ПОИСК
Інтерв'ю

«Думаю, на Донбасі все почалося, там все і закінчиться», — військовий експерт назвав найближчі плани рашистської армії в Україні

16:15 7 квітня 2022
ЗСУ
Начебто минуло не дуже багато часу після початку відкритого вторгнення російської армії на нашу територію, а багато хто з нас уже геть-чисто забули, яким було нормальне життя — без вою сирен і обстрілів, без розповідей очевидців злочинів путінського режиму, від яких кров холоне в жилах, і здригань від будь-якого звуку, без постійного страху за близьких і лютої ненависті до підступного та безжального ворога. Звичайно, ми віримо в нашу армію і в те, що відплата неминуча, що агресор буде покараний і за людськими, і за законами Божими. І не допускаємо навіть думки про те, що ця епопея надовго і що її результат може стати зовсім не таким, про яке ми дружно мріємо. Поки ситуація на фронті викликає серйозну тривогу. Безумовно, те, що наші війська поступово звільняють тимчасово окуповані міста та села, вселяє стриманий оптимізм. Проте всі розуміють — головні битви попереду. Як вони завершаться, не знає жодна людина на світі… Про ситуацію на фронтах, що склалася нині, «ФАКТИ» поговорили з відомим військовим експертом, полковником запасу, колишнім співробітником Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олегом Ждановим.

«Головний підсумок першого етапу війни — бліцкриг не стався, наступ ворога зупинено»

— Олегу, ми з вами розмовляємо вранці 5 квітня. Минуло сорок днів війни. Давайте коротко підіб'ємо підсумки цього найтяжчого для країни періоду.

— Головний підсумок першого етапу війни — бліцкриг не стався, наступ ворога зупинено. Наразі почалася оперативна пауза у бойових діях.

— Кому на руку ця оперативна пауза?

— Звісно, насамперед російської федерації. Вона проводить повне перегрупування військ та змінює напрямок головного удару. На жаль, треба зазначити, що ворог нав'язує нам основний перебіг бойових дій. Росіяни вирішили зосередитись на одному напрямку, розуміючи, що з чотирьох напрямків вони нас не видавлять, тому перекидають свої підрозділи. Ми намагаємося цією паузою скористатися, завдаючи їм вогневих поразок на інших ділянках.

Ситуація зараз така. Росіяни вийшли з півночі України — вивели всі війська із Сумської, Чернігівської, Київської областей на перегрупування. Те, що ми встигли їм надавати по хвостах, — наш плюс. Сьогодні ми ведемо тактичні атаки їхнього угруповання на півдні (в основному в районі Миколаєва та Херсона) та оборонні бої у зоні операції Об'єднаних сил, де вони намагаються оточити наше угруповання військ, особливо на луганському напрямку, та максимально покращити свої позиції.

"Зараз розпочалася оперативна пауза у бойових діях", - пояснив військовий експерт

Читайте також: «У нас була тиха здача Херсону», — мешканка міста розповіла про опір земляків окупантам

— Днями ватажок так званої «ДНР» Пушилін закликав мешканців Краматорська та Слов'янська терміново покинути ці міста. У місцевих пабликах пишуть, що ось-ось почнеться щось жахливе.

— На Донеччині ситуація дуже погана. Наприклад, за добу з 4 до 5 квітня ми відступили на сім кілометрів. Чому говорять про Краматорськ та Слов'янськ? Тому що на цих двох містах замикатиметься кільце оточення. Якщо подивитися на карту, то росіяни йдуть до Краматорська та Слов'янська з двох боків — з півдня та з півночі. Наші сили нерівні. Російські війська реально продовжують дуже повільний, з важкими боями, наступ на наші позиції.

— Розповіді кремлівських пропагандистів про силу «другої армії світу» виявилися міфом. Навіть ЦРУ визнало, що переоцінило стан збройних сил росії.

— Справді, «непереможність» їхньої армії — це міф. Вона не така сильна, як багато хто представляв, і дуже показова. Там багато пафосу та мало критики. Наприклад, міністр оборони росії шойгу запевняв, що 71 відсоток техніки збройних сил — це нова і модернізована техніка. Однак насправді ця цифра набагато менша. Вже зараз ми зустрічаємо на полях битв техніку старого радянського зразка без жодної модернізації, зняту з довгострокового зберігання. Ось таку армію ми побачили.

Однак не можна сказати, що у них там взагалі розбрід та хитання. Вони ведуть запеклі бої, зокрема наступальні. І це факт. Якби все, що нам кажуть, відповідало дійсності (маю на увазі повідомлення про масове дезертирство, здачу в полон та відмову від участі у бойових діях), жодних наступів російська армія вести не змогла б. Їхня армія боєздатна. Не така, як її показують у телекартинці, але в принципі вона може вести бойові дії, у тому числі загарбницькі.

— Останнім часом з'явилося багато чуток про те, що шойгу деморалізований, оскільки виявилося, що величезні кошти, які виділяв російський бюджет на зміцнення ворожої армії, були відверто розкрадені. Хто насправді командує збройними силами росії і хто очолює «спецоперацію з демілітаризації та денацифікації України», як назвав її кремлівський упир?

— Загалом я схильний думати, що реально їхніми військами командує генерал валерій герасимов (начальник генерального штабу збройних сил російської федерації — перший заступник міністра оборони з 9 листопада 2012 року, член ради безпеки росії. — Авт.). Шойгу ніколи не командував армією. Він не має авторитету серед військових. Він значиться на посаді лише тому, що він друг путіна. Це єдиний критерій, за яким його призначили. Думаю, що генерал герасимов розробляє та планує цю спецоперацію. Хоча є альтернативна думка — що нею керує генерал сергій суровікін, головнокомандувач повітряно-космічними силами росії. Саме він свого часу командував наступальною операцією в Сирії, коли росіяни стерли з обличчя землі Алеппо.

"Я схильний думати, що реально російськими військами командує не шойгу, а генерал валерій герасимов", - сказав Олег Жданов

— Згідно з даними Генштабу ЗСУ, ворог зазнає колосальних втрат. Станом на 5 квітня загинуло 18,5 тисячі російських військових, знищено якусь неймовірну кількість техніки. Відомо, що людські ресурси країни-агресора величезні. Говорять, що незабаром до ворога прибуде ще 60 тисяч підкріплення.

— Напевно, варто повірити, що вони можуть мобілізувати у найкоротший термін 60 тисяч людей. Знайти в 140-мільйонній країні охочих взяти участь у бойових діях, особливо якщо їх мотивувати грошима (що російська влада і робить) цілком реально, враховуючи низький рівень життя в російській глибинці. Думаю, що за кілька тижнів ми побачимо цих людей на полях битв в Україні.

— За зовсім нетривалий час ЗСУ ліквідували шість високопоставлених російських військових та десятки командирів середньої ланки. За весь час війни в Афганістані США втратили лише одного генерала. Чому така непорівнянна статистика?

— Тому що ситуація в їхніх військах не найкраща, незважаючи на те, що вони таки борються. І вона настільки швидкоплинно змінюється, що старший командний склад змушений максимально наближатися до лінії фронту, щоб володіти обстановкою та тримати під контролем свої підрозділи. Плюс не забувайте, що сьогоднішня війна має позиційний характер лише на Донбасі — там, де ми стояли всі ці роки і звідки російські війська почали наступ. В усіх інших місцях жодної позиційної оборони немає. Ідуть маневрові дії. Тому зрозуміти, де фронт, де тил де розміщувати командний пункт, дуже важко. Нам вдається обчислювати їх та накривати. Тому що порушення системи управління військами супротивника — запорука успіху.

«Зараз іде спроба підписати щось на кшталт «Мінська-2», тільки тепер це називатиметься «Стамбул-1»

— Через два тижні після початку війни в інтерв'ю «ФАКТАМ» авторитетний американський військовий експерт Філліп Карбер розповів, що заборонену зброю масового знищення росіяни вже доставили до наших кордонів або навіть завезли на територію України. Весь світ сьогодні хвилює, чи наважиться путін дати команду застосувати проти нас хімічну та ядерну зброю. Ваш прогноз?

— Ядерну зброю — точно ні. Адже він збирається захопити всю територію України. Навіщо перетворювати на смітник те, що ти збираєшся захопити? Подивіться на Чорнобиль. Скільки років минуло, а радіація досі є.

А хімічну зброю — так, цілком імовірно. Якщо йому вдасться створити оперативне оточення нашого угруповання військ, тоді під загрозою застосування хімічної зброї щодо їх знищення він може змусити Зеленського підписати капітуляцію на умовах кремля.

Читайте також: Мер Охтирки Павло Кузьменко: «Наради проводжу на вулиці, тому що міська рада підірвана

— Про те, що війна ось-ось почнеться, нашу владу і приватно, і прилюдно неодноразово попереджали західні партнери, ґрунтуючись на даних своїх розвідок. Проте команда Зеленського наполегливо заперечувала очевидне. 19 січня президент звернувся до українців. Він запевнив, що влада посилює обороноздатність ЗСУ, попросив нас не панікувати через можливе вторгнення росії та пообіцяв, що у квітні ми відзначимо Великдень, а «у травні, як завжди, сонце, вихідні, шашлики». Чи не стала така поведінка керівництва України фатальною помилкою? Адже можна було заздалегідь звести оборонні споруди навколо ключових міст, виготовити протитанкові їжаки, організувати тероборону, закупити бронежилети тощо. Та й тривожні валізи люди зібрали б заздалегідь, а не тремтячи від страху, коли вже почалися обстріли. Чи така тактика влади виправдана?

— На мою думку, не виправдана. Вони знали про все, але до кінця приховували від народу правду. Потрібно було починати переводити країну на військові рейки з 30 жовтня, коли з'явилася перша публікація в американській пресі. Було б правильніше вчинити з нами чесно. Ось тоді справді ми мали б більше шансів краще підготуватися до цієї війни.

Але президент ухвалив таке рішення. Нібито вони боялися паніки. Чого було її боятися, якщо країна була морально готова до того, що війна рано чи пізно розпочнеться? Зеленський та його команда стверджують, що проводили якісь заходи щодо підготовки до війни. Хоча, як я розумію, практично не зробили нічого, зважаючи на те, що зброю на Оболоні роздавали просто з вантажівок, щоб хоч якось захистити Київ, а південь України фактично здали без жодного пострілу, адже росіяни зайшли з Криму похідним маршем. Тож у цьому плані оборона країни була повністю провалена.

Читайте також: «Я сиділа в підвалі і тупо чекала на смерть. Розуміла, що ми звідти не виберемося», — Надія Сухорукова розповіла про пекло у заблокованому Маріуполі

— Кияни радіють тому, що росіяни нещодавно відвели сили від столиці. Життя у місті потроху відновлюється. Але Київ — це ціль номер один для путіна. Тому військові не виключають, що ворог назбирає сили і знову ринеться сюди.

— Цілком можливо. Якщо вони матимуть успіх у зоні операції Об'єднаних сил, то, природно, прорвавши нашу оборону або оточивши наші війська на Донбасі, одразу підуть на Київ. І тоді наступ на столицю може статися вже не з півночі, а з південного сходу. Плюс ми знаємо, що частина їхнього південного угруповання військ знаходиться на правому березі Дніпра, тому вони можуть піти в наступ звідти вздовж річки.

Тобто я не виключаю, що Росія не залишить спроб захоплення Києва та повного поглинання України. Фактично сьогодні путін грає в обмін північного сходу країни на південний схід. Швидше за все, угода з нейтральним статусом України та гарантіями безпеки для росії буде підписана. Це означає, що росія отримає контроль над нашою армією та озброєнням, а нейтральний статус дозволить їй не допустити сюди західне озброєння та взагалі фахівців з НАТО, а також проведення міжнародних військових навчань на території України.

— Це здавання країни.

— Це буде практично завоювання України, тобто досягнення тих цілей, які ставив собі Путін, розв'язуючи війну. Я так розумію, що зараз іде спроба реалізувати обмін малою кров'ю. Тобто підписати щось на кшталт «Мінська-2», тільки тепер це називатиметься «Стамбул-1».

— Захід надає нам безпрецедентну допомогу. Це гроші, військова техніка, озброєння, антиросійські санкції. Однак багато експертів розповідають, що у нас не вистачає фахівців, які можуть керувати цією технікою. Це правда?

— Ні, це не відповідає дійсності. Нам дають лише радянські зразки озброєння, на яких ми вміємо працювати. Нас навчили цьому, причому навчання не займає тривалий час.

А зразки техніки, для роботи на яких потрібно переучуватись, нам не дають. Щодо важкої техніки, якось дуже повільно і дуже довго вона до нас іде. Цей процес не прискорили навіть події у Бучі. Епопея з постачанням зенітно-ракетних комплексів С-300 триває вже місяць і досі вони не передані. Німеччина обіцяє БМП, але незрозуміло, коли вони прийдуть. Знаєте, дорога ложка на обід. Боюся, щоб вони з цією «ложкою» можуть запізнитися.

Окупанти влаштували у Бучі справжнє пекло

«За два тижні вже все буде ясно — де ми, на якому світі та які наші перспективи»

— Увесь світ заціпенів від жаху, дізнавшись про звірства окупантів у Бучі, Ірпені та Гостомелі. Хоча це лише один епізод цієї жахливої війни. Насправді таких епізодів непомірно. Російські військові влаштували пекло для мешканців Маріуполя, Харкова, Чернігова, Волновахи, десятків сіл Київщини.

— Російська федерація саме так веде будь-які війни: зачистка та ліквідація активу населеного пункту та таким чином придушення опору. Ніхто не буде церемонитися. Згадайте, ще минулого літа з'явилася інформація, що росія складає розстрільні списки українців — когось у витрату, когось у концтабір, когось до в'язниці, когось ще кудись.

Читайте також: «На в'їзді в Бучу стоїть легковик із замінованим тілом жінки»

— У розстрільних списках політики, журналісти, громадські діячі. Нещодавно ви в одному інтерв'ю розповіли, що там були навіть учителі.

— Так, звичайно. Хто закладає ідеологію, основи патріотизму та знання історії у голови дітей? Вихователі та вчителі. Тому їх також треба негайно розстріляти. До речі, російське міністерство освіти нещодавно проаналізувало понад триста українських підручників та методичок, здобутих ними на «звільнених територіях Донбасу». Вони вважають, що ми сфальшували історію, тому вимагатимуть усе переписати. Тому вчителі — це головні вороги. Так що не дивуйтесь.

— Але ж нелюди вбивали дітей, ґвалтували жінок і дівчаток, знущалися з людей похилого віку.

— Це вже ніби побічне явище. Якщо армія йде рознос, так вона йде рознос повністю. Якщо командири дозволяють солдатам вбивати, гвалтувати, грабувати і мародерствувати, то чому б і ні? Та командири й самі беруть участь у цьому. А награбоване росіяни потім пересилають додому.

Вже відомо чимало випадків, коли українські телефони та планшети намагалися активувати у Росії. Але гаджети прив'язані до акаунту. І ось власник отримує на свій базовий комп'ютер повідомлення, що його гаджет запускає хтось інший. Геолокація, наприклад, Санкт-Петербург.

Згадайте давню історію. Переможець отримував три дні на розграбування міста, а потім починав наводити там свої порядки. Зараз ми маємо справу з ордою. Чого ви очікуєте від неї? Російський спецназ проводить каральну операцію із зачисткою населеного пункту з тортурами, розстрілами у підвалах та іншим. Потім шукає колаборантів, які здають адреси активістів та пасіонаріїв. А решта шобла дивиться на все це свавілля. І що думаєте, вона сидітиме мовчки і не братиме участі в цьому? Звичайно, буде. І під час дії обов'язково увійде в раж.

"Згадайте Дебальцеве. Зараз розігрується приблизно той самий сценарій. Тільки його масштаб набагато більший", - каже Олег Жданов

— За ці сорок днів ми багато разів чули репліки на кшталт «саме зараз вирішальні дні», «все визначиться цього тижня». Проте, зважаючи на все, головні битви попереду. Що нас очікує у найближчій перспективі?

— Думаю, що на Донбасі все почалося, на Донбасі все закінчиться. Усе залежатиме від того, як саме там буде обстановка. На півдні, мабуть, боїв не буде. Навряд ми зможемо відвоювати південь. Це щось дуже складне та дуже важке для нас сьогодні. У росіян там дуже боєздатні та укомплектовані підрозділи, так що вести з ними бойові дії буде вкрай скрутно.

— При цьому багато хто, починаючи з представників Банкової та завершуючи військовослужбовцями та волонтерами, все частіше кажуть: «Війну ми вже виграли».

— Ідеологічно ми перемогли — ситуація переламана на нашу користь. Але фізично поки що не бачу приводу для переможних реляцій. Ми втратили південний схід і не контролюємо великий шматок території на півдні. І взагалі незрозуміло, якою буде ситуація на сході України.

— Путін хоче до 9 травня здобути хоч якусь перемогу.

— Думаю, що протягом найближчих двох тижнів усе буде зрозумілим.

— Ми витримаємо ворожий натиск?

— Це поки що єдина на сьогодні загадка, скажімо так, — вистоємо ми чи ні? Поки що дуже важко щось стверджувати. Росіяни повільно, але впевнено просуваються, намагаючись оточити наші війська. Оточення означатиме для нас поразку. Згадайте Дебальцеве. Зараз розігрується приблизно той самий сценарій. Тільки його масштаб набагато більший. Якщо у Дебальцевому була одна наша бригада, то тут ціле оперативне угруповання військ. Чи зможемо ми втриматись і не потрапити в оточення? Думаю, за два тижні вже все буде ясно — де ми, на якому світі та які наші перспективи.

6710

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2022 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.