Податкова амністія: скільки та коли українці заплатять державі за легалізацію своїх тіньових статків

«Сплата збору з одноразового добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів»

— Особливістю добровільного декларування є встановлення відповідного порогу для декларування, — повідомив «ФАКТАМ» адвокат, керуючий партнер АО «Місечко і Партнери» Володимир Місечко. — Так, особи, які мали право на одноразове добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності активів фізичної особи, одержаних (набутих) внаслідок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки та збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування чи отримання таких доходів, або склад та обсяг таких активів перебуває в наступних межах:

• валютні цінності, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень;
• квартира або квартири, загальна площа яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів, або відповідні майнові права;
• житловий будинок чи будинки, загальна площа яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, або ідентичний житловий будинок незавершеного будівництва;
• нежитлові будинки некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів;
• земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;
• один транспортний засіб особистого некомерційного використання.

Крім того, за словами юристки компанії Stron Legal Services Марини Хеленюк, декларації подаватимуться виключно в електронній формі. І тут виникає запитання, якими будуть порядок та розмір сплати збору з одноразового добровільного декларування?

— Базою оподаткування для валютних цінностей є їхня грошова вартість в національній валюті, — повідомив Володимир Місечко. - А для об’єктів нерухомого та рухомого майна витрати декларанта на придбання (набуття) об'єкта декларування, а також вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів.

Сума збору, що підлягає сплаті, має три категорії, залежно від об'єкта оподаткування.

Сплачується 5% (6% зі сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно):

• щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні;
• щодо рухомого та нерухомого майна в Україні.

Сплачується 9% (11,5% зі сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно), а на період з 01.09.21 по 01.03.22 ставка становить 7% або 9,5% відповідно:

• щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках;
• щодо рухомого та нерухомого майна, що знаходиться (зареєстроване) за кордоном.

Сплачується 2,5% (3% зі сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно) щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Сплата збору з одноразового добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання добровільної декларації або трьома рівними частинами:

• першого платежу — протягом тридцяти календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
• другого платежу — до 1 листопада 2023 року;
• третього платежу — до 1 листопада 2024 року.

«Закон не передбачає прямих санкцій за відмову від добровільного декларування»

Виникають запитання, чи буде держава перевіряти правдивість інформації, поданій в декларації, та як саме буде проводитись перевірка?

— Протягом 60 днів після подачі декларації, може здійснюватися камеральна перевірка, спрямована на виявлення арифметичних та логічних помилок в декларації, — повідомила юристка Марина Хеленюк. — При камеральній перевірці податкові органи можуть звертатись до відповідних органів або до декларанта із запитами на надання інформації тощо.

— Згідно з законом, податковий орган наділений правом на перевірку інформації, — уточнив Володимир Місечко. — Зокрема він має право:

• перевірити реєстрацію правочинів або активів у державних реєстрах, у тому числі шляхом звернення до відповідних державних органів;
• звернутися до декларанта із запитом щодо підтвердження наявності у декларанта зазначених у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації майна, майнових і немайнових прав, у разі якщо за результатами перевірки виявлена розбіжність між задекларованою інформацією та даними державних реєстрів.

Якщо податковим органом протягом 365 днів з дня подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації буде виявлено порушення декларантом умов розміщення валютних цінностей у банківських або в інших фінансових установах, або інших передбачених законом умов, та за умови не надання протягом 15 днів пояснень та підтверджувальних документів податкова матиме право на документальну позапланову невиїзну перевірку та оподаткування задекларованих активів за ставкою 18 відсотків.

Зважаючи на добровільність декларування, багато українців можуть проігнорувати узаконення своїх тіньових статків. Тому виникає запитання, які санкції передбачені після проведення податкової амністії до громадян, які не задекларували активи, одержані внаслідок доходів, що підлягали в момент їхнього отримання оподаткуванню та з яких не були сплачені податки?

— Головною метою спеціального добровільного декларування є надання можливості громадянам, які не задекларували свої доходи, зробити це, сплативши збір, розмір якого є меншим за податок з доходів фізичних осіб, — зазначив Володимир Місечко. — Адже наразі є категорія українських громадян, витрати яких не відповідають їхнім офіційним прибуткам, і одна справа, коли такі громадяни витрачають кошти, користуються майном, інша справа, коли потрібно придбати майно, створити бізнес зі статутним капіталом тощо.

Якщо говорити юридичною мовою, розрахунки по нотаріальним угодам на суму понад 50 тисяч гривень можуть бути проведені лише шляхом безготівкового розрахунку (ст. 7 Положення НБУ «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні № 148 від 29.12.2017).

Крім того, відповідно ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення», порогова сума початкового фінансового моніторингу 400 тисяч гривень.

Іншими словами, придбання нерухомості на суму понад 400 тисяч гривень потребує пояснення походження коштів. В разі відсутності таких пояснень та їх документального підтвердження банк може відмовити в проведенні платежу, а в деяких випадках навіть заморозити кошти.

А щодо санкцій, то після проведення податкової амністії користуватись та розпоряджатись «сірими» коштами, на мою думку, стане ще складніше, інших санкцій і вигадувати не потрібно.

— Закон не передбачає прямих санкцій до недекларантів, — уточнила Марина Хеленюк. - Проте особи, які не подали декларації, будуть вважатися податковими органами такими, що повідомили про відсутність активів, отриманих з доходів, з яких не було сплачено податки та збори. Відповідно, у випадку отримання податковими органами інформації про наявність у недекларанта активів, отриманих з незадекларованих доходів, ці особи вважатимуться такими, що порушили податкове законодавство, та будуть притягнені до відповідальності.

Варто нагадати, що раніше, у межах підготовки податкової амністії, парламент вніс зміни в Закон «Про валюту та валютні операції». Відповідно до цього закону, гривня також є валютною цінністю, тому його дія поширюється на заощадження та активи в гривні, так само як і в іноземній валюті.

Фото Pexels.com

2185

Читайте нас у Facebook