«Російською кажуть «перед смертью не надышишься», а українською — «навздогінці не цілуються»

В одном из прошлых выпусков «Уроков украинского» мы уже касались фразеологизмов и крылатых фраз. Однако тема эта настолько многогранна, неисчерпаема и, как оказалось, интересна нашим читателям, что сегодня мы решили обратиться к ней вновь. Кандидат филологических наук, доцент кафедры украинского языка Национального университета «Киево-Могилянская академия» Наталья Дзюбышина-Мельник расскажет нам о том, в каких случаях употребляются некоторые колоритные украинские фразеологизмы и откуда у этих выражений, как говорится, ноги растут.

— Пані Наталю, навіщо люди вигадали сталі вирази?

— Готові мовні формули у часто повторюваних побутових ситуаціях — звичайна річ для кожної мови. Адже це полегшує спілкування, особливо коли йдеться про спонтанне мовлення. Мовні формули, фразеологізми, супроводжують наш побут протягом усього життя. Тому, коли вони барвисті, влучні, дотепні, то стають мовною окрасою кожного, роблячи спілкування жвавим. Такі формули є не тільки своєрідним тренінгом для пам’яті, але й засобом удосконалення та розвитку інтелекту. Сталі вирази дуже образні. Одна річ, якщо спритну людину назвати просто спритником, а інша — якщо про нього сказати: «Не проспить грушки в попелі».

— Звідки пішов цей вислів?

— Походження його давнє, а проте ще прозоре для тих, хто малим пас уночі коней (зазвичай цю справу доручали хлопчакам-підліткам). Назбиравши вдень грушок-дичок, хлопчаки загортали їх на ніч у попіл і на ранок мали неабиякі ласощі. Ділилися порівну. Проте траплялися й хитруни-спритники, що прокидалися першими, то й ласували донесхочу. А бували й соньки, що могли скуштувати лише облизня (російською — остаться ни с чем).

Українці, як відомо, люблять жартувати. Ця риса яскраво втілена у фразеологізмах, зміст яких протилежний буквальному змісту слів у них. Наприклад, таємниця далі базару не піде (тобто не залишиться таємницею), добре як голому в кропиві (погано), тепло як циганові в ятері (ятер — риболовна сітка, яка, звісно, зовсім не гріє), близький світ (далеко), сміятися на кутні (плакати). Українці шуткують навіть спересердя. Звідси й жартівливі прокльони, що смішать, а не гнівають адресата. Як-от: а щоб тебе дощ намочив, а щоб тебе качка копнула (вдарила лапкою), а щоб тобі курка ногу стоптала.

— Часто можна почути російський фразеологізм, який зовсім непросто перекласти на українську мову.

— Фразеологізми не надають до дослівного перекладу. Це добре знають не лише перекладачі-професіонали, але й ті, що мають різномовну практику. Фразеологія кожного народу фіксує його ментальність, або, як тепер кажуть, осібну мовну картину світу. Наприклад, українською кажуть «навздогінці не цілуються», а російською — «перед смертью не надышишься». Або українською «я йому про діло, а він мені про козу білу» — російською «я про сапоги, а он про пироги». Українською — «то ще та кузочка» (комашка), російською — «тот еще фрукт».

Те, що однією мовою можна сказати одним словом, іншою постає у вигляді словосполуки. Приміром, українською «пильнуй», а російською «держи ухо востро». Українською «вилежуватись», російською «валяться в постели». Українське «овва!» перекладається як «эка важность!». І навпаки, «щира правда» — російською «правда-матка», «огорнув смуток» — «взгрустнулось», «на добрий розум наставляти» — російською «поучать».

Нерідко у вигляді фразеологізмів виступають відмінкові за походженням форми, що також різняться від мови до мови: Як-от: українське «жартома» і російське «в шутку». Є ще застиглі дієслівні форми, співвідносні з вигуками: українською «дзусь!» — російською «шалишь!», українською «зась!» — російською «не сметь!».

— Але ж є сталі вирази, які у споріднених мовах звучать майже однаково?

— Авжеж. Наприклад, «сяйнула думка» — «осенила мысль». Чи «не стоит ломаного гроша» — «копійки щербатої не вартий». Для нормального розвитку мови не лише бажані, а й конче потрібні запозичення з різних мов, адже вони збагачують світогляд нашого народу. Але чим віддаленіші мови, тим більше підстав для калькування. Усім відомі: дерево життя (біблійне, з івриту), пташине молоко (з грецької), не в своїй тарілці (з французької), голий король (данське). Бажаю усім потрошку засвоювати хоча б дещицю з багатої та колоритної української фразеології, щоби бути яскравою мовною особистістю.

Читатели «ФАКТОВ», которые хотят предложить свою тему в рубрике «Уроки украинского» или задать Наталье Дзюбышиной-Мельник вопрос о правильном употреблении слов и выражений в украинском языке, могут присылать их в редакцию по адресу: Киев, улица В. Василевской, 27/29, с пометкой «Уроки украинского» или по электронному адресу [email protected].

5669

Читайте нас у Facebook