Михайло Федоров: «Ми ставимо реальні цілі й робимо країну для себе та своїх дітей»

«Ми майже пів року втратили на судові тяжби»

— Михайле, багато хто з експертів переконаний, що Україна може зробити ривок насамперед за рахунок цифрових технологій.

— Насправді я теж вірю в це. Тому що технології — це про прийняття рішень на основі якісних даних, про те, як робити все дешевше й швидше. І про зручність. Тобто це можливість забезпечити людям класний сервіс і створювати кращі умови для розвитку бізнесу. У нас є чітке бачення, як реалізувати прорив до кінця 2023 року.

— Цей часовий відрізок якось пов'язаний із завершенням першої каденції Зеленського?

— Скажу так. Оскільки я у своєму житті багато часу приділив менеджменту (Федоров з 2015-го по 2019 рік працював генеральним директором агентства SMMSTUDIO, яке заснував. — Авт.), завжди розумів, що потрібно ставити терміни, виходячи з наявних ресурсів. Спочатку ми планували впоратися за каденцію президента, тобто домогтися стрибка в розвитку України всього за п'ять років. І ці тимчасові відрізки нас серйозно мобілізували, тому що у деяких країн на вирішення подібних завдань пішло 20−30 років.

— «Держава в смартфоні» — це, безумовно, класно. Однак значна частина населення не має ані смартфонів, ані інтернету. Багато людей навряд чи взагалі розуміють, про що ви говорите. Як з цим бути?

— У нас є мета — забезпечити до кінця 2023 року 95 відсотків населення доступом як до мобільного, так і фіксованого інтернету. Уже в цьому році 670 територіальних громад отримали 484 мільйони гривень для підключення до оптичного Інтернету сіл, де його раніше не було.

Операторам було економічно невигідно проводити Інтернет в маленькі села. Будемо допомагати їм. Цього року під'єднаємо до інтернету понад три тисячі населених пунктів.

Читайте також: Усі хочуть бачити нас селюками. Європа штовхає Україну в цивілізаційний глухий кут, — Юрій Єхануров

РЕКЛАМА

— Не густо для величезної країни.

— Якщо у наступному та у 2023 році зробимо стільки ж, то повністю закриємо всю потребу.

Наприклад, в Києві під'єднатися до інтернету можна за 300−400 гривень, а моїм батькам, які проживають у невеликому місті Запорізької області, це обійшлося значно дорожче. Там немає конкуренції серед провайдерів і все набагато дорожче. Підключаючи «оптику» в соціальних об'єктах у глибинці, ми як раз здешевимо вартість підключення для громадян. Плюс забезпечимо безплатний інтернет у лікарнях, бібліотеках, пожежних частинах — всюди.

Звичайно, щоб люди могли купувати комп'ютери та ноутбуки (ідеально, щоб вони були у всіх), потрібно стимулювати розвиток економіки. Але і в цьому теж допомагає цифровізація.

Простий приклад. Велика частина державного бюджету (700 мільярдів гривень) йде на соціальні виплати — пенсії, допомогу по безробіттю, субсидії тощо. Сьогодні, за даними Міністерства фінансів, 10−12 відсотків цих виплат отримують ті, кому вони зовсім не належать, або ті, кого вже немає на білому світі, тобто мертві душі. Причина — немає єдиного реєстру. Людина померла, але теоретично їй можуть продовжувати нараховувати пенсію в іншому районі, оскільки райони між собою не обмінюються даними. Дуже багато прикладів, коли людина, припустимо, живе в прикордонній області, працює в Європі, у неї є будинок, машина, вона часто подорожує, і при цьому отримує субсидію й допомогу по безробіттю. Таким чином у рік 60−80 мільярдів гривень йдуть незрозуміло куди. А їх можна витратити на підвищення пенсій та інші потреби.

Ми цей єдиний центральний реєстр соціальних виплат вже створили, зараз його наповнюємо й синхронізуємо всі дані з регіонів. Дуже скоро буде так: людина отримає соціальну виплату онлайн або фізично, і відразу ж оновиться інформація про це в рамках одного реєстру.

До кінця року запустимо перші десять соціальних послуг у «Дії», а в кінці наступної осені плануємо повністю завершити проєкт. До всього іншого громадянам не потрібно буде носити з собою всі папірці, щоб отримати пенсію або субсидію. Цей реєстр буде автоматично обмінюватися відомостями з іншими базами даних.

— З технічної точки зору цю взаємодію складно забезпечити?

— Нічого складного в цьому немає, але в цивілізованих країнах такий процес тривав 10−15 років. Ми хочемо впоратися набагато швидше. І це цілком реально.

Тут проблема більше в тому, що нам постійно намагаються вставити палиці в колеса корупціонери, які споконвіку заробляли на цій плутанині. Вони наймають фейкові громадські організації, які подають в суд позови й блокують постанови Кабміну. Ми втратили майже пів року на судові тяжби.

— Можете назвати тих, хто за цим стоїть?

— Думаю, це колишні політики. Не в моїй компетенції оприлюднити прізвища. Правоохоронні органи досить глибоко в темі.

Читайте також: Кирило Тимошенко: «Хочемо у 2023 році закінчити усі загальнонаціональні траси. Це майже 20 тисяч кілометрів»

«IT-освіта, на жаль, стає гіршою»

— За вашими словами, Мінцифри працює над тим, щоб перетворити Україну на потужний IT-хаб Східної Європи. Завдання дуже амбітне. Ця ідея реальна?

— У нас понад 220 тисяч IT-фахівців. Україна посідає четверте місце в Європі за їхньою кількістю. Кваліфікація наших айтівців досить висока. Цей факт визнають у світі бізнесу. Американці їх називають «пул талантів». Це перша наша сильна сторона.

Друга — це податкова система в IT-сфері. Коли айтівцям дозволили стати ФОПами й платити лише п'ять відсотків з обороту, це стимулювало розвиток IT-ринку. Його ніхто не кошмарив, не заважав розвиватися, і він добре виріс внаслідок низьких податків.

— Наших айтівців із задоволенням беруть на роботу на Заході, де зовсім інші зарплати.

— Більшість і зараз працює віддалено на міжнародні компанії. Як зацікавити ці компанії перспективою розвиватися тут? Це комплексна проблема, тому що такі інфраструктури залежать від рівня життя та від того, що взагалі відбувається в країні. Наше завдання — щоб з'явилися всілякі стимули. Тобто якщо будуть низькі податки, а податкова система буде постійно поліпшуватися, ці компанії будуть інкорпоровані тут. Відповідно, будуть платити податки тут і наймати місцевих фахівців. І це обійдеться їм дешевше, ніж на Заході.

Нам потрібно за три-чотири роки збільшити у два рази кількість IT-фахівців. Щоб їх стало 400−450 тисяч. Для цього створений проєкт «Дія City», який запустимо з 1 січня наступного року. Ми хочемо застосувати податкову систему IT-ФОПів для технологічних компаній, тобто щоб вони платили такі ж податки. Наша мета — створити для них найсприятливішу податкову систему у світі. Ми всіх запрошуємо: «Приходьте і відкривайте компанії в Україні та платите тут податки».

— Думаєте, на це відгукнуться? Що конкретно Україна може сьогодні запропонувати світовому ринку цифрових технологій?

— Кращу податкову систему й велику кількість фахівців. Ці два напрямки є фундаментальними. Чому це конкурентно? Тому що країни з розвиненою економікою вже стали консервативними. Вони зробили ривок десятки років тому, сьогодні їм складніше приймати гнучкі управлінські рішення. А ми можемо. У цьому наша відмінність від інших. Ми молода країна.

Читайте також: Про зменшення субсидій, захмарні зарплати деяких чиновників і чесний прожитковий мінімум — в інтерв'ю з Галиною Третьяковою

Щодо IT-освіти, вона, на жаль, стає гіршою. Річ у тому, що українські школярі погано знають математику. Ми скочуємося все нижче і нижче. І це проблема. Тобто наші 25−35-річні інженери зараз одні з найсильніших у світі, а ось у покоління, що підростає, прогалини в знаннях. Математика в школах — це вузьке горлечко для розвитку майбутнього IT. Тому наступному року запускаємо програму, яка буде стимулювати вивчення математики. Наприклад, оплачувати 50 відсотків вартості платних онлайн-курсів з математики. Для бюджетів сімей з регіонів — гарна підмога.

— 2 вересня президент Зеленський побував із візитом у Силіконовій долині. Ви були в складі делегації. З якими новими ідеями, домовленостями, перспективами співпраці повернулися?

— Ми якраз й поїхали до Каліфорнії не в перший рік нашої роботи, а в другій, коли вже з'явився концепт «Дія City». Це була наша пропозиція. На Заході знають, що в Україні талановиті айтівці. Якщо після впровадження «Дія City» власники західних компаній зможуть платити в Україні в п'ять разів менше податків, ніж в інших країнах, такий підхід точно приверне їх. 29 листопада в Києві пройде «Дія"-саміт, де ми презентуємо нові продукти міністерства. Очікуємо багато гостей з Каліфорнії. Будуть і компанії, які вступлять у «Дію City». Так що ми створюємо продукти під потреби ринку.

«У цьому році купимо вчителям 60 тисяч комп'ютерів»

— Як впровадження проєктів міністерства відбилося на житті простих громадян, ефективності державних структур і роботі бізнесу?

— Ми запустили багато всього практично в кожній сфері. Створили сервіс державних послуг «Дія» — портал і додаток. На порталі можна отримати довідку онлайн, перевірити дані про себе в державних реєстрах тощо. З впровадженням програми «Дія» Україна стала першою державою у світі, де цифровий паспорт є повноцінним аналогом паперового документа. На порталі є понад 70 послуг, а в додатку — 12 послуг і 12 цифрових документів.

Є проєкт «єМалятко». Коли дитина народжується, не потрібно нікуди ходити, можна швидко зареєструвати її онлайн і оформити всі документи на отримання допомоги при народженні. Зараз 89 відсотків молодих батьків реєструють народження дитини саме так.

У «Дії» ви можете за лічені хвилини подати запит на реєстрацію бізнесу. Раніше для цього треба було їздити кудись і спілкуватися з паперовими демонами. Ще можете сплатити податки в кілька кліків і відправити звіти в податкову.

Можете отримати будь-яку послугу в ЦНАПі набагато швидше, ніж раніше.

Читайте також: З 2023 року ми знатимемо про всі закордонні активи наших громадян, — Данило Гетманцев

— Кілька разів зверталася туди й була приємно здивована.

— І не тільки ви.

Якщо захочете відкрити свою справу, можете безплатно отримати кваліфіковану консультацію на порталі «Дія Бізнес» (зокрема й по відеозв'язку) про те, як відкрити та вести свою справу, як оплатити проєкт для ведення бізнесу, як розвинути бізнес-модель і де знайти інвестиції. Плюс у п'яти містах є вже офлайн-центри, куди можна прийти з будь-якими питаннями.

Якщо вирішили щось будувати, вам не потрібно комунікувати з чиновниками, просто повідомте їм це через електронну систему. Полетіти в інше місто можете без проблем по електронним документам. Відкрити рахунок у банку можна за півтори хвилини за допомогою смартфона.

Будь-яку послугу можете отримати, не виходячи з дому, за допомогою комп'ютера або телефона, підписавши електронним ключем документи, які генеруються у смартфоні.

Якщо, не дай Боже, людина захворіла, з 1 жовтня вже можна отримати електронний лікарняний.

— Неодноразово бачила, як у реєстратурі поліклініки накопичується черга через те, що завис комп'ютер. І як важко реєстраторка у віці 70+ працює на техніці. Якщо з такою ж швидкістю видаватимуть електронні лікарняні…

— Ми знаємо, де який комп'ютер, що потрібно оновити тощо у кожній із трьох тисяч лікарень, в яких видають електронні лікарняні. Звичайно, буває, що десь техніка підвисає, але це системна проблема, і зрозуміло, як вирішувати. Комп'ютер поміняємо — і працюйте.

До речі, в цьому році купимо вчителям 60 тисяч комп'ютерів. Знаєте, що на цьому вже заощадили бюджету 300 мільйонів гривень?

«Люди й зараз не вірять, що хтось може чесно працювати»

— Ні.

— Це взагалі жах. Субвенція Міністерства освіти — майже мільярд гривень для закупівлі цих комп'ютерів. Вони її спустили на обласні адміністрації. І тут з'явився якийсь громадянин Х., який запевнив постачальників і дистриб'юторів техніки, що в Кабміні у нього нібито є з кимось домовленість про розподіл цієї субвенції — хто й де купує. Він сказав цим постачальникам, щоб ті заклали у вартість 30 відсотків додаткової надбавки. Компанії навіть ніде не перевірили цю інформацію. Служба безпеки виявила це, повідомила нам, ми зупинили всі тендери, провели брифінг, потім зібрали постачальників і сказали: «Нікому нічого не заносите, немає ані з ким домовленостей в Кабміні. Це все неправда». Потім провели перезапуск цього тендера.

Читайте також: Зниження рівня бідності в Україні: експертка Людмила Черенько оприлюднила оптимістичний прогноз

Адже подібне відбувалося не один рік. Причому скрізь. Навіть не уявляю масштабів цієї діяльності. Тому люди й зараз не вірять, що хтось може чесно працювати. Напевно постачальники техніки йшли з брифінгу й думали: значить, просто хтось щось не поділив. Ось таке мислення у бізнесу, який працює з державою.

— В такому разі ці громадяни Х. повинні вас як мінімум ненавидіти.

— А ще нас ненавидять за те, що ми впровадили єдину електронну систему для введення в експлуатацію нерухомості, паралельно йшов процес ліквідації ДАБІ (Державної архітектурно-будівельної інспекції). Зараз, якщо ти хочеш почати щось будувати або ввести в експлуатацію, ти заповнюєш документи онлайн. Уже майже 80 відсотків забудовників так роблять.

Тепер у кожного міністра є заступники із цифрової трансформації. У березні минулого року за моєю ініціативою Кабмін ухвалив рішення ввести таку посаду в усіх державних органах влади — міністерствах, обласних адміністраціях, держкомпаніях та агенціях. Оскільки все зав'язано на системному менеджменті, а не тільки на мені, я себе нормально почуваю. Хоча у нас є багато різних людей, і чого від них очікувати, незрозуміло, чесно кажучи.

— Продовжуємо про проєкти. У яких ще сегментах процеси отримання послуг змінилися?

— Єдиний реєстр соціальних виплат дозволить нам запустити електронну пенсію, а в листопаді перезапустити отримання субсидій, людям буде набагато зручніше їх отримувати. Ще великий інфраструктурний проєкт — допомога громадам, де раніше ніколи не було інтернету, під'єднатися до нього. Займаємося електронними ліцензіями. Розвиваємо цифрову грамотність. Запустили портал безплатних курсів «Дія Цифрова освіта», вже 800 тисяч їх пройшли. Це можна робити на базі всіх цифровізованих бібліотек — їх понад шість тисяч по всій країні.

Загалом, список чималий. Загальна картина така — ми в кожній сфері запустили або антикорупційні послуги, або послуги для зручності людей.

— Ось коментар до одного вашого поста у Facebook: «Для чого „Дія“, коли навіть у Пенсійному фонді України плювали на всі „Дії“ та інші цифрові документи»?

— Все робиться організаційно, монотонно й системно. У нас є відділ впровадження, який контролює звернення людей, зв'язується з держорганами або бізнесом і з'ясовує, чому вони порушують закон і не приймають електронні документи.

Читайте також: Міністр юстиції розповів про те, що буде з олігархами після ухвалення закону Зеленського

Ми ведемо системну роботу по трансформації держави та бізнесу зокрема. Якісь збої трапляються, але вони не масові. Сьогодні «Дією» користується мільйон осіб на добу, а всього користувачів додатка 7,5 мільйона. Користувачів порталу — 8,1 мільйона.

«Зламуйте „Дію“, ми вам за це платимо гроші»

— У соцмережах багато нарікань з приводу ковід-сертифікатів. Можете пояснити ситуацію?

— Та немає ніяких проблем.

— Дехто каже, що годинами не можуть їх згенерувати.

— Зараз вже понад два мільйони людей отримали свої ковід-сертифікати в «Дії». Але у нас рівень цифрової грамотності не найвищий. Тому виникають якісь проблеми, зокрема й у моїх близьких. Це нормально. Буває, що лікар не вніс інформацію, що ви вакцинувалися. Він і повинен все виправити. Або хтось не розібрався, як правильно зробити електронний підпис. Тоді допомагаємо ми.

Розумієте, у Facebook може бути два негативних коментарі, а в цей день сертифікати успішно отримали сто тисяч осіб. Такі історії завжди будуть. Два роки тому ніхто не міг уявити, що з'явиться «Дія», що порталом і застосунком будуть користуватися мільйони, що у нас буде найшвидша реєстрація бізнесу у світі тощо.

Чесно кажучи, коли ми тільки приступили до роботи, навіть не припускав, що люди настільки швидко трансформують свою споживчу поведінку. Думав, що все піде набагато складніше й що набагато більше буде якогось неуспішного користувацького досвіду і у держави, і у бізнесу, і у громадян.

Ця велика мета, причому обмежена в часі, дає божевільну енергію. Після президентської кампанії (я керував її digital-напрямком) ми отримали масу нагород за ефективну кампанію в соцмережах від міжнародної організації Polaris, яка відзначає кращі технології в політконсалтингу. Тоді й з'явилася ідея зробити Україну цифровою державою. Мені здається, у нас це виходить.

— Ви ж ще координуєте питання кіберзахисту України. Знайомі айтівці стверджують, що зламати базу «Дії» й скачати інформацію звідти зовсім нескладно.

— Запропонуйте своїм знайомим взяти участь в конкурсі: той, хто знайде проблему в «Дії», отримає мільйон гривень. Процес пошуку триває постійно. Але жаданий мільйон нікому поки не вручили, тому що «Дія» — один з найбільш захищених наявних продуктів.

Якби в ній були проблеми, тоді не росла б кількість користувачів щодня. Та й ми давно вже тут не працювали б, нас усіх вже знесли б. Адже українці волелюбні люди. Вони цінують свої персональні дані й не стануть піддавати себе ризику.

У нас постійно діє Bug Bounty (програма, пропонована деякими розробниками програмного забезпечення, за допомогою якої люди можуть отримати винагороду за знайдені помилки в їхньому продукті. — Авт.). «Білі» хакери з усього світу постійно шукають якісь уразливості в «Дії». Ми беремо «Дію», робимо копію, розгортаємо її на окремих серверах (взагалі без будь-яких персональних даних), викладаємо на сайт і говоримо їм: «Зламуйте, ми вам за це платимо гроші». Якщо вони знайшли якусь вразливість, теж платимо. Отже, нехай ваші знайомі заробляють. Це нормальна світова практика, ми взагалі нічого не придумуємо. Так роблять Пентагон, Tesla та інші великі компанії.

Зараз зламують великі соцмережі. Ми цьому приділяємо багато уваги, тому що це базова потреба будь-якого технологічного продукту. Поки все рухається системно й нормально.

«Пандемія помітно прискорила цифровізацію України»

— У соцмережах вас звинувачують у створенні ботоферм на підтримку Зеленського.

— Навіть не знаю, як це робити, чесно кажучи, і ніколи не розбирався. Я за те, щоб розвивати продукти, а не маніпулювати громадською думкою. До речі, після президентської виборчої кампанії Facebook офіційно заявив (можете перевірити інформацію), що заблокував ботоферми, які використовували на виборах. Тоді заблокували сторінки в соцмережах багатьох політиків, але серед них не було жодної сторінки Володимира Зеленського. Зараз у нас «Дія» розвивається органічно. Це підтверджує, що ми знаємо, як створювати продукти.

Читайте також: «Просто купити землю у держави не вийде»: чому — пояснює міністр агрополітики Роман Лещенко

— На російських виборах у Держдуму була випробувана система електронного голосування. У нас подібне буде у перспективі?

— Давайте до цього питання повернемося, коли зацифруємо сто відсотків послуг і у всіх з'явиться інтернет. Зараз про це міркувати — це немов говорити: «А що ми будемо купувати, коли у нас ВВП буде не чотири тисячі доларів на людину, а сто тисяч?»

— Наскільки система пручається впровадженню цифрових технологій? Напевно, ви неодноразово чули від чиновників фразу: «Нічого не міняйте».

— Чув таке перші три місяці. Зараз, повірте, вже всі намагаються мислити через технології. Це стало певною попкультурою. Пандемія коронавірусу взагалі показала — ти або технологічний в плані організації бізнесу, тобто можеш адаптуватися до нових умов, або припиниш своє існування. Тому зараз питання типу «а давайте ми це зробимо в папері або онлайн» вже немає. Все онлайн. Пандемія помітно прискорила цифровізацію України. Нам довелося б на кілька років довше пояснювати її переваги.

— Тепер про внесок Мінцифри в боротьбу з корупцією.

— «У самурая є шлях»… Ми заощадили державі понад шість мільярдів на IT-закупівлях за два роки. Зупинили багато закупівель непотрібних програм або застарілих і дорогих сервісів: «Стоп! Вам це не потрібно, все скасовуйте, а гроші залишайте в бюджеті». Наприклад, проєкт коштує 22 мільйони, з них 18 мільйонів роялті. Розумієте, не було культури цифровізації, багато хто не розбирався і не залазив у це.

До нас теж були спроби в тому або іншому вигляді щось цифровізувати, створити якісь реєстри, сайти. Це завжди робилося. Але, оскільки цей процес був хаотичним і практично безконтрольним, на ньому завжди багато заробляли. Є міністерства, які за обслуговування своїх реєстрів платять триста мільйонів гривень на рік. У решти ці суми трохи менше. Досі таке триває. Ми просто рубаємо це як можемо.

Ще приклад. Наші українські моряки працюють на судах по всьому світу. У Мінінфраструктури є організація, яка займається їхньою акредитацією. Моряки складають певні іспити й отримують дозвіл працювати. Раніше ти без грошей нічого не міг зробити, бо реєстр, в якому написано, що ти акредитувався, і вся база даних моряків знаходилися у приватних руках. І люди змушені були кожен раз платити тисячі доларів хабаря, щоб отримати акредитацію. Разом із СБУ ми повернули реєстр державі й працюємо над його повним перезапуском.

Те ж саме і з будівельним реєстром, який раніше був у приватних руках. Ось сидів чоловік у Європі. Йому, наприклад, написали: внести до реєстру, що такий-от будинок введений в експлуатацію. Він вбивав це вручну. І отримував тисячі доларів хабарів. А введений будинок чи ні, невідомо.

Таких прикладів безліч. Думаю, за два роки існування міністерства ми пару десятків бюджетних мільярдів заощадили.

— Наскільки затратні ваші проєкти? Наприклад, в які суми обійшлася бюджету «Дія»?

— У перший рік ми розвивалися за донорські гроші, коштом різних фондів і бізнесу. У нас взагалі не було бюджету. Ми були як стартап. 31 серпня 2019 року мене призначили міністром, але міністерство створили через кілька днів. А 15 вересня вже подали бюджет на новий рік, де воно практично не було враховано. Тільки в цьому році у нас з'явився якийсь бюджет. А до цього, по суті, ми тільки платили заробітну плату.

«Технології — це про те, як зробити щось швидше, ефективніше й дешевше»

— Ви сказали: «В ідеальному для мене варіанті у 2024 році Міністерства цифрової трансформації не повинно існувати». Це як?

— Технології — це про те, як ми мислимо. Тобто, як зробити щось швидше, ефективніше й дешевше. Нам важливо, щоб почала працювати система, щоб цифровізацією були пронизані всі сфери й держава перетворилася на цифрову. В принципі, за цим майбутнє. Зараз всі великі технологічні компанії повністю цифрові. Інакше вже не буде. Тому наше завдання — впровадити буквально всюди наші проєкти й розчинитися серед усіх міністерств. Ось і все.

Ми ставимо реальні цілі й робимо країну для себе і своїх дітей. Себе ж не обдуриш. Ми — інше покоління. Ми працюємо заради продукту, а не заради грошей чи слави. І кайфуємо від того, що робимо. Це найголовніше. Нам немає сенсу прикрашати й обманювати. Ми, навпаки, любимо працювати з проблемами.

Читайте також: Коли й кому видаватимуть ковідні сертифікати в Україні та як довго вони будуть діяти: ексклюзивне пояснення заступника міністра Мінцифри

— І які ж проблеми?

— Звичайно ж, хочеться, щоб оточення було сучаснішим — мислити на одній хвилі й не витрачати час на те, щоб переконати когось у чомусь. Хотілося б більше довіри людей. Вони за тридцять років перестали довіряти державі й усі нововведення сприймають із побоюванням. Потрібен час, щоб вони повірили нам. Хотілося б, щоб допомагали ті, хто вже попрацював на державних посадах і при цьому залишився адекватним. Щоб вони ділилися досвідом і знаннями. Напевно, це ключові моменти.

— Кажуть, ви часто зустрічаєтеся із Зеленським. Що обговорюєте?

— Та різні питання. Зокрема поточні та майбутні цифрові проєкти. Він ставить якісь завдання, пріоритезує щось. Наприклад, реєстр соціальних виплат ми спочатку планували зробити до початку 2023-го. Він каже: «Ні, повинні зробити до 2022 року». Тобто він розуміє, що це велика економія бюджету, яка, наприклад, дозволить індексувати пенсії.

Багато разів обговорювали «Дію City», тому що це прорив в IT-сфері.

Днями пройшов офлайн селектор з урядом. Президент попросив прискорити один з проєктів Міністерства охорони здоров'я. Він про те, щоб публічно показувати, які в регіонах є в наявності ліки, на які витрачають кошти з бюджету. Щоб було все прозоро. Міністр охорони здоров'я каже: «Це буде у квітні майбутнього року». Зеленський сказав: «Федоров, зроби до нового року». — «Зрозумів, прийняв, зроблю».

— Він будує плани на другу каденцію?

— Це треба питати у нього.

— Цифрові технології — це зовсім інший рівень мислення, а воно у більшості, як відомо, інерційне. Як пояснити дрімучим громадянам, що їх не заганяють у «цифровий концтабір», як стверджують диванні експерти?

— По-перше, сьогодні всі ваші дані й так є у різних державних реєстрах. По-друге, завдяки грамотній цифровізації ви зможете побачити, хто й навіщо переглядає ваші дані. По-третє, цифровізація дозволить зробити так, щоб ви самі управляли своїми даними в реєстрах.

Словом, буде інша культура та інший підхід, всі процеси будуть тільки прозорішими. Гірше не стане точно.

Фото надані Михайлом Федоровим

2970

Читайте нас у Facebook