Про миротворців в Україні та про те, чи допомагатиме Китай рф, розповів Євген Магда
У першій частині інтерв'ю «ФАКТИ» поговорили з директором Інституту світової політики Євгеном Магдою про те, чи вдалось Володимиру Зеленському достукатись до НАТО, щоб вони надали таку необхідну нам для захисту від окупанта зброю, та яка ймовірність того, що росія спровокує країну — члена альянсу на ведення бойових дій.
У продовженні розмови йтиметься про зникнення Шойгу та інших посіпак путіна. Також Євген Магда розповів, чи допомагатиме Китай рф обходити санкції та чи може стати кордон Вірменії та Азербайджану ще однією гарячою точкою.
— Продовжуючи аналізувати позачерговий саміт НАТО, який нещодавно відбувся у Брюсселі, не можу не спитати про вірогідність введення в Україну миротворців. Євгене, на вашу думку, наскільки такий варіант розвитку подій ймовірний?
— НАТО відмовилось відправляти миротворців. Це була польська ініціатива, яка в принципі цікава, адже йде в контексті дій польської влади протягом останніх місяців, про що я вже говорив раніше. Думаю, що у Варшаві насправді розуміли: ця ініціатива не знайде підтримки на рівні альянсу. Проте продемонструвати цю готовність було важливо для польської влади в контексті наступних парламентських виборів наступного року. Тому що все ж таки політики думають про наступні вибори теж. Це лише путін не думає по вибори, бо в росії їх не буває. Ну і Сі Цзіньпін теж не замислюється про це, адже в Китаї не буває виборів. Всі інші політики так чи інакше про них думають.
Читайте також: Росія ніколи не була настільки ізольованою, — Ентоні Блінкен
— Перейдемо до подій, які відбуваються в Москві. Буквально днями у ЗМІ активно почали обговорювати новину про зникнення з медійного простору міністра оборони РФ Сергія Шойгу та багатьох інших високопосадовців. Про що це могло б свідчити?
— Думаю, це немає значення з тієї простої причини, що в росії все вирішує «господін путин». Перестановки на нижніх рівнях у рф не мають жодного принципового впливу на ситуацію.
— Росіяни покладають дуже великі сподівання на те, що Китай допоможе їм обійти санкції. Це дійсно так?
— Ні, не допомагатиме. Думаю, сьогодні для Китаю, по-перше, поразка російських військ — привід переглянути власну військову доктрину: в контексті повернення Тайваню під свій контроль. Адже російські та китайські військові стратегії подібні.
По-друге, продовольча та логістичні кризи, які вже прослідковуються, викликані війною росії в Україні. Відповідно, це заважає Китаю стати економікою № 1 у світі. Тому Китай не підтримуватиме Росію. Проте за законами жанру він не стане по один бік барикад із Заходом. Це теж абсолютно зрозуміло. Він намагатиметься бути над сутичкою, бо навіть якісь сепаратні спроби це вирішити із США будуть абсолютно чітко зрозумілі в росії. Проте Китай об'єктивно розраховує на те, щоб рф слабшала. Щойно вони стають ще слабшими, претензії Китаю розширюються від Забайкалля до Зауралля.
Читайте також: Тимчасовий захист для українців за кордоном чи статус біженця: що краще
— В цьому контексті варто згадати повідомлення ЗМІ, що збройні сили Азербайджану зайшли в зону відповідальності російського «миротворчого» контингенту на території Карабаху і виставили спостережний пост. Наскільки вірогідно, що це ще одна гаряча точка?
— Вважаю, що Азербайджан може скористатись ситуацією та повністю зайти на територію Нагірного Карабаху в межах своєї, визнаної міжнародною спільнотою, території. Думаю, наразі це цілком реалістичний сценарій. Проте виникає питання: до чого це призведе у Вірменії та чи утримається в такому разі уряд Нікола Пашиняна, який буквально минулого року виграв достатньо переконливо вибори та зберіг свою посаду прем'єра. Тому це дуже серйозний та цікавий виклик.
Складається таке враження, що росія забиває голи у власні ворота, бо вона ж тільки минулого року досягла можливості бути в усіх країнах Південного Кавказу, отримавши присутність в Азербайджані в якості так званих миротворців. Проте тепер вона «чхає на це» і фактично почала авантюру в Україні, яка вже сьогодні, можна сказати, призвела до суттєвої геополітичної поразки.
3651Читайте нас у Facebook
