Роман Безсмертний: «Зеленський навіть не підозрює, що цей процес вигідний і Порошенку»
«Чи можливе використання цієї ситуації агресором? Так»
— Романе Петровичу, які можливі сценарії розвитку конфронтації між шостим і п’ятим президентами, на вашу думку?
— Розділю свою відповідь на дві частини — внутрішньополітичний і зовнішньополітичний процеси. Про внутрішньополітичний скажу менше, бо на ньому дуже багато всього сконцентровано. Спробую лапідарно розставити точки над «і» й трохи глибше зупинюся на зовнішньополітичному.
Перше. Очевидно, що утримання парадигми Зеленський — Порошенко носить не правовий, не кримінальний, не адміністративний, а винятково політичний характер. Цей процес вигідний Зеленському (насамперед у політичному плані), але він навіть не підозрює, що він вигідний і Порошенку. Я не даю їм оцінки як президентам і політикам. Просто кажу про те, про що говорить соціологія: ця парадигма вигідна їм обом. Але вона дуже складна (використаю найм’якше слово) і для партії «Європейська солідарність», і для партії «Слуга народу» в силу особистісних рис характеру Порошенка та Зеленського.
Друге. Вони обоє знають відповіді на питання вчорашнього дня, але у них немає відповідей, навіть програм на завтрашній день.
— Це правда.
— Звідси всередині команд цих людей роздвоєні почуття. Вони, навіть іноді голосом, можуть діяти в інтересах своїх лідерів, але в думках у них величезна кількість сумнівів. Тому процес носить затяжний і млявий характер. І він швидко не зупиниться.
Читайте також: «Зеленський не почувається президентом з якоїсь причини», — політичний психолог Світлана Чуніхіна
— Це вже зрозуміло, мабуть, не тільки учасникам цього процесу.
— Він може протривати аж до президентських виборів, у мене немає в цьому сумнівів. Бо ситуація зараз виглядає так, що на політичному небосхилі України просто ніхто більше не з’явиться.
Щодо головних позитивних і негативних наслідків від цієї парадигми, то, на мою думку, позитивний є в тому, що Україна йде шляхом будівництва демократії. А негативний — що ця парадигма блокує перспективи країни і не формує відповіді на поточні питання. Я зараз не беру компоненти судового переслідування, правових дискусій, політичної конфронтації тощо, тобто весь перелік процесів, просто даю оцінку внутрішньополітичної ситуації.
Тепер про те, що дуже тривожить. Чи можливе використання цієї ситуації агресором?
— Ще й як.
— Використання в середині країни різними групами, кланами, олігархами можливе? Можливе і майже гарантоване. Проблеми із розв’язанням енергетичних питань, з боротьбою з коронавірусом, продовольча криза можливі? Звісно, так.
Читайте також: Роман Безсмертний: «При збереженні нинішнього позиціонування сил і держав війна в Європі — це питання часу»
Парадоксальність ситуації полягає в тому, що при утриманні цієї парадигми Україна як організм, який здатен чинити спротив, слабшає. Вона концентрує суспільну увагу на цьому протистоянні й фактично упускає ключові питання безпеки, оборони, енергетики, аграрного сектору, оборонно-промислового комплексу тощо.
У нас чомусь досі не розуміють, що у політики та інформації, що наповнює політичний зміст, є нерозривний зв’язок з економікою, з конкретними секторами промисловості. Якщо немає політичного акцентування на темах, які я назвав, то не буде економічного, фінансового і бюджетного процесів. Це речі абсолютно пов’язані.
Тепер трохи про зовнішньополітичні речі. Те, що одночасно співпали два процеси — правові претензії до Коломойського та Порошенка — це не збіг обставин. На Банковій вирішили: якщо Коломойського переслідують за антикорупційним законодавством Сполучених Штатів Америки, чому ж вони не можуть протиставити у цьому процесі переслідування подібного характеру Порошенку та покласти на стіл у розмові з Вашингтоном ці дві проблеми? Адже у діалозі Вашингтон — Київ є питання зовнішньополітичних дискусій, переговорного процесу, але, безумовно, позиція номер один — питання оборони та безпеки України.
При цьому спитайте себе: а на що люди найбільше рефлексують? Найбільше — на ці дві дражнилки, бо вони є ключовою внутрішньополітичною парадигмою. Одна стосується безпосередньо Зеленського, друга — Порошенко.
Тому ситуація виглядає так. Проблема із призначенням антикорупційного прокурора — це проблема політичної парадигми Зеленський — Порошенко (якщо опуститися нижче — Коломойський — Порошенко). І вона не буде вирішена доти, доки в коротких чи довгострокових розмовах «дід» та «онук», тобто Байден і Зеленський (маю на увазі їх політичні відносини), не зможуть сформувати відповідь.
«Байден не може сказати Зеленському: «Не чіпай Порошенка». А Зеленський — Байдену: «Відпустіть Коломойського»
— Вони її зможуть сформувати?
— Ні. Бо прикладами такого непродуктивного діалогу світова історія наповнена вщент.
Байден і Зеленський знаходяться в різних категоріях і в абсолютно різних оціночних параметрах. Для Байдена питання антикорупційного переслідування Коломойського є навіть не в проєкції. Це питання актуалізує президент Зеленський, і актуалізує, власне, позицією по Порошенку.
Ситуація виглядає дуже неприємною. Про це не говорять зараз і не будуть говорити. Бо Байден не може сказати Зеленському: «Не чіпай Порошенка». А Зеленський — Байдену: «Відпустіть Коломойського». Ось вам відповідь про відносини «діда» і «онука».
Читайте також: Павло Клімкін: «Байден грає з Путіним в політику батога і пряника. Поки що Путін отримав пряник»
Які ми будемо мати наслідки від цієї абсолютно неприємної ситуації? В першому сегменті це оборона. В другому — безпека. В третьому — різного роду фінансова допомога. В четвертому — політична перспектива.
По суті, що відбулося? Зав’язавши цю парадигму, з одного боку, команда Зеленського створила проблему в середині країни. Тому що при такому розкладі їхня політична модель не бачить майбутнього. З іншого боку, ця тема стала певним ступором відносин Вашингтона і Києва. Вашингтон не випадково, коли говорить, то говорить про оборону і безпеку України. І не випадково припинилися розмови на інші теми. Бо їх в принципі не може бути в силу організованих конфліктів, пов’язаних з Порошенком, та переслідування Коломойського по антикорупційній програмі президента Байдена.
— Що за таких умов може бути?
— Перше. Доки Україна є ключовою точкою європейської глобальної політики (так і є зараз), від питання, чи буде широкомасштабна агресія та продовження захоплення українських територій Російською Федерацією, залежить доля не стільки України, скільки Європи та світу в тому числі. Розумієте, коли радник президента Сполучених Штатів, державний секретар та інші високопосадовці дають пресконференції, коли в Держдепі проходять закриті брифінги для преси майже щодня, це означає, що вони дуже добре розуміють, що відбувається біля наших кордонів. Поки так є, Вашингтон буде все робити, щоби стримувати російську агресію. Зверніть увагу, я не сказав — допомагати Україні.
А ось щодо допомоги нам, то ця тема, яку я оголосив, на сьогодні стає колосальною перешкодою навіть для того, щоби приступити до розв’язування насправді двох глобальних проблем перспектив України. Перша — це тема російських контрагентів, які наповнили завдяки приходу президента Зеленського систему органів влади. Друга — це корупція. Зверніть увагу, як у більшості державних структур відновилися нові вимоги та запроваджуються якісь нові правила. Це сигнал про те, що корупція дедалі сильніше захоплює структури влади.
Читайте також: Іван Плачков: «Ми маємо пройти дуже складний опалювальний сезон. Запаси газу в сховищах і вугілля критично малі»
Я десь у глибині душі вірю в те, що той же Зеленський має бажання змінити ситуацію на краще. Але людина, яка не розуміє процесів, про які я кажу, навіть борючись з цими негативними проявами в такий спосіб, як це відбувається, буде їх породжувати.
Хочу сказати ще одну дуже важливу річ. Порошенко далеко не святий. Але є момент, коли ситуація виглядає так, що будь-які подібного роду речі, які зараз відбуваються, несуть у собі колосальну небезпеку для майбутнього України і всього нашого населення. Я сотні раз казав про те, що, коли ти знаходишся в тих високих кабінетах, там вибору між дуже хорошим і дуже поганим немає. У більшості випадків є вибір між дуже поганим і поганим. У ситуації, яка зараз розвивається в парадигмі Зеленський — Порошенко, обрано дуже поганий варіант. Щоб його уникнути, насправді важливо відмовитися від цієї парадигми, інакше вона буде тримати нас у майбутньому в стані хворої вагітності.
Читайте також: Ми вже зараз маємо розуміти, що буде після того, як Зеленський піде зі своєї посади, — Євген Магда
Фото Олександра Косарєва
6426Читайте нас у Facebook
