«В прадавній час дітей „нумерували“, в радянський — називали Даздрапермами і Віленами, а сучасні українські батьки іменують Крістінами, Максімами та Михаїлами»

Известная фраза капитана Врунгеля о том, что как вы яхту назовете, так она и поплывет, в полной мере относится и к именам. Кто-то из родителей долго думает, взвешивая все «за» и «против», перед тем как подарить своему ребенку имя, а более эмоциональные мамы и папы называют чадо в честь любимого литературного героя, эстрадного певца или киноактера. Так маленькие украинцы становятся Элвисами, Джульеттами и Каролинами. Один из наших читателей спросил у «ФАКТОВ», почему сейчас в украинском языке появился Нікіта вместо Микити и Крістіна вместо Христини. Ответить на этот вопрос и рассказать о нормах правописания как полных, так и уменьшительно-ласкательных имен в украинском языке мы попросили доцента, кандидата филологических наук кафедры украинского языка Национального университета «Киево-Могилянская академия» Наталью Дзюбышину-Мельник.

— Пані Наталю, я колись була в одному селі на Буковині, де в кожній сім’ї — по десять і більше дітей. І імена всі, як на підбір: Хуани-Карлоси, Марієтти, Анжеліки, Сальвадори…

— Це мода. Залежність від моди — стихійного короткочасного захоплення спільноти певною музикою, фільмами, одягом, породами собак, словами, сексуальними збоченнями — тим сильніша, чим вужчий внутрішній світ людини. Мода — своєрідна компенсація власної неповноцінності, спосіб самоствердитися у певному колі людей. Мода на імена — досить нове явище, навіяне мас-культурою та ЗМІ. Якщо зазирнути в минуле, ставлення до імен, як і самі імена, істотно відрізнялися від сучасних. Наші давні дохристиянські предки іменували своїх дітей за порядком народження (Первак, Вторак, Третяк) або виражали свою любов до дитини в її імені (Люба, Ждан). Якщо ж у протоукраїнців малюки одне за одним помирали немовлятами, то наступну дитину мама з татом називали неприємними іменами — Нелюб, Неждан, Некрас. У такий спосіб вони дурили богів, мовляв, дитину ніхто не чекав і не любить, тому нема чого її і забирати. До речі, в Харківському університеті є викладач на прізвище Нелюба, а в Луганському університеті — Неживий. Це дуже давні прізвища, які колись були іменами. У християнські часи пріорітет обрання імені для немовляти належав церкві, втім батьки могли обрати одне з декількох імен, що припадали на день народження дитини. Наприклад, мій батько, якому незабаром виповниться 100 років, народився на Юрія і Якова. У сусідньому селі жив п’яниця і злодій Юрко (один на декілька сіл), то мої дід з бабою благали попа не осоромити їхнього сина ім’ям Юрій, а назвати Яковом.

— У радянський час була мода на так звані пролетарські імена.

— Так, Октябрини, Даздраперми, Вілени, Тракторини, Електрифікації, Барикади, Леніни і Сталіни були майже нормами. До речі, у нас учився студент на ім’я Кім. З’ясувалося, його батьки не знали, що воно розшифровується «Комуністичний інтернаціонал молоді». Проте навіть тоді панівною залишалась традиція називати дітей по-християнському: Оленами, Тетянками, Сергіями і Миколами. Окремі імена обростали і ореолами національних святинь — Богдан (на честь Хмельницького), Тарас (на честь Шевченка), Леся (на честь Лесі Українки).

— Зараз вони вже не такі популярні.

— Із наступом мас-культури через ЗМІ традиційні українські імена втратили для багатьох свою цінність. Батьки знову хочуть привернути увагу до своєї дитини чудернацьким ім’ям. Найлегше це зробити через запозичення з чужої культури. Після фільму про Анжеліку заряхтіло від Анжелік, стала популярною Анжела Девіс — заряхтіло від Анжел. Зараз вже Ериками, Едуардами, Сніжанами нікого не здивуєш. Іноді взагалі важко сказати, чому і як виникають певні форми імен. Наприклад, Альона — скорочене від російського «Елена» — вживається давно. Але підстав фіксувати його як повну, паспортну (!) форму, не було. Проте у рагсах реєструють і Крістін, і Михаїлів, і Альон. Молоді українські батьки запозичують з російської мови повні і зменшувальні імена і звертаються до дітей Даша, Маша, Антошка, Тьома тощо, нехтуючи гарними, питомими українськими Даринко, Марічко, Антосику, Артемко. За шаленого тиску російських ЗМІ це закономірна реакція пересічного українського громадянина. Так проявляються наші комплекси меншовартості.

— А як правильно перекладати іноземні імена? Скажімо, ім’я світської левиці Paris Hilton раніше перекладали, як Періс, а тепер — як Париж…

— Нинішній варіант більш правильний. Адже дівчинку назвали на честь французької столиці, тому правомірно було би вживати ім’я по-французьки — Парі, або так, як засвоєно українською, — Париж. Але аж ніяк не по-американськи — Періс.

Читатели «ФАКТОВ», которые хотят предложить свою тему в рубрике «Уроки украинского» или задать Наталье Дзюбышиной-Мельник вопрос о правильном употреблении слов и выражений в украинском языке, могут присылать их в редакцию по адресу: Киев, улица В. Василевской, 27/29 с пометкой «Уроки украинского» или по электронному адресу [email protected].

3087

Читайте нас у Facebook