Вступна кампанія 2021: як подати документи, до скількох вишів можна, ціни навчання на контракті

7:20 — 30 червня 2021

Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання завершилася, тепер на абітурієнтів чекає вступ до вишів. Вступна кампанія стартує вже 1 липня, а з 15-го усі університети країни починають приймати документи. Як їх правильно подати, визначивши пріоритетність для кожної заяви, та на які помилки абітурієнтів минулих років слід звернути увагу? «ФАКТИ» з'ясували ці нюанси, а також те, скільки цьогоріч коштує навчання на популярних спеціальностях у найпрестижніших вишах країни.

Електронна адреса абітурієнта має бути робочою та не забороненою в Україні

Вступна кампанія стартує 1 липня — з цього дня абітурієнти зможуть реєструвати електронні кабінети на сайті https://vstup.edbo.gov.ua/ Під час реєстрації вступник повинен буде вказати такі дані: e-mail, пароль, номер, пін-код і рік отримання сертифіката ЗНО (цьогоріч приймаються сертифікати за 2018−2021 роки), серію та номер документа про повну загальну середню освіту, середній бал додатку до атестата, який необхідно буде обчислити за 12-бальною шкалою (на сайті МОН є інструкція, як це зробити).

ВІДЕО ДНЯ

Що важливо пам'ятати під час реєстрації електронного кабінету:

1. e-mail абітурієнта має бути робочим і не забороненим в Україні (наприклад, це не можуть бути mail.ru або yandex).

2. Фотографія абітурієнта має бути чіткою та відповідати вимогам, зазначеним на сайті. У минулі роки багато абітурієнтів намагалися обійтися звичайним селфі, але такі фото система не приймала. Це повинна бути фотографія на документи формату JPG (JPEG), розміром до 1 Мб. Надалі це фото може бути використано для студентського посвідчення.
РЕКЛАМА

3. Довідка про реєстрацію у сільській місцевості, якщо така є, має чітко відповідати зразку, затвердженому постановою Кабміну від 2 березня 2016 року. Йдеться про абітурієнтів, які можуть отримати додаткові бали за так званим сільським коефіцієнтом. Абітурієнт повинен чітко знати, знаходиться його школа в селі або селищі міського типу (до останнього коефіцієнт не застосовується). Важливо з'ясувати ці нюанси заздалегідь, оскільки, якщо абітурієнт завантажить фото довідки в систему, видалити його звідти він вже не зможе.

4. Якщо абітурієнт є переможцем міжнародної олімпіади, він повинен внести та підтвердити ці дані ще до подачі своєї першої заявки до вишу.

5. Не ігнорувати статус заявки «Потребує уточнення». У минулі роки деякі абітурієнти, подавши документи, не брали до уваги напис, який з'являвся пізніше, що призводило до додаткових проблем. Статус «Потребує уточнення» означає, що вищий навчальний заклад заявку прийняв, але в ній є некоректні дані, які необхідно виправити. Якщо з вказаної на сайті інформації незрозуміло, які саме дані вимагають уточнення, потрібно зателефонувати до приймальної комісії вищого навчального закладу. Що ще важливо: якщо заявці абітурієнта було присвоєно такий статус (або ж статус «Зареєстровано», що означає, що все в порядку), передумати та що-небудь змінити абітурієнт вже не може. Він може тільки скасувати заявку, але без права подачі нової заявки з такою ж пріоритетністю.
РЕКЛАМА

З 15 по 23 липня — приймання документів. Через електронний кабінет абітурієнт подає заявки до обраних університетів у порядку пріоритетності. Загалом можна подати не більше п'яти заяв. Кожній зі своїх п'яти заяв абітурієнт надає пріоритетність. Для цього потрібно заздалегідь визначитися, до якого вишу та на яку спеціальність ви хотіли б вступити у першу чергу. Наприклад, якщо найкращим варіантом вважаєте інформаційні технології у КПІ, ви привласнюєте цій заяві першу пріоритетність. Другу пріоритетність надаєте заяві, за якою хотіли б вступити у випадку, якщо не потрапите за конкурсом на інформаційні технології до КПІ. У Міністерстві освіти просять підходити до цього питання дуже серйозно, тому що після подачі заяви змінити пріоритетність буде неможливо.

Читайте також: Вступна кампанія — 2021: для абітурієнтів та їхніх батьків випустили серію відеоінструкцій
РЕКЛАМА

Що стосується подачі заявок на контрактне навчання, то їх у 2021 році можна подати не більше тридцяти.

Важливо не поспішати з подачею документів у перший же день. Досвід минулих років показав, що через велику кількість охочих подати заяви у перший день приймання документів електронна система може не витримати навантаження — почне зависати, а то і зовсім «ляже» на кілька годин. Не станеться нічого страшного, якщо абітурієнт почне подавати заявки не в перший, а в другій або третій день — це вбереже його самого від зайвого нервування, а систему — від перевантаження. До того ж у перші дні повинні мати можливість подати документи ті абітурієнти, які мають на ці процедури всього кілька днів.

Мова про тих, хто під час вступу буде проходити творчий конкурс або співбесіду. Вони мають встигнути подати заявки до 16 липня, тобто у них є всього два дні. Творчі конкурси та вступні іспити у вишах для «бюджетників» будуть проходити з 1 по 13 липня, а для тих, хто подав заявку на контракт, — з 14 по 23 липня. З 17 по 19 липня в університетах пройдуть співбесіди.

Результати вступної кампанії з'являться вже наприкінці липня. 28 липня мають бути оприлюднені списки тих, хто рекомендований до зарахування на бюджет. 10 серпня опублікують аналогічні списки для «контрактників». Абітурієнти, рекомендовані до вступу на бюджет, повинні будуть подати до вишу оригінали документів не пізніше 18:00 2 серпня. Якщо людина з якихось причин цього не зробить, він позбудеться права вступу на бюджет і зможе претендувати тільки на контракт.

До пандемії коронавірусу подавати оригінали документів можна було тільки особисто, приїхавши до приймальної комісії. Але з 2020 року це можна зробити й дистанційно: або поштою (з описом документів з поштовим штемпелем), або через електронну пошту (це повинні бути скан-копії документів з кваліфікованим електронним підписом (КЕП) абітурієнта. Але для цього необхідно отримати такий електронний підпис.

Абітурієнти, які подадуть документи дистанційно, оригінали можуть привезти, вже коли приїдуть на навчання.

Найбільш популярними спеціальностями залишаються «право», «менеджмент», «філологія» та «комп'ютерні науки»

Прохідні бали на ту чи іншу спеціальність кожен виш зможе сформувати тільки після того, як будуть подані всі заявки. Але приблизно оцінити свої шанси вступити на ту чи іншу спеціальність можна вже зараз, переглянувши на сайті ВНЗ прохідні бали за 2020 рік. Практика показує, що з року в рік картина практично не змінюється — найбільш популярними залишаються ті ж самі спеціальності. Наприклад, у 2020 році абітурієнти найбільше заявок подали на «право», «менеджмент», «філологію», «комп'ютерні науки».

Що стосується найпопулярніших серед абітурієнтів вишів, то їх список теж не змінюється. У 2020 році найбільший попит серед вступників вже традиційно має Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Слідом у рейтингу йдуть Київський політех, Львівський національний університет імені Франка, Львівська політехніка та Київський національний економічний університет.

Підвищення вартості навчання в нинішньому році в першу чергу стосується найбільш затребуваних серед абітурієнтів спеціальностей (фото https://ua.depositphotos.com/)

Змінюються тільки ціни. Вони щороку зростають приблизно на 10 відсотків. Пропонуємо ознайомитися з вартістю навчання у 2021 році в найбільш популярних вишах країни.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Рік навчання на одній з найбільш популярних спеціальностей «право» обійдеться у 56 тисяч 800 гривень. Рік навчання на філологічних спеціальностях тут коштує від 31 тисячі 500 до 48 тисяч 400 гривень. «Маркетолог» — 41 тисяча гривень, а «комп'ютерні науки» — 36 тисяч 500. Навчання на економіста буде коштувати від 32 тисяч 500 до 41 тисячі гривень на рік. Найбільш бюджетні варіанти у цьому виші — історія, археологія, бібліотечна та архівна справа — від 31 тисячі гривень на рік.

Національний університет «Київський політехнічний інститут»

«Комп'ютерні науки» тут обійдуться у 45 тисяч гривень на рік. Не менш популярні «маркетолог» і «право» у КПІ коштують 34 тисячі 900 і 39 тисяч 500 гривень відповідно, а «філологія» — від 40 тисяч 500 до 43 тисяч 800 гривень. «Економіка» — 34 тисяч 900 гривень на рік. Найдешевші тут природознавчі науки (наприклад, «фізика та астрономія»), «математика та статистика», «хімічні технології та інженерія» — 15 тисяч 600 гривень.

Львівський національний університет імені Івана Франка

Рік навчання у виші на юриста і на програміста обійдеться в 38 тисяч 255 гривень. «Філологія» тут коштує від 30 тисяч 30 гривень до 35 тисяч 195 гривень на рік, а «маркетолог» і «економіка» — 24 тисячі 942 гривні. Найбюджетніші напрямки: природознавчі науки, «електроніка та телекомунікації», «фізика та астрономія» — 23 тисячі 642 гривні на рік.

Національний університет «Львівська політехніка»

Рік навчання програміста коштує від 32 до 36 тисяч гривень. На юриста в цьому виші можна вивчитися за 31 тисячу гривень на рік, на філолога — за 32 тисячі. «Економіка» — 30 тисяч 60 гривень. Найдешевші тут «науки про землю» — 15 тисяч гривень на рік, «музеєзнавство», «соціальна робота» — 14 тисяч 500 гривень.

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Рік навчання на економіста в найпрестижнішому економічному виші країни буде коштувати від 28 тисяч 200 до 30 тисяч гривень. Дуже популярне тут «право», і коштує воно 38 тисяч 200 гривень на рік. «Комп'ютерні науки» — 30 тисяч на рік. Трохи дешевші тут спеціальності факультету управління персоналом, соціології та психології (це «психологія», «соціологія», «журналістика», «менеджмент», «туризм») — 26 тисяч 200 гривень на рік.

Раніше в Міносвіти розповідали, що вартість контрактного навчання у вишах з кожним роком буде зростати. Це пов'язано з новим механізмом розрахунку вартості навчання, з якого випливає, що ціна «контракту» має прямо залежати від того, скільки грошей держава витрачає на підготовку студента-бюджетника. Тому у 2020 році державні виші збільшили вартість навчання в середньому на 10 відсотків. Цьогоріч — ще на 10, і у 2022 році очікується аналогічне підвищення. В першу чергу підвищення стосується найбільш популярних серед абітурієнтів спеціальностей.