Рівно 50 років тому, 13 грудня 1971 року, у московському кінотеатрі «Росія» відбулася прем'єра кінокомедії «Джентльмени удачі», фільму, якому судилося стати одним із найуспішніших у радянському кінопрокаті. Тільки за перший рік його подивилися 62,5 мільйона глядачів!

Як відомо, головні ролі у картині зіграли зірки вітчизняного кіно Євген Леонов, Георгій Віцін, Савелій Крамаров, Наталія Фатєєва, Олег Відов та Раднер Муратов. Хоча початковий акторський склад був помітно іншим. Але оскільки Андрій Миронов, Ролан Биков та Юрій Нікулін із різних причин відмовилися грати ролі злодіїв-рецидивістів, на їхні місця довелося терміново підшукувати інших артистів. Та й на роль Хмиря, до речі, спочатку пробувався Лев Дуров, але у результаті вона дісталася Віцину. А Косим став Крамаров, якого начальство ніяк не хотіло затверджувати, але Георгію Данелія якимось чином вдалося всіх умовити.

До речі, багато хто саме Данелію вважав режисером фільму. Але це не так. Насправді «Джентльменів удачі» знімав Олександр Сірий, а Георгій Данелія та Вікторія Токарєва були авторами сценарію. З Олександром Сірим Данелія потоваришував давно, ще під час навчання на Вищих режисерських курсах. Але потім Сірий на 8 років загримів у в'язницю, і після виходу з неї ні на які режисерські посади розраховувати не міг. Ось чому вони так і домовилися: Данелія пише сценарій та стає художнім керівником, а Сірий знімає. Між іншим, вся блатна лексика у фільмі саме від Сірого й виходила. Всі ці плакати на стінах «На свободу — з чистою совістю!», «Запам'ятай сам, скажи другові, що чесна праця — дорога до дому», всі ці блатні слівця типу «канай звідси», «пащеку порву, моргали вирву» — це все Сірий приніс із зони. Щоправда, після того, як цензура пройшлася по тексту, багато висловлювань довелося замінити на безглузді, на перший погляд, слова «редиска», «сосиска», «Навуходоносор» та інші.

Високе кіношне начальство прийняло картину багнетами. Лежати б їй на полиці довгі роки, якби напередодні Дня міліції її не показали голові МВС генералу Щолокову. Під час перегляду фільму він сміявся так, що часом заглушував звук. Та й Леонід Ілліч Брежнєв після того, як подивився картину на дачі, з приводу жаргонних слів сказав: «Та у нас кожен вуличний хлопчисько половину цих слів знає…» Коротше кажучи, така оцінка нової кінокомедії відкрила картині дорогу в широкий прокат.

Творці фільму потім неодноразово згадували забавні епізоди, з якими їм довелося зіткнутися на знімальному майданчику. Наприклад, Євген Леонов, якому ніяк не вдавалося піднятися на верблюда на ім'я Борис, попросив, щоб дресирувальник ніс його на своїх плечах, йдучи поруч із двогорбою твариною. Так і зняли. А Крамаров, якому верблюд — за сценарієм — мав плюнути в обличчя, для чого заздалегідь приготували піну для гоління, примудрився своїми гримасами так роздратувати тварину, що вона від душі, не шкодуючи слини, накрила артиста плювком по-справжньому! А ще коли після зйомок епізоду в цистерні (де замість рідкого цементу була хлібна закваска, підфарбована цибульною есенцією) всі артисти пішли митися, раптово помітили відсутність Віцина. Виявилося, почувши про те, що настойка на травах здатна продовжити молодість на 15 років, він вирішив залишитися в хлібній заквасці довше… Така ось вийшла «романтика».

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.