається. Екзамен — іспит, відсоток — процент. Є й інші, які означають щось подібне, але не зовсім тотожнє. Звідки стільки варіантів слів в одній мові?

— Варіантність або синонімія в літературній мові — звичайне явище. Спричинене воно різними факторами. Це, по-перше, значні терени поширення мови, по-друге, історичні зміни в мові, по-третє, чужомовні впливи. Значні терени поширення іноді зумовлюють навіть появу різних варіантів літературної мови. Це буває тоді, коли держава опиняється у складі іншої країни і підпадає під її вплив. В Україні, внаслідок усім відомих подій, так склалося із 70-х років 19-го сторіччя до середини 20-го. Утворилися західний та східний варіанти літературної мови. Поступово вони злилися, і відмінні слова на позначення близьких понять стали синонімами. Як от: кава — кофе, канапа — диван, філіжанка — чашка, наразі — зараз, по обіді — після обіду, за п’ять хвилин — через п’ять хвилин.

— Деякі з них здаються діалектними. Наприклад, та сама філіжанка вживається тільки у Львівській області.

РЕКЛАМА

— Це літературне слово. А діалекти — і це загальновідомо — невичерпне джерело збагачення мови. Є діалектні поняття, які тепер залюбки знають і вживають у будь-якому куточку України: сонях — соняшник, ватра — багаття, кептар — безрукавка. Мова постійно розвивається, виникають нові слова, і певний час вони зі старими спів­існують як синоніми. А потім одне слово стає більш уживаним, а друге занепадає. Це історичний фактор синонімії. Так спудей став студентом, матрикул — заліковкою, східень — сходом сонця, а спадень — заходом тощо.

— Але найбільше синонімів виникає, напевно, під впливом чужих мов? В українській багато запозичень з російської, польської, німецької, угорської…

— Синоніми, які прийшли з інших мов, можуть мати інші стилістичні особливості, аніж питомі українські, тому й уживаються залежно від контексту. Наприклад, панібратство — загальновживане слово, а фамільярність — книжне. Так само мовознавство і лінгвістика, змагання і конкурс, покровитель і меценат. Кожен народ фіксує своє осібне бачення світу, що проявляється у його мові, тому чим більше мов стає джерелом впливу, тим різнобічніший розвиток мови. Проте бувають і штучні втручання. Наприклад, радянська влада намагалася якомога більше затерти відмінності між українською та російською мовами. Літературні вислови на кшталт «по обіді» чи «за 5 хвилин» майже витіснилися «російськоподібними» «після обіду» та «через п’ять хвилин». Питомі українські слова безпідставно відходили на другий план на користь росіянізмів. Заручник став заложником, пожежна вежа — каланчею, пересічний громадянин — середнім, звичайним. «Набувати чинності» перетворилося на «вступати в дію», «здобувати освіту» — на «одержувати освіту». Замість правильного «перебувати у відпустці» поширилось неправильне «знаходитись у відпустці», а замість «траплятися» стали уживати «зустрічатися». Є навіть такий шкільний жарт. Учитель питає: «Скажи-но, Миколо, де можна зустріти колібрі?» На що уїдливий учень каже: «Ніде, бо колібрі не ходить на зустрічі, а літає». Справді, зустрічатися між собою можуть люди, а учитель мав би спитати: «Де трапляється (водиться, живе, поширене) колібрі?»

РЕКЛАМА

— Зараз у літературі та побуті україномовні люди намагаються повернути несправедливо забуті і витіснені русизмами та полонізмами питомі українські слова. Цей рух отримав назву «пуристична тенденція»…

— Кожна людина і кожен народ намагається самоствердитися. У радянський час це було вкрай важко, але після здобуття незалежності лінгвісти, творча інтелігенція та свідомі громадяни справді намагаються очистити мову від заселення суржикізмів і повернути природну красу та милозвучність, властиві українській мові.

РЕКЛАМА

Читатели «ФАКТОВ», которые хотят предложить свою тему в рубрике «Уроки украинского» или задать Наталье Дзюбышиной-Мельник вопрос о правильном употреблении слов и выражений в украинском языке, могут присылать их в редакцию по адресу: Киев, улица В. Василевской, 27/29 с пометкой «Уроки украинского» или по электронному адресу [email protected].

3078

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів