Полювання на півня та 522 долари премії: 35 років тому «Динамо» Лобановського привезло до Києва Кубок кубків

У неділю, 2 травня, виповнилося рівно 35 років з дня тріумфу київського «Динамо», яке під керівництвом Валерія Лобановського здобуло Кубок володарів кубків.

У тому сезоні під тиском киян не встояли голандський «Утрехт» (1:2 і 4:1), румунська «Університатя» (2:2 і 3:0), австрійський «Рапід» (4:1 і 5:1) і чеська «Дукла» (3:0 і 1:1). А в фіналі турніру 2 травня 1986 року на стадіоні «Жерлан» у Ліоні «біло-синіми», що завдали по воротах іменитого суперника 22 (!) удари, було подолано мадридський «Атлетико» (3:0), який очолював Луїс Арагонес (саме цей фахівець привів збірну Іспанії до перемоги на Євро-2008).

«Динамо» (Київ) — «Атлетико» (Мадрид) — 3:0

«Динамо»: Чанов, Безсонов, Балтача (Баль, 39), Кузнецов, Дем'яненко, Рац, Яковенко, Яремчук, Заваров (Євтушенко, 70), Бєланов, Блохін.

«Атлетико»: Філол, Томас, Клементе, Артече, Руїс, Прієто, Кабрера, Кіке, да Сілва, Ландабуру (Сетьєн, 60), Марина.

Голи: Заваров (6), Блохін (84), Євтушенко (87).

Під керівництвом Валерія Лобановського і Анатолія Пузача ту гучну перемогу кували: Віктор Чанов, Михайло Михайлов, Сергій Балтача, Олег Кузнецов, Андрій Баль, Василь Євсеєв, Анатолій Дем'яненко, Володимир Безсонов, Павло Яковенко, Іван Яремчук, Василь Рац, Олексій Михайличенко, Олександр Заваров, Вадим Євтушенко, Ігор Бєланов та Олег Блохін.

До речі, другий тайм зустрічі на «Жерлані» почався із запізненням, оскільки на футбольне поле вибіг півень, зловити якого намагалися гравці обох команд («Динамо» на полюванні представляли Олег Блохін і Василь Рац).

До речі, «Динамо» в тому сезоні могло залишитися не тільки без трофею, але й взагалі без єврокубків.

«Чемпіонат Радянського Союзу 1984 року ми закінчили лише на десятому місці. І пробивалися до Європи через Кубок країни, — розповідав в інтерв'ю „ФАКТАМ“ один з творців кубкового успіху, автор останнього голу в ліонському фіналі Вадим Євтушенко. — Тільки ось в 1/8 фіналу ледь не вилетіли на рідному Республіканському стадіоні від московських одноклубників. Справа дійшла до серії післяматчевих пенальті. Нас тоді Вітя Чанов здорово виручив, парирувавши вирішальний 11-метровий».

Фінал у Ліоні команда Лобановського проводила через шість днів після аварії на Чорнобильській АЕС. Про те, що на станції сталося щось страшне, футболісти дізналися лише після прильоту до Франції.

«27 квітня в Києві ми обіграли московський «Спартак», — згадує Вадим Євтушенко. — Після поєдинку Валерій Васильович не відпустив нас додому, і ми вирушили на базу. Попереду був фінал єврокубка. Так ось, по дорозі в Кончу-Заспу я почув в автобусі, як Лобановський казав, по-моєму, Пузачу про те, що на атомній станції щось сталося. Більше ми нічого не знали. Тим паче, що через день нас відвезли в Москву, де до самого вильоту в Париж ми тренувалися на базі своїх одноклубників. Деяка інформація до нас, звичайно, доходила. Мовляв, аварія, якась хмара пішла не на Київ, а на північ — у бік Гомеля. Але не більше того. І лише прилетівши в аеропорт «Шарль де Голль», ми побачили на телемоніторах страшні фото зруйнованого реактора і почули знайомі слова — Kиїв, Чорнобиль…

Уже пізніше, зіставивши факти, ми стали здогадуватися, чому 27 квітня перед такою важливою грою нас, як це було практично завжди, не «накачували» партійні боси. Нікого з них на стадіоні в той день не було, тільки керівники спорткомітету! Але ж 1 травня на Хрещатику ще й парад був, а гідропарк був забитий людьми, які засмагали на сонці. Погода, як на зло, шикарна стояла".

До речі, за свій тріумф у Кубку кубків динамівці отримали по… 522 долари.

«Ми були щасливі, — розповідав «ФАКТАМ «капітан «Динамо» Анатолій Дем'яненко. — У роздягальні відзначили перемогу пивом. Шампанське було вже потім, у готелі. Мені, щоправда, з Ванею Яремчуком ще на допінг-контроль довелося йти. Вечеря тоді видалася на славу. Кожен з нас прихопив з собою з Києва по пляшці шампанського. Добре пам'ятаю, що в чашу кубка увійшло вісім пляшок».

У рідному Києві динамівців, які приїхали потягом з Москви, зустрічали, як справжніх героїв. Ніби й не було біди в Чорнобилі.

«Коли «Динамо» привезло Кубок кубків до Києва, з перону залізничного вокзалу нас до автобуса чи не на руках несли, — продовжує Вадим Євтушенко. — Вболівальників дійсно вистачало. Але серед них було і багато людей, які просто ніяк не могли виїхати з Києва і перебували на вокзалі в пошуках квитків.

Ніколи не забуду моторошну картину, коли ми їхали з вокзалу на базу по пустельних вулицях травневого Києва, на яких якщо хтось і був, то тільки чоловіки. Жінок і дітей тоді відправляли з міста всіма правдами і неправдами…"

На жаль, декого з тих, хто 35 років тому здобув єврокубковий трофей, вже немає в живих: Валерій Лобановський, Анатолій Пузач, Віктор Чанов, Андрій Баль, Василь Євсеєв. Пам'ятаємо…

Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що «Динамо» вперше за п'ять років завоювало золоті медалі чемпіонату України.

Фото Getty Images

983

Читайте нас у Facebook