ПОИСК
Блоги

Новий тренд серед роботодавців: наймати на роботу одного працівника замість трьох

16:11 4 грудня 2018
Інф. «ФАКТІВ»
Останні дослідження в сфері працевлаштування показали вражаючі результати: роботодавці хочуть бачити у своїх компаніях не просто молодих працівників, а таких, котрі володіють одразу декількома навичками, головними серед яких є вільне володіння не просто комп’ютерною технікою, а «спілкування на ти» з безліччю комп’ютерних програм, додатків та паралельного використання їх у робочому процесі. Більше того, вимоги, які ставлять роботодавці, змушують працівників бути «на зв’язку» майже 24 години на добу 7 днів на тиждень. Адже ті компанії, що успішно розвиваються, не можуть дозволити собі такої розкоші, як «вихідні». Себто, офіційно, за законом, все є, але…

Зміна в орієнтації на майбутнє з використанням новітніх технологій завела освіту, зокрема українську, майже у глухий кут. Адже ті знання та навички, що отримують студенти протягом навчання, старішають набагато, у декілька разів, швидше, ніж проходить процес навчання.

Те, що світ професій та пошуку роботи невпинно та швидко змінюється, підтвердив нещодавно опублікований глобальний звіт Всесвітнього економічного форуму «Майбутнє роботи».

Із цього звіту, що описує, зокрема, зміни у відносинах між роботодавцями та робітниками та робить проекцію на трансформацію професій, можна зробити 5 головних висновків:

  • розвиток новітніх технологій змінює потребу в навичках до вже відомих професій;
  • третина, якщо не більше, працівників, що вже мають певний фах, повинні будуть перевчатись вже протягом наступних 3—4 років;
  • розвиток штучного інтелекту змінює баланс у виконанні робіт: якщо сьогодні цей відсоток становить приблизно 70/30, то незабаром він становитиме десь 58/42 відповідно до формули виконання робіт «людина/робот»;
  • близько 75% роботодавців вже сьогодні хочуть вести бізнес саме за допомогою «місцевих» фахівців, а не шукати робітників деінде.

Але є й інше дослідження, зроблене фахівцями, яке охоплює горизонт розвитку відносин у сфері роботодавців та працівників до 2030 року. В ньому якраз йдеться про те, що вже за 10 років ті спеціальності, які представлені у класичних вишах, зокрема і в українських, будуть практично знівельовані розвитком новітніх технологій, якщо сучасна освіта не перелаштується.

РЕКЛАМА

Із досвіду свого спілкування з нашими співвітчизниками, котрі працюють за кордоном у різних сферах — від логістики автоперевезень до медицини та ІТ-бізнесу, — можу сказати, що навіть у США, де освіта вважається однією з найкращих, вже сьогодні не існує такого, що фахівці працюють «в колії», ніде не навчаючись та не підвищуючи кваліфікації. Особливо це стосується молодих людей, віком до 40 років. Звісно, є прошарок робітників, які виконують якісь механічну роботу (різнороби), але їх відсоток мізерний. І, зрештою, від їх наявності розвиток будь-якого сегменту індустрії не залежить.

Причина того, що власники навіть середнього бізнесу дедалі частіше звертають увагу на молодих фахівців із досить широким спектром знань, досить проста: новітні технології дають змогу зменшити кількість найманих працівників, а значить, зменшити витрати на заробітну платню. А найняти на роботу замість трьох працівників одного, але такого, який абсолютно чітко та структуровано буде справлятися з завданнями, використовуючи новітні технології, — сьогодні це новий тренд серед роботодавців усіх розвинених країн.

РЕКЛАМА

Коротше кажучи: десяток додатків до комп’ютеризованих систем, що виконуватимуть 30% роботи, та співробітник, котрий ними користуватиметься, коштуватимуть дешевше, аніж декілька фахівців для виконання такої роботи. Саме тому працівники, котрі сьогодні мають роботу в престижних закордонних компаніях, майже постійно навчаються в різних коледжах та університетах, аби отримати більше якісних та необхідних у майбутньому знань.

А що ми маємо в Україні та українських вишах? Скільки, скажімо, молодих спеціалістів, котрі мають ступінь магістра за спеціальністю хоча б «оператор комп’ютерних систем», сьогодні працюють за фахом? Мізерна кількість. А скільки молодих спеціалістів з дипломами журналістів працюють у ЗМІ? Риторичні питання, але на ніх вже сьогодні треба давати перпендикулярні відповіді. Адже найпростіше, що відбуватиметься в українських вишах найближчим часом, — це жорстка боротьба за те, щоб саме в них студенти отримували потрібну освіту. І якщо ще кілька років тому це було лише питанням часу, то сьогодні це вже питання престижу та виживання. Так званий червоний диплом сьогодні є лише доказом, що його власник принаймні має здібності та певні кошти, аби закінчити виш. Знову ж таки прошу не плутати: закінчити виш та отримати необхідні для подальшого життя та роботи знання та навички — сьогодні це абсолютно різні речі.

РЕКЛАМА

І під удар потрапляють одразу кілька професій, як, наприклад тих, що вже згадувалися вище. Це ті ж таки юристи, журналісти, бухгалтери, архітектори. Себто ці спеціальності «в чистому вигляді» вже нікому не будуть потрібні саме через розвиток новітніх технологій. Замість юристів — штучний інтелект із найповнішою базою інформації із будь-яких правових відносин; замість архітекторів будинки також «створюватиме» штучний інтелект, прораховуючи абсолютно всі ризики та варіанти, маючи найґрунтовнішу інформацію про місце будівництва, матеріали, і т. д.; бухгалтерія перейде повністю в електронний вигляд і автоматично фіксуватиме відрахування; журналістика… Вже сьогодні будь-який дотепний блогер чи користувач соцмереж може передавати новини, не маючи журналістської освіти.

Проте не все так сумно. І у вищезазначеному звіті йдеться, зокрема, і про те, які професії стануть більш затребуваними. І в першу чергу через «гнучкість» та постійну можливість вдосконалення своїх знань.

Це такі фахівці, як, скажімо спеціаліст з аналізу даних, менеджер з інновацій, спеціаліст з робототехніки, експерт з автоматизації, спеціаліст з роботи зі штучним інтелектом і машинним навчанням, і так далі.

Ще одним аспектом новітнього ринку спеціальностей стане фактичне анулювання розподілу на «гуманітарні» та «точні науки». Хоча, звісно, умовно гуманітарні професії будуть затребувані. Це, скажімо, служба підтримки клієнтів, спеціалісти з електронної комерції та організаційного розвитку. Але це, знову ж таки, умовно гуманітарні напрямки, оскільки основою тут також буде штучний інтелект, а від працівників вимагатиметься координація та керування ним.

Якщо оглянути сьогодні весь перелік спеціальностей, які пропонуються українськими вишами, то, напевно, ви ніде не знайдете тих професій, які вже сьогодні є затребуваними, а за 4—5 років стануть топ-потрібними.

«А що ж буде з робітничими професіями, науковими спеціальностями тих-таки археологів?» — спитаєте ви. Вони залишаться. Але вже сьогодні ці професії видозмінюються разом із розвитком новітніх технологій. Будівельник сьогодні — це не просто людина в спецодязі з кельмою, а фахівець, що вміє користуватися високоточними приладами. Археолог — це людина, що в першу чергу не копирсається у землі, а використовує супутникову карту, співставляючи її з геомагнітно-резонансними даними досліджень ділянок. Електрик, слюсар — так само. І чим далі, тим більша кількість так би мовити виняткових професій потребуватиме переосмислення та переорієнтації. І чим швидше українські навчальні заклади відреагують на це, — тим швидше українська промисловість та економіка зміняться якісно та отримають реальний шанс для стрімкого розвитку.

Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.

659

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів