ПОИСК
Життєві історії

«Ми продаємо осляче молоко по 1000 гривень за літр. Ціна відповідає трудовитратам»

13:42 12 червня 2021
Володимир Васильєв
— Безпосереднім приводом до того, щоб ми з моєю дружиною Світланою Сікорською переїхали з Києва в сільську місцевість, стало те, що… у нас з'явилася третя собака, — розповів «ФАКТАМ» підприємець Володимир Васильєв, який відкрив разом зі своїм братом Євгеном першу в Україні ослячу ферму Оsloff. — Жили з дружиною в столиці у двокімнатній квартирі. Ми любимо тварин, тому у нас було спочатку дві собаки. Коли завели ще й англійського бульдога, місця в будинку стало явно не вистачати. І ми почали шукати, куди б переїхати за місто. Відповідний варіант (будинок з досить великою земельною ділянкою) знайшли в селі Великі Дмитровичі недалеко від Києва. Перебралися туди і ні разу не пошкодували. П'янке сільське повітря, краса природи, продукти зі свого городу куди привабливіше життя в багатоповерхівці-«шпаківні», смогу, міської суєти.

«Були випадки, коли осли, немов сторожові собаки, відбивали у вовків овець»

— Моя дружина лікар, від неї я дізнався, що осляче молоко цілюще, за своїм складом відсотків на 90 ідентичне жіночому, — продовжує Володимир Васильєв. — Незабаром після того як переїхали в село, дружина запропонувала завести ослицю. Мені ідея сподобалася. Ми тоді (це було сім років тому) придбали дорослу самочку з маленьким дитинчам. Спробували доїти, але не тут-то було. Як не старалися — результат нульовий. Проте ослиця зі своїм ослям залишилися жити на нашому подвір'ї разом з собаками, котами та іншими тваринами — страусами, кіньми, козулями, лелеками. Більшість з них взяли тому, що вони потребували допомоги. Наприклад, виходжували лелеченят зі зламаними крилами.

— Якщо я правильно зрозумів, ви створили ослячу ферму не відразу після переїзду в село?

— Значно пізніше. Буквально кілька років тому і уявити не міг, що заведу ослів. Я ж за професією юрист і економіст. Але одного разу надихнувся ідеєю створити центр відпочинку, щоб батьки з дітьми і дорослі компанії приїжджали до нас подивитися віслюків, поспілкуватися з ними, попити цілющого ослячого молока, подихати свіжим повітрям, набратися нових приємних вражень.

— Дружина підтримала цей задум?

— Якщо чесно, спочатку ні. Мало не до сварок доходило. Але я не відступився. Запросив брата Євгена, і ми з ним створили ферму. Найважчим етапом була перша зима. Адже справа для нас фактично нова, до того ж грошей не вистачало. Якби мова йшла про розведення корів, свиней або коней, можна було б звернутися за консультаціями до сусідів. У нашому випадку до всього доводилося доходити методом проб і помилок. Думаю, коли б я був один, без брата, у першу зиму, напевно, закинув би нову справу. А удвох легше. Впоралися.

Дружина Володимира Васильєва Світлана, за фахом лікар, запропонувала завести в господарстві ослицю заради цілющого молока. А чоловік створив цілу ферму

— Стадо у вас зараз велике?

— Не маленьке — близько 50 голів. Майже половина народилася у нас на фермі. З'являються все нові ослята, так що чисельність стада постійно збільшується. Спочатку ми, звичайно, купували тварин.

— У кого?

— В основному у вівчарів. Їм за день доводиться долати зі своїми стадами овець по багато кілометрів — щоб тваринам було достатньо корму. При цьому людині потрібно мати з собою запас води, продуктів, змінний одяг та інші необхідні речі. Нести всі це на собі занадто важко. Тому чабани використовують віслюків — упрягають їх у візки, на які вантажать свою поклажу. Найчастіше і самі сідають. Осел — тварина витривала.

До речі, вівчарі розповідали, що ослики здатні ще й охоронну функцію виконувати: кричать при наближенні чужих, у тому числі хижаків. Безстрашно атакують вовків, коли ті нападають на овече стадо. Бували випадки, коли осли відбивали у вовків овець.

«Раз в три місяці запрошуємо фахівця, щоб зробив ослиці «педикюр»

— Скільки в середньому коштує ослик?

— Від п'яти тисяч гривень. Найдорожче мені обійшовся самець (він у нашому стаді один-єдиний) — у 15 тисяч гривень. Це без урахування витрат на оформлення документів і транспортування. За тваринами їздили по всій Україні: на Одещину, Харківщину, Вінниччину, Львівщину… Місця, звідки вивозили віслюків, як правило, віддалені, дороги далеко не ідеальні. У нас бюджет обмежений, тому наймати спеціалізований транспорт (так звані батмани) і привозити за один раз багато тварин ми не могли. Використовували вантажний мікроавтобус. Їздив за тваринами разом з товаришем. За поїздку доставляли одну-дві ослиці (вибирали молодих, здатних давати потомство). Вівчарі, як правило, не дуже-то добре доглядають за своїми осликами, так що нам доводилося лікувати куплених тварин. Зараз вони у відмінному стані — здорові, в міру вгодовані.

До речі, раз в три місяці ми запрошуємо коваля, і він робить нашим ослика «педикюр» — зчісує копита, де це необхідно. Коштує така послуга дорого, але ми йдемо на витрати.

— А без «педикюру» не можна обійтися?

— На жаль ні. Як людям потрібно періодично підстригати нігті, так ослам — зчісувати копита. У природі, якщо тварина ходить по камінню, кам'янистому ґрунту, копита зчісуються природним чином. Якщо ґрунт м'який, копита згодом відростають так сильно, що починають завертатися всередину та гноїтися. Це може привести до загибелі ослика. Щоб такого не сталося, ми і звертаємося до коваля.

На фермі - близько півсотні симпатичних доглянутих віслюків

— Ви продаєте осляче молоко?

— Так. По 1000 гривень за літр. Така висока ціна не тому, що, крім як у нас, купити молоко в Україні ніде. Просто трудовитрати великі, а молока зовсім трохи. З одної ослиці отримуємо всього лише півлітра в день, інші півтора дістаються дитинчаті. Для порівняння, високопродуктивна корова дає по 30 літрів молока в день.

Врахуйте також: якщо корів можна доїти за допомогою спеціальних апаратів, то ослиць — виключно вручну. Причому робити це необхідно через кожні три години, інакше в ослиці почнеться мастит. Адже у неї немає вимені, як у корови або кози, в якому тварина може тимчасово зберігати запас молока.

У Європі ціни на осляче молоко набагато вище — в середньому 100 євро за літр. У нас — в три рази дешевше. До речі, за кордоном ослиних ферм теж небагато, особливо великих, як, наприклад, італійська, на якій живуть близько тисячі ослів.

«Ми були бездітною парою. А після того, як створили ферму, у нас народилися діти»

— Хто ваші споживачі?

— Більшість — це батьки, які купують осляче молоко для дітей з недугами, що розвинулися з-за ослабленої імунної системи. Як правило, такі дітки були немовлятами на штучному вигодовуванні. Це призвело до проблем з імунною системою і розвитку згодом тих чи інших захворювань: частих застуд, астми, алергії, дерматитів… Крім того, нашими покупцями є дорослі люди, що піклуються про своє здоров'я. Наприклад, один чоловік кожен день надсилає машину, і його водій бере у нас в термос по літру ослиного молока. Цей покупець каже: завдяки тому, що регулярно п'є осляче молоко, відчуває себе як у 18 років. Час від часу він у нас і сир замовляє (знаю, що в Сербії такий сир називають «пупе»). Він коштує близько 15 тисяч гривень за кілограм.

Читайте також: «Вирощую в Україні прісноводних креветок. Навчився цій справі на фермі в Малайзії»

— А ви п'єте осляче молоко?

— Звісно. Діти (у нас з дружиною двоє синів), дружина, я і брат — всі ми дуже любимо це молоко. Цікаво, що ми з дружиною довго були бездітною парою. А після того, як я створив ферму, у нас почали народжуватися діти. Старшому зараз два з половиною роки, молодшому — шість місяців.

— У вас є випаси для ослиного поголів'я?

— Поки немає. Ми заготовляємо або закуповуємо для наших віслючків сіно. Одній тварині в день потрібно 15 кілограмів сіна. Даємо також сезонні фрукти й овочі: морква, яблука, груші… Комбікорми не використовуємо. Якщо буде можливість отримати пасовища, ми готові переїхати в інше село.

— Надія на те, що до вас підуть туристи, виправдалася?

— Так. До нас приїжджає багато гостей. Вхідний квиток коштує стільки, скільки молока ми наллємо туристу. Так що безпосередньо за екскурсію він не платить. Ослики — тварини доброзичливі, товариські й на відміну, наприклад, від коней безпечні. Відвідувачі їх гладять, обіймають, годують. Діти катаються на них. Маленькі ослики дуже красиві — немов іграшкові. Ними неможливо не захоплюватися. Якщо порахувати, скільки я витрачаю часу на спілкування зі своїми вихованцями, то вийде години дві в день. Це без урахування часу, яке витрачаю на догляд за ними.

Володимир Васильєв: «Маленькі ослики такі красиві - немов іграшкові!»

— Віслюки — кмітливі тварини?

— Без перебільшення, так. У них добре розвинена інтуїція. До того ж вони прив'язуються до людей. Кожна ослиця знає своє ім'я — Грінка, Олена, Малина…

— Плануєте налагодити виробництво ослиного сиру?

— Час від часу ми робимо його під замовлення. А виробляти сир у великих обсягах не хочу — нехай краще більше ослиного молока дістанеться дітям, яке так необхідно для їх оздоровлення.

Читайте також: «Рятую корів, яких хочуть здати на бойню. Зараз утримую 347 корівок і бичків»

Фото зі сторінки Володимира ВАСИЛЬЄВА в «Фейсбуці»

2323

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.