На вході в знаменитий Музей Трої висічено фразу давньогрецькою мовою: «Бог створив Трою, а пан Шліман відкрив її для людства». У ці слова вкладено сенс одного з найбільших історичних відкриттів, зроблених людиною, яка присвятила все своє життя здійсненню дитячої мрії.

Генріх Шліман народився рівно 200 років тому, 6 січня 1822 року, у німецькому містечку Нойбукові, розташованому неподалік Балтійського моря. Його батько, місцевий священик, часто переказував маленькому Генріху легенди про давню історію. А мати на 8-й день народження подарувала синові «Всесвітню історію для дітей», раз і назавжди поселивши в його душі мрію знайти Трою, зникле місто, оспіване великим Гомером у своїх творах, яке вразило уяву хлопчика приголомшливими картинками з книги, зачитаної ним буквально до дірок.

Шлях до здійснення заповітної мрії виявився довгим та тернистим. Втративши спочатку матір, а потім і батька, Генріх опинився під опікою дядька, який не знайшов грошей на освіту дитини, натомість знайшов можливість з 9 років відправити його на роботу в бакалійну крамницю. П'ять з половиною років провів у ній Шліман, виконуючи щодня з 6 ранку та до 11 вечора брудну роботу за копійки. У 14 років він, найнявшись у Гамбурзі юнгою на корабель, що вирушав до Венесуели, зазнає аварії і опиняється в Голандії. Перебиваючись в Амстердамі з хліба на воду, юнак влаштовується у велику компанію «Шредер і Ко», що має представництва у багатьох країнах, зокрема й у Росії. Здатність Генріха самостійно (!) вивчати іноземні мови (англійська, іспанська, голандська, португальська, італійська) дозволяє Шліманові незабаром обійняти посаду торгового представника цієї компанії в Санкт-Петербурзі. Поставляючи під час Кримської війни товари до російської армії, Шліман стає мільйонером.

Він умів заробляти гроші. Відкривши свій банк в Америці, яка переживала бум «золотої лихоманки», він скуповує у шукачів пригод золотий пісок. І величезні заощадження кидає на здійснення дитячої мрії, від якої ці роки не відмовлявся ні на мить. Він подорожує світом, вивчає нові для себе мови (польська, арабська, латина, шведська, російська, санскрит, давньогрецька та турецька), пише книги про Японію, Мексику, Індію та Китай і продовжує шукати сліди загубленої Трої. Причому шукає ці сліди, буквально вчитуючись у кожне слово «Іліади» та «Одіссеї» великого Гомера. І він таки знаходить свою Трою!

Під час археологічних розкопок під пагорбом Гіссарлик на території сучасної Туреччини поглядами Генріха Шлімана та його другої дружини Софії Енгастроменос (перша Катерина Лижина залишилася з двома дітьми в Росії) відкрилися залишки стародавньої цивілізації. Непомітні скарби, названі пізніше «скарбом царя Пріама», були таємно вивезені Шліманом із Туреччини до Німеччини. А незабаром йому вдалося розшукати і могилу легендарного Агамемнона — героя Троянської війни та стати володарем безцінної знахідки — його золотої посмертної маски.

26 грудня 1890 року, залишивши розкопки Трої через раптово виниклий біль у вухах, Шліман прибув до Неаполя, вирішивши якийсь час провести з сім'єю. Проте прямо під час прогулянки містом він знепритомнів і був доставлений до лікарні. Лікарям урятувати його так і не вдалося. Під час похорону, що відбувся 4 квітня 1891 року на 1-му афінському цвинтарі, у труну Шлімана поклали дві його улюблені книги — «Одіссею» та «Іліаду».

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.