Кондитер Олена Зіберт: «Моє «золото» на всесвітньому конкурсі Cake International — це кондитерський «Оскар»

«У змаганнях брали участь близько 600 кондитерів з 59 країн»

— Так як конкурс проходив в онлайн-форматі, роботи судді оцінювали по фотографіях, — розповідає Олена Зіберт. — У змаганнях брали участь близько 600 кондитерів з 59 країн. І все презентували дуже красиві солодкі твори. Україну представляли дев'ять майстрів. І ми завоювали чотири «золота»! Я і чернігівський кондитер Ірис Новакова отримали медалі за пряникові 3D-композиції, киянка Тетяна Нагорна — за декоративні фігурки з мастики, а Наталя Лупич з Івано-Франківська — за цукрові квіти. Наша перемога — це неймовірні емоції! Для мене моє «золото» на всесвітньому конкурсі Cake International — це кондитерський «Оскар».

— Вітаю вас! Які ж були критерії в оцінюванні?

— Концепція та оригінальність дизайну виробу, складність технології, якість виконання і опрацювання деталей, візуальна привабливість (так званий вау-ефект). Вимог було багато. Для презентації пряникової композиції потрібно було вислати шість фото роботи з різних ракурсів і креслення. Оцінювали роботи судді світового рівня. Розробки, оцінені від 90 до 100 балів, отримували «золото», від 80 — до 90 балів — «срібло», і від 70 — до 80 — «бронзу». В одній категорії могло бути кілька переможців. Всі роботи потрібно було вислати до 19 лютого і купити квиток для участі, який коштував 20 фунтів стерлінгів (близько 800 гривень). Однією з умов було те, що до конкурсу роботи ніде не повинні були з'являтися.

— Розкажіть, будь ласка, про свою пряникову композицію «Старий маяк». Як народилася ідея?

— У 2021 році всі ми сподіваємося на зміни на краще. Мій маяк — їх символ. Це будинок світла, який дарує надію. Я його зробила затишним для проживання і навіть трохи казковим. Всі деталі зроблені з пряників і айсінгу (білкової глазурі). Стіни — завтовшки 7 мм, айсінгове покриття — 1 мм. Тільки для черепиці та каменів використаний товстіший шар глазурі. Мох зроблений з крихти печива. Склеєна конструкція за допомогою айсінгу. Висота композиції — 50 см, довжина — 48 см, ширина — 35 см.

«Завжди, коли строю пряниковий будинок, думаю про те, хто в ньому буде жити»

— Неймовірно гарно!

— Готуючись до конкурсу, я переглянула величезну кількість зображень маяків, рибальських будиночків. Але мій маяк жоден з них не повторює — він особливий. Цей маяк такий, яким бачу його я. Завжди, коли роблю пряниковий будинок, думаю про те, хто в ньому буде жити. Цей не виняток. Тут мешкають доглядач маяка з дружиною, і у них багато дітей, тому і чимало прибудованих кімнат. Правда, в будівництві немає моїх улюблених мармеладних вікон, що світяться…

— А це ж, наскільки пам'ятаю, ваша улюблена фішка і унікальна розробка.

— Так. Але цього разу довелося обійтися без них, і ось чому. Я боялася… дискваліфікації. З дискваліфікацією на цьому конкурсі щороку стикаються чимало кондитерів. В цьому році теж кілька прекрасних робіт не були оцінені.

— Чому ж?

— У роботі можна було використовувати тільки пряникові тісто і айсінг. І відступати від вимог не можна. Вони єдині для всіх і не обговорюються. До речі, у багатьох категоріях не можна було застосовувати неїстівний декор. Ніякого дотику їстівного і неїстівного! Не втомлюся повторювати слова подяки нашому чудовому куратору Альоні Уйшаг за допомогу! Альона підказувала, які правила що значать, відповідала на всі питання, а їх виникало чимало.

— Як у віртуальному конкурсі довести авторство своєї роботи?

— З цим не було проблем. Ніхто з професійних кондитерів не зацікавлений представляти підробку і видавати чуже за своє. Майстри дорожать репутацією. Обман може легко розкритися. Наприклад, якщо надійде якась скарга. Все це може закінчитися ганьбою і дискваліфікацією.

— Чи враховувався смак ласощів?

— Ні, значення мала тільки візуальна частина роботи. Це конкурс декораторів. До того ж віртуальний.

— Олена, що для вас в конкурсі виявилося найскладнішим?

— Важко сказати. Напевно, очікування результатів. Два тижні з моменту відправки і до оголошення результатів — хвилюючий період.

— Чим ви надихалися?

— Перш за все художніми творами. Один з них — про Гаррі Поттера. Там описані неймовірні споруди… Але, як вже сказала, я не відтворюю те, що існує, а завжди придумую щось своє.

— Яка доля спіткала ваш маяк? Він став домашньої реліквією або їм вже встигли поласувати діти?

— Маяк поки вдома. Думаю подарувати його друзям. Він, як і диплом, нагадує мені про участь в конкурсі і мотивує не зупинятися на досягнутому.

Фото з альбому Олени Зіберт

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»
обраним джерелом
у Google News