ПОИСК
Україна

День Петра і Павла: що не можна робити в цей день та традиції святкування

10:12 12 липня 2022
День Петра та Павла

Одне з великих християнських свят на честь верховних апостолів Петра і Павла християни східного обряду (яких більшість в Україні) відмічають 12 липня (у католиків — 29 червня). Така різниця в датах утворилася від літочислення за григоріанським та юліанським календарями.

Петро і Павло — головні учні Ісуса. Вони, поширюючи віру в Христа, до кінця своїх днів берегли вірність Богу. Петро (при народженні Симон) з родини рибалки і прийшов до Ісуса слідом за братом — Андрієм Первозванним. Петро першим з апостолів визнав Ісуса Христа месією. Коли Христа арештували, Петро спочатку відрікся від нього, в чому потім розкаявся. Павло (до прийняття християнства мав ім'я Савл) був римським громадянином, спочатку стояв на боці гонителів християн та згодом став палким проповідником віри. Під час мандрів сам Бог скерував його до апостольської християнської діяльності.

За переказами, Петра і Павла стратили або в один день, або з різницею в один рік (Петра розіп'яли на хресті, а Павла обезголовили). Святих стали вшановувати після смерті. Свято ж пов'язують із днем перенесення їх мощів у Римі, яке пройшло саме 12 липня (29 червня за старим стилем) 258 року.

«А на Петра вода тепла, лиш би купатися, ой, на Петра личко біле, лиш би цілуватися»

В народі свято ознаменовується щедрими дарами природи, теплою дниною і водою. Петра вважали покровителем збіжжя. З днем Петра і Павла пов’язані народні традиції, про які розповіла «ФАКТАМ» Олена Громова, етнографиня, завідувачка науковим відділом виставкової роботи Національного музею народної архітектури і побуту України (Пирогів).

- Якщо на Івана Купала тільки починався купальний сезон, то вже на Петра і сонце припікало, і «вода стояла дуже тепла», — розповідає Олена Громова. — Вважалося, що наступав період літніх днів, гарної погоди і активних польових робіт. Свято апостолів Петра і Павла знаменує закінчення купальських святкувань, вважалося кульмінацією літа, після чого дні вже потроху стають коротшими: «йшло до Петра, а тепер до Різдва». З дня Петра і Павла починались жнива, бо вважалось, що «святий Петро жито зажинає». І традиційно до свята символічно треба було зв’язати хоч одного снопа. Готувались до збору врожаю та сінокосу. Крім того, на Петра і Павла відкривався рибальський сезон.

Свято значне, хоча не Різдво або Трійця, але його шанували, вітали з днем ангела тих, хто мав ім’я Петро або Павло. 12 липня люди не працювали, а ходили до церкви. Заздалегідь наводили лад в хаті: прибирали, вимітали, білили, розвішували чисті рушники, як і на Трійцю, прикрашали оселю зеленню (гілками дерев і травами). Подвір’я теж приводили в порядок. Якщо не встигли набрати зілля на Івана Купала, то продовжували це робити на Петра та Павла. Незаміжні дівчата плели гарні вінки з трав та польових квітів та могли в них заходити у церкви в той час, як жінки мали бути в хустках. На Петра і Павла прийнято було обов'язково зранку відвідати службу Божу. Всі вбиралися в святковий одяг і прямували до храму.

«Жінки готували багато сирних пончиків — „мандриків“, пекли коржики з маком, зі шкварками, бублики-свистуни, посипані цукровою пудрою»

11 липня закінчувався літній піст (період від початку Петрового посту до свята Петра і Павла в народі називали Петрівкою). 12 липня — перший день після завершення посту, тому стіл мав бути щедрим. Люди, повертаючись з церкви, затівали обід і розговлялися. Влаштовували застілля, подаючи страви з риби, могли вживати сало, м’ясо, молочні продукти. А в селах, де проходило храмове свято, то на галявині збиралися гуртом, а до того піском висипали букви «П», які на землі слугували розміткою столу (його застеляли рушниками, скатертями). Селяни зносили продукти і частувалися всі разом.
Жінки готували багато сирних пончиків — «мандриків» (одного з головних блюд свята). «Мандрики» робились, як сирники (борошно, яйця, сир). Крім того, пекли коржики з маком, зі шкварками, бублики-свистуни, посипані цукровою пудрою. Ну як без вареників з вишнею або сиром! На свято також на паличках плели «кукурузку» з вишень-черешень, якими пригощали як дітей, так і дорослих. За столом виспівували: «А на Петра вода тепла, лиш би купатися, ой, на Петра личко біле, лиш би цілуватися»…

В народі казали, що «на Петра душа тепла, а від Петра — красне літо». Хоча, бувало, цей день видавався дощовим. То й на краще, адже здавна примітили: якщо піде один дощ- до непоганого врожаю, два — до доброго, а три — то вже до багатого. Крім того, господині намагались вибрати часник на городі до Петрова дня чи зразу ж після нього (аби у землі не розпався на зубки). В народі апостолів уявляли плугатарями, тому про них згадують в колядках, які співали ще на Різдво (7 січня): «Святий Петро за плугом ходить, Святий Павло волоньки водить, Господь Бог пшениченьку сіє, а Святий Ілля заволочує».

Читайте також: День апостолів Петра й Павла: чого не можна робити у свято, як молитися святим

Соловей з Петрового дня вже замовкає, не кує й зозуля. А старі люди (Чернігівщина, Київщина) казали: огірки можна сіяти, поки чутно зозулю. Якщо ж хтось її почує в Петрів день, то це на біду. За легендою, зозуля під час мандрів апостолів вкрала в них «мандрики», та її скоро викрили. Птаха з переляку вдавилася й не змогла кувати — казали, що «так Бог її покарав».

«Період весіль: вважалося, що пари, які одружилися в липні, будуть щасливі все життя»

- Подекуди починався період весіль: вважалося, що пари, які одружилися в липні, будуть щасливі все життя, — продовжує Олена Громова. — З цього приводу згадалась легенда, яку довелось почути на Херсонщині (датується початком ХХ століття) про те, як Ісус з Петром людей парували. Йшли вони ланами, долами, полями, де саме почались жнива. Сонце пече, аж бачать: дівчина працює, не звертаючи уваги на спеку, на мандрівників, які привіталися: «Боже, поможи тобі, дівко». А та чемно відповіла та знов взялась за роботу. Петрові дуже сподобалась завзятість роботящої дівчини.

Далі мандрівники побачили під одною з копиць іншу дівчину, але та не переймалася жнивами, а солодко спала. По дорозі невдовзі почули Петро з Ісусом храп: біля воза, під звисаючою ковдрою спав молодий хлопець. Мандрівники не стали і його будить, пішли далі. Аж ось знов поле, а на ньому пшениця колоситься, не піднімаючи голови працює парубок. Тут Петро і запропонував, щоб пари утворювались з обох роботящих або двох ледарів, на що Бог зауважив: «Ні, святий Петро, якщо спарувать ледацюг, то вони з голоду помруть, а поєднати роботящих, то вони попереду один одного будуть працювати. Треба зводити роботящого хлопця з тою, що спить під копною, а моторну дівчину з вайдою»… Так і повелося: Бог парує, а в сім’ях десь чогось та бракує…

Всюди побутували різні звичаї. Так, на Прикарпатті на свято 12 липня власники свійської худоби пригощали і скотину, додаючи їй до основної їжі ще й «мандрики» зі столу. На Петра й Павла на заході України молодь веселилась, у дітей були «пастуші забави», вони гралися, показували маленькі вистави. Наші предки традиційно не залишали без уваги й наступний день — 13 липня, який називали «полупетра», або «Петрового батька». Він вважався як би напівсвятковим. Цього дня, наприклад, на Слобожанщині різали трьох півнів і готували в різних горщиках три борщі — «три борщі, бо святий Петро три рази відрікався від Христа».

Як і на інші свята, на Петра і Павла не варто лютувати, заздрити, пліткувати, давати і брати в борг, ображати своїх близьких, таїти образу, лаятися, важко робити, а також вишивати, шити, прати тощо.

Зберіглось в народі багато прикмет, повір’їв, пов’язаних з Петровим днем.

Як уже згадувалось, дощ пішов — до врожаю зернових (але картопля може погнисти, якщо дощитиме з тиждень), а як буде сильна спека — то чекай морозного Різдва.

Від дня Петра і Павла може бути ще 40 спекотних днів.

Якщо цей день буде холодним, то й рік буде голодний.

Яскрава сонячна погода в Петров день передрікала благополучний рік — до наступного Петрового дня.

Роса зранку свята обіцяє суху погоду.

А якщо сухим буде день Петра і Павла, то без дощу обійдеться і Ільїн день (2 серпня).

Соловей на Петра переставав співати, а якщо продовжив тьохкати, то зима може початися вже в жовтні.

В народі вірили, що купання на Петра очищає від гріхів, тому, вмиваючись водою з трьох джерел, можна забезпечити собі здоров’я і благополучне життя.

Рибалки вважали: улов в цей день вкаже, яким буде і весь рік.

А жінки дотримувались обряду: якщо рибою в цей день нагодувати чоловіка, то це буде запорукою сімейної злагоди і миру.

Раніше «ФАКТИ» розповідали, як православні та грекокатолики відзначають Різдво Пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна

У тексті використані матеріали з польових зошитів Олени Громової, зібрані у відрядженнях за період 2000−2020 роки

88324

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів