Колорадських жуків не травлю: фермери з Сумщини створили на 100 відсотків екологічне господарство

«Органічна рослина має товсті клітинні стінки — шкіднику їх складніше прогризати»

— Як вам вдається без агрохімікатів захищати грядки від колорадського жука, тлі та інших шкідників?

— Використовуємо природні способи — запускаємо на наші грядки інших комах, що їх в науці називають ентомофагами. Це хижі та паразитуючі комахи, які поїдають шкідників чи їхні яйцекладки або паразитують на них. Створюємо на грядках майже такі умови, як в природному середовищі — одні комахи харчуються іншими, не даючи якомусь виду занадто розмножуватися. Це природний баланс. Можете спостерігати за цим процесом на власні очі, якщо вийдете на луг і придивитеся до трав, поворушите їх. Помітите там безліч різноманітної живності. Так має бути й на культурних грядках.

Проте, якщо хочете вирощувати органічну городину, самих тільки комах-ентомофагів замало. В цій справі є ще декілька важливих складових. Одна з них — розміщення рослин на грядках. Коли їдете заміськими дорогами, бачите величезні поля картоплі, соняшника, кукурудзи… Над кожним з них висить хмара фітонцидів, що їх виділяють рослини. Ці фітонциди мають запах. Він приваблює шкідників. Скажімо, колорадські жуки на великій відстані відчувають, де знаходиться картопляне поле, й злітаються на нього.

У нашому господарстві такого немає — ми не висаджуємо на великих ділянках якусь одну культуру. Свої півгектара розбили на невеличкі грядки, на кожній з яких висаджуємо різну городину. На одній огірки, на іншій — морква, поруч з нею — картопля. Виходить, що над нашим полем висить суміш з різноманітних фітонцидів. Це збиває шкідників з пантелику. В нашому селі інші господарі вирощують городину за звичайними методиками. Тож, скажімо, колорадські жуки летять передусім на їхню картоплю. На моїй колорадські якщо й є, то зовсім небагато — десь один на 20 кущів. Ми їх збираємо вручну. До того ж на грядках живуть ентомофаги, що поїдають яйцекладки цих жуків.

Тут ще один важливий аспект: моя органічна картопля має невисоке бадилля — така рослина більше поживних речовин віддає бульбам, а не листю. А на звичайних городах картопляне бадилля вимахує вище колін. Це ще один стимул для колорадських летіти на ці грядки, а не на мої. До того ж бадилля і цвіт звичайної картоплі їм зручніше поїдати, ніж органічної. Бо органічна (це стосується не тільки картоплі, але й інших культур) має товщі клітинні стінки — жуку їх складніше прогризати.

— Чому в органічної городини навіть клітинні стінки інакші, ніж у звичайної?

— Через те, що технологія органічного вирощування максимально наближена до природних умов. Якщо ви зайдете в здоровий ліс, побачите, що земля вкрита підстилкою з перегнилого й напівперегнилого листя, відмерлої трави. На наших грядках подібна підстилка. Вона називається мульча. Беремо траву, солому, різні рослинні залишки й мульчуємо наші ділянки. В цій субстанції живуть черв’яки і багато іншої живності, що створює для рослин нормальне природне середовище. Безпосередньо землю ми не оброблюємо, бо в природі такого немає. Лише рихлимо та викопуємо неглибокі лунки, щоб посіяти насіння та висадити розсаду.

— Комах-ентомофагів купуєте чи самі вирощуєте?

— Попервах купували комах, що вирощені в лабораторіях за кордоном. Вони прекрасно знищують шкідників, але не розмножуються. Тож постійно треба купувати нові партії комах. Це коштує дорого — від однієї до двох тисяч гривень за партію. Скажімо, ентомофагів від такого шкідника, як білокрилка, слід запускати на грядки два рази на місяць. Тож, якщо б продовжив купувати імпортних комах, то тільки на це й мав би працювати. На щастя, знайшов українську лабораторію, яка пропонує ентомофагів, що нормально розмножуються. Ми для комах навіть спеціальні будиночки ставимо. До того ж багато ентомофагів поселилися на наших ділянках самі.

— Підживлюєте свої органічні грядки?

— Звісно. Якщо не підживлювати, нормального врожаю не матимеш. Але ми не використовуємо звичайні добрива. Замість них вносимо, зокрема, біогумус. Отримуємо його в своєму господарстві. Запускаємо в рослинні залишки компостних черв’яків і через декілька місяців маємо біогумус. Також для підживлення робимо трав’яні настоянки з певними бактеріями. Ці настоянки замінюють азотні добрива, до того ж насичені корисними бактеріями, мікро- та макроелементами. Калій і кальцій наші рослини отримують з попелу, який вносимо разом з біогумусом.

— Яке насіння використовуєте?

— Виключно органічне.

— Чим воно відрізняється від звичайного?

— Його отримують з рослин, які багато поколінь поспіль вирощувалися без використання «хімії». Це має бути засвідчено спеціальним сертифікатом. Зрозуміло, що органічне насіння коштує набагато дорожче, ніж звичайне. Тому стараємося вирощувати його у власному господарстві.

— Практикуєте зрошення?

— Так, крапельне. Технологія така: між рядками розмотуємо стрічку, оснащену дозаторами, через які вода розприскується краплями. Вона потрапляє в нижню частину мульчі, а верхня лишається сухою. Завдяки цьому на грядках добре зберігається волога, і ми витрачаємо мінімальний об’єм води.

«Наша країна входить у першу п’ятірку виробників екологічно чистої продукції в світі»

— Де ви навчилися органічному землеробству?

— Вчителя в мене не було. Теоретичні знання засвоїв з літератури. А практичні здобували на власному досвіді. На те, щоб відточити до дрібниць технологію, пішло багато років. Ми починали з того, що просто вирішили якомога менше використовувати в своєму господарстві хімікати. Легко сказати «якомога менше». А як, наприклад, захистити городину від шкідників? Спробували задіяти для цього біологічну отруту.

Певно, не всі знають, що бадилля пасльонових рослин (помідорів, перцю, картоплі, баклажанів) містить отруйні речовини. Ми настоювали його на воді, і рідиною, що в результаті отримували, оброблювали грядки. Біологічна отрута знищувала тотально всіх комах — і шкідників, і ентомофагів. Певний час після цього ми не мали проблем. Але шкідники з’явилися знов. А популяція ентомофагів відновлювалася дуже повільно (така в них особливість), і це стало зеленим світлом для шкідників. Це була одна з умовних гуль, які ми набили перш, ніж детально відпрацювали технологію.

Читайте також: «Щоб облаштувати сад на гектарі землі, нам потрібно два дні»

Мене як одного з найперших в Україні фермерів, які зайнялися органічним вирощуванням, залучали для проведення лекцій та тренінгів для інших виробників. До того ж я декілька років був консультантом швейцарської компанії, що проводить сертифікацію органічних ферм в Україні. До речі, в Україні зараз вже багато хто займається органічною продукцією — серед її виробників наша країна входить у першу п’ятірку в світі. Але левина частка цих товарів експортується. Одна з причин — ціна. Органічна їжа по кишені далеко не всім українцям.

— Ви також працюєте на експорт?

— Ні. Більшу частину продукції продаємо через Інтернет по всій Україні. Маємо чимало постійних покупців. Хоча господарство у нас з дружиною невелике, але ми організували справу так, що, скажімо, огірки у нас можна придбати з березня по грудень (поставили теплиці), помідори — з квітня по грудень, кріп, петрушку, шпинат та іншу зелень — з лютого до грудня. Невелику частину своєї продукції реалізуємо у власному магазині органічних товарів у Шостці.

— Хто ваші покупці?

— Років 10—12 тому чималу частину покупців складали пенсіонери. Вони чудово розуміють, що лікуватися значно дорожче, ніж харчуватися здоровою їжею. До того ж тоді органічні продукти коштували не набагато дорожче, ніж звичайні. Зараз ситуація з цінами інакша: органічне коштує дорого. Я бачу, хто купує зараз в нашому магазині, — це переважно інтелігенція, але небагата (лікарі, вчителі). Серед покупців чимало батьків, діти яких страждають на алергію, а також люди з діагнозом непереносимість глютену та лактози. Їм не можна вживати хлібо-булочні вироби, а хліб з органічного борошна (його нам поставляють інші фермери) такі покупці їдять без проблем. Люди, що можуть собі дозволити витрачати на продукти великі суми, купують у нас нечасто.

Читайте також: «Раніше займався працевлаштуванням українців за кордоном, а зараз у мене полуничний бізнес», — фермер з Івано-Франківщини

— Врожаї на органічних грядках менші, ніж на тих, де використовують звичайні технології?

— Рекордних врожаїв в органічному землеробстві не буває. У цій справі взагалі не можна говорити про гарантовану врожайність. До того ж іноді на наших рослинах з’являється, наприклад, тля. Сподіваєшся, що її знищать комахи афідуси, але чомусь тля не зникає. Рослини пригнічуються — і врожай отримуєш значно менший, ніж зазвичай.

— Які рослини можна вирощувати за органічною технологією?

— Майже всі. Проблеми виникають тільки з цвітною капустою та броколі. Чомусь у них часто не з’являються або загнивають голівки. Тому нечасто маємо хороший врожай цих культур. Хоча попит на них чималий — їх використовують для дієтичного харчування, як прикорм для маленьких діточок. Інші культури ростуть нормально, найкраще — морква і буряк.

— Скільки людей працює на вашій фермі?

— Ми з дружиною і троє найманих робітниць. Щоб дотримуватись органічної технології та вирощувати продукцію вісім—дев'ять місяців на рік (це фактично польовий конвеєр), треба багато працювати. А коли в нас аврал, допомагають доньки.

Читайте також: Наша чорна ікра продається навіть на Amazon: власник осетрової ферми під Києвом розвиває гастрономічний туризм

Фото з сайту soncesad.com

7675

Читайте нас у Facebook