І хто там, скажіть, казав, що серцю не накажеш? Накажеш. Все залежить тільки від того, хто наказує та як. Рівно 75 років тому, 15 лютого 1947 року, у Радянському Союзі було прийнято законодавчий акт, який повною мірою це підтверджує. Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про заборону шлюбів між громадянами СРСР та іноземцями» керівництво країни пояснило просто та доступно — турботою про нещасних радянських жінок. У ньому так і говорилося: «Жінки, які вийшли заміж за іноземців й опинилися за кордоном, у незвичних умовах почуваються погано та зазнають дискримінації». А цього радянське керівництво не могло допустити вже ніяк.

Взагалі-то, боротьба з міжнародними шлюбами у Радянському Союзі розпочалася набагато раніше. У багатьох країнах Європи, де війна закінчилася, СРСР тримав величезні окупаційні війська. І чимала частина радянських людей, які там перебували, встигла завести сім'ї з місцевими громадянами. А це, як виявилося, було явним порушенням планів партії та уряду. Адже у звільнених від німецько-фашистських містах та селах Радянського Союзу за роки війни загинуло так багато чоловіків та жінок дітородного віку, що це не могло не позначитися на демографічній ситуації у державі. От і довелося радянському керівництву приймати закон, покликаний зупинити відтік наших людей за кордон, де їм все одно «має бути погано».

Я вам скажу, більше того, уряд прийняв ухвалу ВИЗНАТИ НЕДІЙНИМИ всі подібні шлюби, укладені раніше! Можете собі таке уявити? Якщо, скажімо, мешканка Києва 5 років жила в коханні та злагоді з польським офіцером, то тепер і шлюб із ним, і, відповідно, діти, які в цьому шлюбі народилися, признавалися НЕЗАКОНИМИ. Це в «загниваючих» країнах Заходу закони зворотної сили не мали. У Країні Рад закони зворотну силу мали, і могутні річки могли звернутися назад.

За порушення нового закону, як і належить у пристойному радянському суспільстві, належало найсуворіше покарання. Відповідно до сумнозвісної сталінської 58-ї статті («антирадянська агітація») порушникам суди впаювали тривалі тюремні терміни і відправляли до таборів. Причому стосувалося це не лише простих радянських громадян, а й відомих на всю країну зірок культури та мистецтва. Так, за роман з американським дипломатом до 25 років сталінських таборів було засуджено чудову актрису Зою Федорову. Шість років у таборі провела інша відома актриса Тетяна Окуневська. Поруч із забороною міжнародних шлюбів країни було заборонено робити аборти, а розлучення між радянськими громадянами стали майже неможливими. Партія вміла дбати про фортецю радянської сім'ї — «осередки суспільства».

До речі, навіть за Хрущова, коли формально ці драконівські заборони вже були скасовані, гоніння на «шлюбних» з іноземцями кілька років ще тривали. І лише у брежнєвський час, а точніше 1969 року, зміни, внесені до Сімейного кодексу, дозволили радянським громадянам створювати сім'ї з іноземцями.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.