Вакцинація від коронавірусу: все, що треба знати про AstraZeneca

Pfizer та Moderna потрапляють до клітин наших організмів за допомогою жирових нанооболонок, а AstraZeneca (вона ж Vaxzevria, Covishield, SKBio, AZD1222) — третя за популярністю вакцина проти COVID-19 в Україні — проникає в нас за допомогою вірусу шимпанзе.

Такі вакцини (їх називають векторними) почали розробляти задовго до мРНК-вакцин — майже 40 років тому. Достатньо велика частина щеплень від різних хвороб, що на цей час практикуються як в Україні, так і у світі, робляться саме векторними вакцинами. Ще їх називають рекомбінантними.

Планувалось, що безпечний вірус (вектор) буде доставляти до людської клітини вбудовані в нього гени небезпечного вірусу, недостатні для інфікування. А організм буде реагувати, мобілізуючи імунну систему на боротьбу саме з цим небезпечним вірусом Спочатку як вектор використовували аденовірус людини, та виявилось, що багато людей вже перехворіли на нього та мають до цього вірусу імунітет. Тому й почали застосовувати модифікований аденовірус шимпанзе. Хоча саме шимпанзе «подарували» нам ВІЛ/СНІД, та вчені вважають застосування модифікованого аденовірусу цих людиноподібних безпечним для людей.

AstraZeneca розроблена Оксфордським університетом та британсько-шведською компанією AstraZeneca, має кілька торгових назв (Vaxzevria — виробництва Євросоюзу, Covishield — індійське виробництво, AstraZeneca-SKBio — південнокорейська). Вектором є модифікований аденовірус шимпанзе ChAdOx1, який кодує S-білок вірусу SARS-CoV-2 та, як і мРНК-вакцини, доставляє його в людські клітини. Тому цю вакцину ще називають ChAdOx1 nCoV-19 та ChAdOx1-S. На відміну від багатьох подібних вакцин, вектори котрих мають здатність до реплікації (самовідтворення) та деякий час розмножуються в організмі, вектор AstraZeneca такої здатності не має.

Читайте також: Вакцинація від коронавірусу: все, що потрібно знати про Pfizer

Для щеплення потрібно вколоти дві дози з інтервалом у 4−12 тижнів. Наразі хоча б одну дозу цієї вакцини отримали близько 1,7 мільйона українців (з них майже пів мільйона — «Ковішилдом»). Побічними реакціями можуть бути почервоніння, біль, набряк у місці ін'єкції, гарячка, озноб, ломота в тілі, головний біль, нудота. Інколи у людини збільшуються лімфовузли, підвищується втомлюваність, буває безсоння.

Вакцину можна зберігати в холодильнику при температурі 2−8ºC пів року. Ефективність її, за різними оцінками, від 70 до 92 відсотків. Вона схвалена ВООЗ для екстреного використання. AstraZeneca корейського та європейського виробництва (Vaxzevria та AstraZeneca-SKBio) визнана у 145 країнах. Covishield індійського виробництва — у 60 країнах.

Пів року тому у світі вибухнув скандал, повʼязаний з тим, що майже у трьох сотень щеплених «Астразенекою» виявили тромбози. Деякі країни тимчасово відмовились від використання вакцини, але поступово відновили його. Низка медичних та політичних функціонерів зробили заяви, що переваги препарату значно перевищують ризики його використання. Але у деяких країнах були встановлені вікові та статеві обмеження для використання AstraZeneca. Так, більше, ніж інші, ризикують жінки до 60 років.

Читайте також: «Серед важких хворих немає жодного вакцинованого»: ситуація з захворюваністю COVID-19 в Україні стає критичною

Фото Рixabay

1494

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter