ПОИСК
Інтерв'ю

Для кого збільшать соцнорми субсидії, коли мінімальна пенсія досягне 4 тисяч гривень: пояснює Марина Лазебна

6:15 17 листопада 2021
Марина Лазебна

У першій частині інтерв'ю міністерка соціальної політики Марина Лазебна розповіла, на якій моделі внесків на обов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення наразі зупинилися. Також вона пояснила, чому незаконно виводилися гроші з недержавного пенсійного фонду НБУ та що потрібно, щоби подібні історії не повторювалися в майбутньому.

У продовженні розмови «ФАКТИ» з'ясували, чому реальний прожитковий мінімум далекий від розрахункового та коли це зміниться, як скоро мінімальна пенсія становитиме 4 тисячі гривень. Також міністерка пояснила, кому з субсидіантів нарахують субсидію за збільшеними соцнормами й чому.

«Люди, які не можуть забезпечити себе іншими доходами, мають отримувати допомогу від держави не меншу за фактичний прожитковий мінімум»

— Пані Марино, почнемо з питання, яке турбує багатьох людей похилого віку. Тож, чи виплачуватимуть пенсії вчасно? Адже завершується рік і, як ми знаємо, грошей у бюджеті залишається обмаль.

— Точно все виплачуватимуть вчасно! Якщо у якийсь момент відбувається розрив у часі між надходженням коштів від ЄСВ та необхідністю сплатити пенсії, то Пенсійний фонд бере казначейську позику, а потім, коли надходять кошти, її погашає. Таким чином ПФУ балансує.

Крім того, як я вже говорила, до кінця року ми проведемо ще два етапи підвищення пенсій для окремих категорій пенсіонерів — мінімальних пенсій, надбавок та підвищень до пенсії у зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму та мінімальних пенсійних виплат для людей, старших за 65 років, які мають стаж 30/35 років.

Це завершальні етапи комплексної програми підвищення пенсій, яку ми реалізували цього року. За її результатами на кінець року середня пенсія перевищить 4 000 гривень.

Читайте також: Хто має право виходити на пенсію в 50 років: рішення Верховного Суду

— В Україні багато соцвиплат прив'язано до прожиткового мінімуму. Водночас різниця між фактичним та розрахунковим мінімумом становить 50%. Коли вже буде один, але реальний?

— Ми напрацювали рішення, наш пакет законопроєктів для розв`язання цього питання знаходиться на розгляді у Верховній Раді, є також один депутатський законопроєкт.

Постає запитання: навіщо потрібен пакет законопроєктів, чому не можна просто взяти та підвищити прожитковий мінімум, закладений в державному бюджеті, до фактичного? Відповідаю. Тому що за 30 років незалежності ми маємо понад 150 різних платежів, які не є основним джерелом доходів людини, а подекуди й взагалі не мають відношення до соціальної сфери, але визначаються чомусь на основі прожиткового мінімуму. Це численні штрафи, пені, адміністративні збори та подібні платежі.

Наприклад, для отримання відшкодування частини витрат іноземні виробники кінофільмів, які знімають кіно в Україні, повинні підтвердити витрати на рівні не менше 4 000 прожиткових мінімумів. Навіщо прив’язка до поняття «прожитковий мінімум» у кіноіндустрії? Поки вона існує, будь-які зміни у розмірах прожиткового мінімуму для людей будуть порушувати баланс інтересів у кіновиробництві.

Або у нас є судовий збір. Так, максимальна ставка судового збору за подання майнового позову становить 350% прожиткового мінімуму. Якщо піднімемо прожитковий мінімум, автоматично зросте й ця ставка.

— Як саме плануєте «відв'язати» прожитковий мінімум від тих же адміністративних зборів чи доплат чиновникам?

— Є три етапи, прописані в наших законопроєктах.

Перший — повернути прожитковому мінімуму його основне значення, тобто відв'язати від цього поняття все, що не є основним джерелом існування людини.

Натомість для розрахунків грошових виплат, адміністративних зборів, штрафів ми запропонували запровадити відповідні розрахункові базові величини. В соціальній сфері так само: надбавки, підвищення, доплати, які є додатковими виплатами до пенсій, а їх безліч, потрібно відв'язати. Пропонуємо застосовувати базову розрахункову величину для соцвиплат. Після запровадження цього механізму жодні надбавки, підвищення не будуть зменшені. До того ж вони регулярно збільшуватимуться за єдиними для всіх правилами. В законопроєкті передбачається, що розміри цих виплат, які склалися на дату запровадження базових розрахункових величин, будуть щорічно, не менше ніж два рази на рік, збільшуватися з урахуванням показника зростання споживчих цін.

У законі про державний бюджет на відповідний рік будуть затверджуватися розміри базової величини для соцвиплат та одночасно передбачатися кошти на соціальні виплати, обчислені з урахуванням цієї величини, оскільки всі вони фінансуються коштом державного бюджету.

Читайте також: Про зменшення субсидій, захмарні зарплати деяких чиновників і чесний прожитковий мінімум — в інтерв’ю з Галиною Третьяковою

— Як це виглядатиме на практиці?

— Це відбуватиметься наступним чином. Наприклад, ми маємо надбавку почесному донору — 10% прожиткового мінімуму. Після запропонованих змін ця надбавка становитиме 13% від базової розрахункової величини для соціальних виплат. У грошовому виразі вона навіть зросте. Але не буде стримувати підвищення прожиткового мінімуму до його фактичної величини та встановлення мінімальної пенсії за віком з урахуванням цієї величини.

Цими змінами ми запроваджуємо єдиний принцип визначення надбавок та доплат у соціальній сфері замість купи хаотичних та не пов’язаних між собою методів. Це дозволить надалі керувати цим як системою та забезпечувати справедливість і єдині підходи.

Ось, наприклад, набавка дітям війни, щомісячна додаткова пенсія за шкоду здоров’ю, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлені у фіксованій сумі. Сім років вони не переглядалися: як були відповідно 66 гривень і 113,88 гривні у 2014 році, так і залишилися до сьогодні. Ми хочемо прив'язати суму до базової соціальної величини. І тоді двічі на рік вона підвищуватиметься.

Такий самий принцип для штрафів, адміністративних зборів та інших платежів. Для кожної групи ми запропонували свою базову розрахункову величину. З цією метою провели аудит величезного переліку нормативних актів і виписали необхідні зміни до них.

Щоб реалізувати перший, фундаментальний етап, Верховна Рада має ухвалити ці зміни. Без такого відв’язування та упорядкування руху не буде.

Другий етап — маємо визначити сучасну методологію розрахунку прожиткового мінімуму за кращими світовими стандартами, а не застарілими переліками товарів та послуг. Це ми також запропонували в урядовому законопроєкті.

А третій етап — треба виконати статтю 46 Конституції України. Там сказано, що пенсії та соцвиплати, які є основним джерелом існування людини, мають бути не нижчими за прожитковий мінімум.

Сьогодні розрахунковий прожитковий мінімум, який закладено в державному бюджеті, менший за фактичний, який розраховує Мінсоцполітики, на 50%. Але люди, які не можуть забезпечити себе іншими доходами, мають отримувати допомогу від держави не меншу за фактичний прожитковий мінімум. Ми хочемо платити на цьому рівні мінімальні пенсії, мінімальні зарплати, допомогу малозабезпеченим, допомогу людям з інвалідністю.

Ми зробили розрахунки, згідно з якими у наших економічних реаліях на реалізацію цього третього етапу країні потрібні три роки. Тобто за три роки поступово зможемо підвищити мінімальні гарантії, які я перелічила, до рівня фактичного прожиткового мінімуму.

Читайте також: З чого складається сума пенсії: експерт розповів, як самостійно перевірити правильність розрахунку виплат від ПФУ

“За три роки поступово зможемо підвищити мінімальні гарантії до рівня фактичного прожиткового мінімуму”, - каже Марина Лазебна (фото ua.depositphotos.com)

— Чому ця реформа не реалізується активно?

— За основу було ухвалено законопроєкт, де немає системи базових розрахункових величин. Я за підвищення прожиткового, але як його зробити так, щоб це не «розірвало» бюджет?

В ухваленому проєкті прописано лише, що прожитковий мінімум має бути 40% від середньої зарплати. Але без відв'язання від прожиткового всіх штрафів, надбавок та інших платежів бюджет країни не зможе забезпечити виконання цієї норми. Всі наші напрацювання — в Раді, але станом на сьогодні ці законопроєкти не ухвалені.

Тому, поки народні депутати розв`язують це питання, ми через постанови КМУ підвищуємо соціальні стандарти, наближаючи їх до фактичного прожиткового, а не того, що закладений в бюджеті.

Наприклад, наступного року, з жовтня, мінімальна пенсійна виплата становитиме 3 тисячі гривень для людей старших за 70 років, які мають страховий стаж 30 років — для жінок і 35 — для чоловіків. Вона зменшуватиметься пропорційно до наявного стажу. Часто трапляється, що в людини є 34 роки та 9 місяців стажу, а потрібно 35. Тому ми зробили цю пропорційність.

Як бачите, мінімальна пенсійна виплата в 3 тисячі гривень майже на 50 відсотків перевищує прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, передбачений в проєкті Державного бюджету на 2022 рік.

У разі ухвалення наших пропозицій наступним кроком може бути встановлення мінімальної пенсійної виплати в наведеному мною прикладі на рівні 4 000 гривень.

«Наші люди сумлінні, тому кількість порушень незначна»

— Нещодавно наші читачі почали скаржитися на наявну заборгованість з виплати допомоги по безробіттю. Чому вона з'явилася?

— Фонд безробіття не в нашій сфері відповідальності, точну інформацію про ситуацію може надати Мінекономіки. Взагалі проблема всіх фондів соціального страхування почалася у 2016 році, коли майже вдвічі зменшили єдиний соціальний внесок. Це була несистемна фіскальна реформа. Тоді зменшили фіскальну базу, але не переглянули напрями фінансування. Ресурси зменшились, а потреби навіть збільшились. Тому й виникла проблема. За рахунок чого підвищувати пенсії, виплати за регресами, зараз ще «ковідні» виплати? У Фонду соціального страхування по лікарняним прострочена заборгованість 1,5 млрд. Тут ми працюємо над цифровізацією та верифікацією.

— Нещодавно було запроваджено електронні лікарняні листи. Завдяки їм вдасться зменшити заборгованість за ними?

— Запровадження електронних лікарняних — крок вперед. Передовсім це допоможе боротися з купівлею цих документів. Адже тепер потрібно, щоб лікар вніс медичний висновок в систему, Пенсійний фонд на його підставі сформував лікарняний, який одразу побачить роботодавець. Звичайно, як при запуску будь-чого нового виникають запитання, проте купити лікарняний в онлайні, як раніше, вже не можна.

Також електронний лікарняний за рахунок обміну інформацією між реєстрами дозволяє простіше проводити верифікацію. Приміром, раніше траплялося, що людина взяла лікарняний та поїхала за кордон відпочивати. Такого не має бути.

— Нарахування субсидії — ще одне важливе питання. Нещодавно з'явилася інформація, що її отримувачів перевірятиме новий орган. Хто та як це робитиме?

— Такий новий орган не створювався й не планується. З 2016 року верифікацію всіх соціальних виплат проводить Мінфін. Вони щомісяця надають нам рекомендації щодо виявлених неточностей та розбіжностей. На основі цих рекомендацій проводяться перевірки органів соціального захисту, які призначали ті соцвиплати, що викликають питання. Тобто людей-отримувачів ми не перевіряємо. Перевіряємо органи, які призначають соцвиплати. Насправді порушень підтверджується небагато. З 2 мільйонів рекомендацій про невідповідності, які ми отримали від Мінфіну, порушення підтвердилися у 7% випадків.

— Які невідповідності найчастіше виявляють?

— Найчастіше це дорогі покупки на суму понад 50 тисяч гривень.

Реалізацію соціальної політики у нас здійснює Національна соціальна сервісна служба. Міністерство формує політику. Тому для Нацсоцслужби ми прописали детальний порядок перевірки органів соцзахисту на предмет правильності призначення субсидій. Також вони мають перевіряти надавачів соціальних послуг.

У перспективі перевірка має робитися автоматично та до призначення, а не постфактум. Людина приходить, надає документ і по ньому з єдиного соціального реєстру підтягується вся інформація.

Сьогодні для отримання субсидії людина декларує свій майновий стан, вказує кількість мешканців у житловому приміщенні, а інші відомості, необхідні для призначення, органи соціального захисту отримують за запитами. Від ДПС отримують дані про доходи людей, від Пенсійного фонду України — про доходи та сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, від органів місцевого самоврядування — про зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, від управителів багатоквартирного будинку, об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, виконавців комунальних послуг — про розмір внесків/платежів, тарифів на житлово-комунальні послуги та платежів за такі послуги.

Через 10 днів після надходження інформації приймається рішення щодо призначення чи непризначення субсидії.

Перевірки ж проводяться постфактум. Наші люди сумлінні, тому кількість порушень незначна, проте потрібно робити превентивну верифікацію.

— Днями з'явилася інформація, що прикарпатцям нараховуватимуть субсидії за збільшеними на 50% соціальними нормативами. Зміни діятимуть на час впровадження карантинних обмежень «червоної» зони. Але ж такий карантинний режим введено в багатьох містах, чи збільшать соцнормативи й в них?

— Для всіх регіонів, які увійшли в «червону» зону карантину, ми нараховуємо субсидії за збільшеними на 50% соціальними нормативами споживання на окремі комунальні послуги. Це базові послуги: опалення, електроенергія, підігрів води, газ для приготування їжі. Крім того, попри те, що опалювальний сезон стартував з 15 жовтня, нарахування субсидії на опалення здійснюється за жовтень за повний місяць.

Якщо область увійшла в «червону» зону наприкінці жовтня, то перерахунок зробимо у листопаді.

— З літа багато киян в платіжках побачили таку графу, як рекомендований платіж за опалення. Мало хто його сплачував, адже віддавати гроші за послугу, яку не отримуєш, не всі бажають. Чи можуть не надати чи забрати субсидію через борг за несплату такого платежу?

— Ні! Це не борг. Це рекомендований авансовий платіж. Для призначення субсидії беруться показники платіжної дисципліни лише за отримані комунальні послуги.

До слова, навіть маючи заборгованість, людина може звертатися за субсидією. Для цього потрібно принести договір про реструктуризацію боргу з постачальником послуг.

Найчастіше відмовляють у субсидії, коли людина має дві машини, дві квартири, депозит на суму понад 100 тисяч гривень та інші суттєві статки. Субсидія — це завжди індивідуальна справа, і її мають отримувати лише ті, хто справді потребує.

— За вашими підрахунками, скільки людей цьогоріч отримуватимуть субсидії?

— Протягом жовтня кількість отримувачів збільшилася на 100 тисяч, тому зараз їх вже 2,6 мільйона домогосподарств. Ми очікуємо, що буде 3−3,2 мільйона. Завжди кажу, що тут немає й не може бути ліміту. Нам важливо донести до людей інформацію, що всі, хто дійсно не має змоги платити за платіжками, мають звертатися по житлову субсидію.

Читайте також: Чому зменшують кількість і розмір субсидій, наскільки вже подорожчав газ для населення: порахував Павло Розенко

Фото у заголовку надано Мінсоцполітики

30766

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.