ПОИСК
Здоров'я та медицина

Пошкодження хрящової тканини призводить до артрозу: коли необхідна операція

12:21 17 серпня 2022
біль у коліні
Дмитро був студентом-першокурсником, коли під час футбольного матчу отримав травму коліна.

— Виявилось, що у мене розрив меніска, — згадує чоловік. — Коліно боліло і час від часу його «замикало»: не міг його розігнути. Звернувся до відомої столичної ортопедичної клініки, вважаючи, що саме там працюють найкращі спеціалісти-травматологи. Мені сказали, що потрібна операція.

— Не вагався?

— Ні. Довірився хірургам. А вони зробили мені втручання відкритим способом, під наркозом: розрізали коліно, видалили частину меніска. Операція була «кривава». Тиждень довелося лежати в лікарні, мені робили перев’язки, не можна було ступати на ногу. Рана довго загоювалась, а реабілітація тривала майже пів року. Це було років 15 тому. Я не знав, що в той час лікарі вже проводили артроскопію. Мені про це ніхто не сказав.

— Травму другого коліна ти отримав недавно?

— Так. І звернувся на консультацію до ортопеда-травматолога Дмитра Ярового. Роздивившись мої знімки МРТ, Дмитро Михайлович пояснив, що і в цьому випадку знадобиться операція. Тому що частинка меніска, яка відірвалась, під час ходіння буде вільно переміщатись у суглобі й травмувати хрящ. А це небезпечно: пошкодження хрящової тканини поступово призведе до розвитку артрозу та до того, що суглоб доведеться міняти на штучний. Така перспектива мене не влаштовувала. Лікар також пояснив, що операцію зробить за допомогою артроскопа. Через кілька проколів у суглоб вводять відеокамеру діаметром декілька міліметрів та інструменти, за допомогою яких видаляють або пришивають відірваний фрагмент меніска, а за необхідності, «шліфують» поверхні в суглобі. У мене все відбувалось під спінальною анестезією.

— Ти залишався при свідомості?

— Так. Біль я не відчував, розмовляв з лікарем, який пояснював та показував на моніторі, що саме він робить. А далі майже одразу після операції я міг іти, спираючись на милицю.

Майже відразу після операції пацієнт зміг ходити, спираючись на милицю

— А коли знадобилась реабілітація?

— Вона почалася практично одразу. Тому й результат чудовий. Причому, через мої проблеми зі здоров’ям (була злоякісна пухлина щитоподібної залози, яку мені видалили) арсенал методів обмежений. Але реабілітологи медичного центру, яким керує Дмитро Яровий, підібрали ті, які мені підходять. Тепер точно можу сказати: коліну більше сподобалась артроскопія, а також активне відновлення після неї.

Розповісти, наскільки швидко змінюються методи ортопедичних операцій та підходи до реабілітації ми попросили відомого ортопеда-травматолога кандидата медичних наук, головного лікаря медичного центра SV CENTER Дмитра Ярового.

— Лікар повинен володіти всіма відомими методами хірургічних втручань, щоб підібрати той, який найкраще підходить конкретному пацієнту, — говорить Дмитро Михайлович. - Але, якщо бачимо, що без операції можна спробувати обійтись, спочатку призначаємо внутрішньосуглобові ін’єкції або фізіотерапевтичні методи, тобто нехірургічні методи лікування. Ці медичні напрямки також стали значно ефективнішими протягом останніх десятиліть. Щоправда, Дмитру ми навіть не пропонували відкласти операцію, тому що, виконавши обстеження, дійшли висновку, що в його випадку підходить саме артроскопічне втручання, тобто частину меніска треба видалити, тому що він був фактично розчавлений, з кількома розривами.

"Лікар повинен володіти всіма відомими методами хірургічних втручань, щоб підібрати той, який найкраще підходить конкретному пацієнту", - говорить Дмитро Михайлович

— Тобто це могло нашкодити суглобу?

— Так. Викликати артроз. Ми порівнюємо відірваний фрагмент меніска з камінцем у взутті: він весь час заважає, міняє положення. Але якщо камінець може пошкодити шкіру, то фрагмент меніска під час кожного кроку та руху буде шкодити хрящу. А його відновити дуже складно, а іноді й неможливо.

Іноді з допомогою спеціальної апаратури нам вдається пришити частину меніска, але в більшості випадків відірваний фрагмент видаляється.

— До операції треба підготуватись?

— Призначаємо детальне обстеження. На основі ультразвукових даних та МРТ плануємо, що необхідно зробити під час втручання. Якщо ситуація критична — суглоб «заблоковано», є серйозні пошкодження — операцію робимо терміново. Коли ж є можливість підготувати суглоб, щоб гостру фазу запалення перевести в підгостру або хронічну, призначаємо медикаментозне лікування, вправи, використовуємо фізіотерапевтичні методи. І вже після цього робимо операцію. Цей новий підхід — преабілітація — добре себе зарекомендував. Він значно покращує результат операції та відновлення.

— Як проводиться артроскопія?

— Через два-три невеличкі проколи вводимо в суглоб відеокамеру та інструменти. На екрані бачимо всі структури суглоба. З допомогою інструментів видаляємо пошкоджені фрагменти, якщо треба, «шліфуємо» поверхні, за можливості зшиваємо меніск. Застосовуємо спінальну або регіональну (вибіркова блокада нервів ноги) анестезію — робимо ін’єкції по передній і задній поверхні стегна. Триває операція близько 30 хвилин. Після неї пацієнтів виписуємо з лікарні в той же або на наступний день.

— Йдеться про видалення меніска?

— Не тільки. Оперуємо пошкоджені зв’язки коліна, інші суглоби, виконуємо ендопротезування — заміну колінного й стегнового суглобів. Іноді міняємо тільки деякі частини суглоба. В усьому світі намагаються подовжити життя власним суглобам пацієнта, використовуючи і хірургічні, і терапевтичні методики в різних комбінаціях. Це дозволяє відтермінувати ендопротезування. Але потрібно враховувати особливості пацієнта та розглядати ситуацію з точки зору здорового глузду: наприклад, при артрозі 3−4 ступеня все ж потрібно планувати ендопротезування, оскільки нехірургічні методи лікування не дадуть тривалого та очікуваного ефекту. Будуть втрачені час та кошти, які краще було б заощадити на ендопротез.

— Які терапевтичні методики використовуєте ви?

— Якщо виявляємо, що в колінному суглобі є дегенеративні зміни хряща, наприклад, не вистачає суглобової (або синовіальної) рідини, яка виробляється організмом, щоб уникнути тертя між хрящами та іншими структурами суглобу, вводимо препарати гіалуронової кислоти. Її ще називають «рідкий протез». І виконує вона таку саму роль, як мастило у двигуні — зменшує тертя, а також живить суглобові поверхні. За потреби застосовуємо ін’єкції збагаченої тромбоцитами плазми (PRP): з вени у пацієнта беремо 5—25 мілілітрів крові, пропускаємо через центрифугу, щоб підвищити концентрацію тромбоцитів в певному шарі плазми, — і препарат готовий до введення в суглоб. Тромбоцити містять гранули, які містять певні фактори росту, що стимулюють заживлення й відновлення, в тому числі хрящової тканини, знімають запалення. Є також більш складний, але дуже ефективний метод — клітинна терапія. З жирової тканини пацієнта (її беремо підшкірно, на животі або стегнах) отримуємо мезенхімальні «стовбурові» клітини і вводимо в суглоб. Також використовуємо аспірат («витяжку») з кісткового мозку. В багатьох випадках це допомагає. Але все індивідуально.

— Коли можна починати реабілітацію після операції?

— Щойно пацієнт виписався з лікарні. Всі «домашні завдання» є в наших протоколах відновлення — рекомендаціях, які ми надаємо пацієнтам. Але більш ефективно відновлення проходить під керівництвом реабілітолога. В нашому центрі ми зібрали професійну команду спеціалістів. Під час тренування вони добирають вправи, і ми переконались, що це дуже важливий етап роботи. Використовуємо сучасне обладнання для ударно-хвильової, високоінтенсивної магнітотерапії, електроміостимуляції, лазеротерапії. Апарати суттєво відрізняються від застарілих зразків. Дмитро пройшов весь курс реабілітації в SV CENTER, куди звертається багато професійних спортсменів, щоб відновитися після травм та оперативних втручань. Детальну інформацію можна отримати за телефоном 097−916−91−66.

Підкреслю: у нас використовуються методи відновлення для пацієнтів будь-якого віку з діагнозами артрит, артроз, п’яточна шпора, «тенісний» лікоть, біль у спині та інших. Є ті, хто звертається з наслідками тяжких травм через ДТП або поранення. Лікар повинен правильно вибудувати всю схему лікування, враховуючи характер пошкоджень та хронічні захворювання пацієнта.

Читайте також: Чому виникає біль у колінах: лікар-ортопед назвав найпоширеніші причини та методи лікування

902

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів