«Ми витягнемо весь попіл із кремлівської стіни та зрівняємо мавзолей із землею», — заступник командира легіону «Свобода росії»

— Максиміліане, розкажіть трохи про себе. Скільки вам років? Чи є у вас родина? У якому регіоні росії ви жили? Чим займалися до приїзду в Україну?

— Мені 49 років. Народився в Сочі, прожив там більшу частину життя. Останні 20 років живу у Петербурзі. Освіта у мене педагогічна — вчитель фізичної культури. Працював тренером, інструктором тренажерного залу та інструктором з лікувальної фізкультури. Одружений, виховуємо з дружиною чотирьох дітей.

Мої політичні погляди досить консервативні. Я з правого середовища, проте розумію, що таке демократія та свобода, й готовий за них боротися. Давним-давно став супротивником путінського режиму. Вважаю, що боротися з ним можна лише радикальними методами.

— Хто вам запропонував такий спосіб боротьби з режимом, як участь у війні на нашому боці? Наскільки важко було прийняти це рішення?

— Я не радянська людина, як більшість нинішнього населення росії (там у головах постсовок та відповідне бачення світу). Я росіянин, я християнин. З першого ж дня повномасштабного вторгнення вирішив, що не можу залишатися осторонь, дивитись на ці звірства та бути мовчазним співучасником цих злочинів. Вважаю, що всі громадяни росії несуть відповідальність за дії нашого уряду.

Читайте також: «Росія хоче призупинити війну, і катастрофа на АЕС ідеально підходить для цього», — командир взводу спеціального підрозділу ГУР «Артан» Андрій Мельник

РЕКЛАМА

— Для нас війна розпочалася навесні 2014 року. Як ви тоді поставилися до анексії Криму та подій на Донбасі?

— Та чудово розумів, що все це абсолютно протизаконно та нелюдяно, що Крим не наш, а так звані молоді республіки — путінський проєкт. Тобто одразу чітко зайняв проукраїнську позицію. Поки ця історія тривала у форматі млявого конфлікту, думок про поїздку на війну не було. А коли путін вирішив розпочати велику війну, це стало для мене фінальною точкою.

— Тобто вранці 24 лютого ви прокинулися, послухали жахливий спіч путіна про спеціальну військову операцію та вирішили, що час діяти?

— Саме так. Не найпростіший та найлегший вибір був, але інакше я, як людина вихована та яка виховує себе певним чином, вчинити не міг в принципі.

Звичайно, що на всі формальності знадобився час. Довго оформляв закордонний паспорт, візи, шукав вихід на легіон.

— Коли та яким чином потрапили до його складу?

— У березні через офіційний телеграм-канал. Спочатку переконався в тому, що він не фейковий, тому що ФСБ та ГРУ створюють різні підроблені телеграм-канали та акаунти (де, наприклад, букву «О» замінюють цифрою нуль), на які, на жаль, потрапляють неуважні люди. Людина заходить туди й надсилає свої дані ефесбешникам, а ті її з радістю заарештовують і голосно трублять про те, що спіймали зрадника Батьківщини, адже в росії легіон визнаний терористичною організацією.

Тому важливо стежити за тим, що й куди ви відправляєте. Всі наші анкети в офіційному боті надійно зашифровані й лежать на серверах легіону, доступ до яких має лише командування. Тому, надсилаючи свої дані нам, переживати за їх збереження не варто.

Загалом на початку літа минулого року вже був в Україні, а на початку осені ми поїхали на фронт.

— До цього доводилося бувати у нашій країні?

— У дитинстві приїжджав до далеких родичів у Луганськ та Нікополь. Добре пам'ятаю ті враження.

Зараз можу сказати, що тут дихається легко — настільки прекрасне повітря свободи. Я люблю Україну, мені тут дуже подобається, але я російська людина, і я маю певну місію, яку маю виконати перед Богом і перед своїм народом. І я її виконаю. І доведу справу до кінця. Разом із побратимами ми маємо закінчити цю прокляту війну, звільнити вашу країну, а потім повалити тирана та почати будувати по-справжньому світле майбутнє.

— Яке у вас військове звання?

— Я маю посаду — заступника командира легіону «Свобода росії» з військово-громадянської співпраці. А «зірочок» не маю. Навіть не служив строкову службу, щоб ви розуміли. Військовим вишкілом займався самостійно та за допомогою, скажімо так, патріотично налаштованих офіцерів російської армії, які перебувають в опозиції до путінського режиму. Згодом пройшов насичений курс підготовки вже в легіоні. З нами працювали професійні інструктори. До кожного рекрута у нас обов'язково індивідуальний підхід. Непідготовленими на фронт ніхто не їде.

— Як поставилися близькі до вашого рішення? Чи поділяють вони ваші погляди? Ви пояснили дітям, що їдете на війну до чужої країни?

— Моя сім'я переїхала в Україну після того, як я вступив до легіону. Дружина, звісно, підтримала мене. Двоє старших дітей також. Вони все знали. А молодші нічого не знали.

Ми ставимося до тієї категорії людей, для яких матеріальні цінності не на першому плані. Ми чудово розуміємо, що вічно жити не будемо, а коли помремо, Господь нам поставить питання: що ви робили, як жили, коли таке зло знову підняло голову, чому не боролися з ним у міру своїх сил?

Читайте також: «Росіяни ненавидять вказаного їм ворога, але ще більше один одного», — Роман Безсмертний

— У вас, напевно, було житло, налагоджений побут.

— Ми втратили все, що було нажито непосильною працею, як казав один з героїв фільму «Іван Васильович змінює професію». Починаючи з шикарної квартири, яку купили за два місяці до війни, і закінчуючи тим, що діти там ходили у гарні школи, займалися в секціях і так далі. Ми перекреслили все минуле життя.

Дружина та діти взяли із собою мінімальний набір речей, приїхали навіть без зимового одягу, оскільки треба було виїжджати дуже швидко — їм загрожувала небезпека. І загрожує досі. Але це дрібні труднощі та неприємності порівняно з тим, що щодня росіяни вбивають українських дітей, жінок, людей похилого віку, а українські чоловіки, які їх захищають, гинуть на фронті та стають каліками.

— Російські ЗМІ пишуть про містифікацію легіону. Мовляв, що його існування дуже сумнівне, що все оповите флером таємниці, що це піар та інформаційна кампанія ГУР, що публікації про ваші операції непереконливі. Один з аргументів — на всіх фото та відео бійці легіону у чистій новій формі, тобто явно не після боїв.

— Чудово розумію, яке роздратування та розчарування у них викликають люди у незасмальцьованому спорядженні. Путінські чмобики — це завошивлене, немите військо, яке, як, наприклад, 205-а бригада збройних сил росії, їсть мишей та записує звернення до свого командування з цього приводу.

Ми, бійці ЗСУ, через таке не страждаємо. У нас є пральні машинки, є кілька комплектів форми, яку ми змінюємо. Тому не бачу у цьому жодної проблеми. Якщо російські журналісти пишаються замизканими бійцями, якщо вважають, що відсутність чистоти сприяє виконанню бойових завдань, то хай і надалі пишаються.

Ба більше, ми публікуємо не лише фото, а й відео наших боїв, у правдивості яких сумніватися не доводиться. Але для нас не важливо довести своє існування для прокремлівських ЗМІ, важливіше, щоб наші побратими були в нас впевнені.

— Ще пишуть, що у легіоні багато російських військовополонених. Хто ваші побратими?

— Це ще один бридкий міф, який за недомислом розкручують іноземні журналісти й свідомо — прокремлівські смітники. У легіоні військовополонених немає та ніколи не було. Крапка. Поясню ситуацію. Першими легіонерами були військовослужбовці армії росії, які мали правильне уявлення про військовий обов'язок, про те, що вони мають захищати країну, а не президента, який пересидів усі каденції, який знущається з конституції.

Вони чудово розуміли, що український народ не ворог. І свідомо, добровільно, не через процедуру полону перейшли на ваш бік, щоб допомогти відстояти свободу України, а потім повернутися до росії вже зі зброєю в руках і покінчити з путінським режимом. Тобто мова не може йти про людей, яких взяли в полон у бою, а потім тицяли їм багнетами в спину і змушували боротися проти армії рф.

Ми всі громадяни росії. Серед нас ті, хто добровільно приїхав сюди з росії, плюс ті, хто до цього жив в Україні або приїхав з Європи, Азії, Америки.

— Проте справді дуже мало відомостей про участь легіонерів у реальних бойових діях. Де ви воюєте? У яких ситуаціях за цей рік побували?

— Я воював у районі Бахмуту та в самому Бахмуті чотири з половиною місяці. І брав участь у двох миротворчих операціях на території Бєлгородської області.

— Ви кажете, що охочих влитися у ваш легіон багато. Чи не боїтеся засланих козачків?

— У нас дуже серйозна система відбору — бесіди, тестування, інші процедури, тому випадків інфільтрації агентів не було. Ми багатьох відсіваємо.

Читайте також: «Це реально третя світова війна, яка набирає обертів», — Тамара Горіха Зерня

— Ви, напевно, добре знаєте ситуацію по той бік фронту. Чи багато російських військових, які усвідомлюють, яке горе вони принесли на нашу землю, та готові переходити на наш бік? Пів відсотка, один відсоток, десять відсотків? Навряд чи це має масовий характер.

— Щодо кількісного співвідношення, можу чітко сказати, що в мене є побратими, які перейшли до ЗСУ на самому початку — у перші тижні та місяці війни. Тоді, коли армія ще складалася з кадрового кістяка. У деяких підрозділах до половини особового складу було готове перейти на бік України. Це я вам серйозно говорю.

Потім у ході інтенсивних боїв багато хто втратив цю можливість. Кадрова армія була перемелена, на війну почали заманювати, обіцяючи великі гроші, непорядних персонажів і набирати мобілізованих. Звичайно, там відсоток незадоволених війною був мінімальний.

Вони їхали за легким заробітком або, як мобілізовані, примусово й сподівалися, що десь пересидять, що куля або снаряд їх обійдуть. Але зараз відсоток тих, хто розуміє, що ця війна закінчиться поразкою росії, а для них — загибеллю, потихеньку зростає.

У серпні відбулася спецоперація ГУР «Синиця». Капітан збройних сил росії Максим Кузьмінов перегнав в Україну гелікоптер Мі-8. Я з ним нещодавно спілкувався. Хороший хлопець, справжній офіцер. Він розуміє, що це є несправедлива війна, що правда на боці України. Ми виклали докладне інтерв'ю з ним. Подивіться, якщо буде можливість.

У вересні успішно завершилася операція «Бариня» — 11 військовослужбовців росії здалися в полон добровільно.

Тобто це говорить про те, що в російській армії починають усвідомлювати, на що їх прирік режим. А коли це матиме масовий характер, солдати розгорнуть багнети на кремль, як пригожин, а ми, накопичивши сили, допоможемо.

— Пригожин живий? Чутки різні ширяться.

— Це конспірологічні версії. Він мертвий однозначно. Його мали усунути за всіма канонами жанру. Він плюнув в обличчя путіну, хоча йому не вистачило духу довести почате до кінця. Але для путіна це образа, яку він міг змити, тільки вбивши пригожина. Ба більше, він іще порушив домовленості з ним.

Це чіткий сигнал усім російським силовикам і елітам, від пересічного чиновника й бійця до генерала й губернатора, що, як тільки людина починає втрачати лояльність до путіна, нехай навіть вона бореться за правду та справедливість, її знищать. Тож їм слід задуматися.

Однак повертаюся до повалення влади, яке ми плануємо. Зрозуміло, що це не станеться через тиждень або місяць, але це все одно станеться рано чи пізно. Ніхто не захоче подихати за інтереси цього мерзотника, який 25 років грабує росію та просто її уморює.

Я бував на околицях великих міст. Повірте, від'їжджаєш від Пітера, від Москви на 30−50 км — і все. Занедбані вигнилі села, злиденне населення й поряд розкішні будинки чиновників-єдиноросів.

Читайте також: «Війна для нас закінчиться, коли буде повністю перезавантажено російський режим», — Павло Клімкін

— Чим живе глибинка сьогоднішньої росії? Чи задоволені люди владою? У соцмережах вже з'являються ще дуже слабкі паростки прозріння типу «а навіщо нам це було потрібно, ми півтора року тому так добре жили». Який настрій у звичайних росіян?

— Ви правильно сказали, що з'являються ці паростки сумнівів щодо правильності дій влади.

Недавній приклад. З 1 жовтня всім російським силовикам, включно з даішниками, судовими приставами, росгвардією, військовими, підняли зарплати на 10,5%. А що роблять водночас із лікарями? Урізують надбавки. Зарплата лікаря може бути більшою за 100 тисяч рублів. Але оклад у них мізерний — 20 тисяч. Зменшуючи надбавки, їм дуже сильно зменшують зарплату. Тобто путінська держава чітко показує, що лікарі та вчителі їй не потрібні. Їй потрібні загарбники та силовики, на яких тримається цей режим. Влада готова віддавати їм останні гроші, які вилучить у працівників соціальної сфери, держслужбовців, медиків та вчителів.

Люди це все, звісно, бачать. Там зараз шалена інфляція. За рік продукти подорожчали майже вдвічі. Знайомі розповідають, що торік купували набір їжі на дві тисячі, а цього року те саме вже коштує п'ять тисяч, причому гіршої якості.

Я розумію, що для більшості росіян політика не є цікавою в принципі. Але коли вони відчувають на своїй кишені цю війну, бо замість олії там тепер роблять гармати, природно, що вони незадоволені владою. Люди розуміють, що не просто так вони стали жити бідніше. До того ж завтра чоловіка, брата, сина, свата можуть забрати на війну, і він навіть не приїде назад у чорному пакеті — його просто розірве на шматки десь під Бахмутом, і він там згниє у чорноземі. А вони не отримають свою «Ладу Калину» та належні гроші.

Тому, природно, все до них доходить, хай поки що через шлунок. Холодильник зрештою завжди перемагає телевізор. Не швидко, але все ж таки.

— Постійно думаю про те, звідки у росіян ця неймовірна жорстокість до нас, до інших народів. Вже стала поширеною фраза, що проти нас воюють онуки гулагівських вертухаїв.

— А так і є. У цьому й трагедія росії. Що народ з демосу звели до охлосу, тобто натовпу та черні. В принципі, охлос і здійснив революцію. А розумні, вдумливі, працьовиті народи російської імперії її не прийняли.

З історії відомо, що проти більшовиків спалахнуло понад 800 повстань — від локальних бунтів у селах та районах до масштабних. Це й Іжевсько-Воткінський антирадянський заколот у серпні-листопаді 1918-го. Року не минуло, як робітники повстали проти комуняк. У березні 1921 року в Кронштадті влаштували заворушення моряки під гаслом «За совєти без більшовиків». А під час Тамбовського селянського повстання 1920−1921 років людей із лісів викурювали отруйними газами.

Комуністи систематично десятиліттями винищували незгодних. У Радянському Союзі було репресовано майже всю національну еліту. А в п'яної черні було одне бажання, як у Шарікова, — «взяти все, та й поділити». Ось ця чернь і давала потомство — радянських рабів. Саме вони породили нинішнє покоління росіян.

Єльцин ніби трохи відкрив кватирку свободи, але насправді він був таким же мерзенним комуністом, як і всі інші. Тому він не провів декомунізацію, не відкрив архіви, не вичистив повністю радянську спадщину. Це спричинило те, що комуністи перефарбувалися. Спочатку перетворивши КПРС на черномирдинську партію «Наш дім росія», а потім на «Єдину росію». І за старою традицією продовжили знищувати незгодних, саджати їх до в'язниць, вбивати, виганяти з країни. Для чого? Щоб згодом спробувати відновити совок 2.0. Що зараз і відбувається.

Тому ми, як Біла гвардія, — на багнетах принесемо свободу через військову диктатуру. Щоб зламати злу силу, потрібна мудра, сильна та шляхетна сила. Скинувши путінський режим, ми почнемо навчати народ демократії й висувати у владу вдумливих і порядних. Щоб знизу підіймалася не така добірна піна, як зараз при путіні, де що вищий чиновник, то більший він мерзотник і злодій, а щоб із парадної, будинку, вулиці, кварталу, району у владу йшли розумні та порядні люди. Тільки на такій піраміді можна побудувати вільну, працьовиту та щасливу державу.

Читайте також: «Ніхто не виявляв під час війн більшої жорстокості та садизму, ніж росіяни», — генерал Віктор Назаров

— Мета легіону — насильницька зміна влади у росії. Ви насправді вірите, що становите серйозну загрозу для цього людоїдського режиму?

— Дивіться, я не рожевий мрійник-опозиціонер. Я реаліст, який ще 18 років тому зрозумів, що владу в росії можна буде змінити лише збройним шляхом. Погодьтеся, досить далекоглядний прогноз. Тому готувався до цієї місії половину свого свідомого життя.

Я чудово розумію, як це відбуватиметься. Що 99% населення або дивитиметься «Лебедине озеро» по телевізору, або у вікно на те, як наші колони заходять до росії. Основна маса цієї тупої більшості, яку крім телевізора, пива та якихось розваг нічого не цікавить, не братиме ні в чому участі.

Що стосується табору ультрапатріотів типу прихильників пригожина та гіркіна, їх небагато. Вони насправді люблять росію, але просто у них кривий погляд на те, якою вона має бути. У міру продовження цієї війни, у міру того, як росія сповзатиме в злидні, хаос та анархію, вони теж почнуть розуміти, що порятунок може прийти лише зі багнетами легіону.

Тим часом кількість наших прихильників невпинно зростає. Ці люди вже зараз ведуть там партизанську боротьбу й підключатимуться до нас у міру нашого заходу до росії.

Тому ми абсолютно не хвилюємось. Ми розуміємо, що потрібно виконати великий обсяг інформаційної та військово-організаційної роботи. Але я вам чітко говорю, що владу ми змінимо збройним шляхом, а потім почнемо будувати демократію. Думаю, що це питання найближчого року-двох.

— Легіон виступає за збереження єдиної та неподільної росії у межах 1991 року та категорично проти сепаратизму. Але росія — це величезні території від Калінінграда до Далекого Сходу, там багато народів зі своєю історією, культурою, економікою та інтересами. А це безліч суперечностей. Буквально днями в інтерв'ю «ФАКТАМ» глава уряду Ічкерії у вигнанні Ахмад Закаєв сказав, що розпад росії неминучий. Аналітики кажуть те саме. Усі розумні люди усвідомлюють: якщо росія не розвалиться, через якийсь час після нашої Перемоги вона відновить сили й знову почне війну з Україною або нападе ще на когось.

— Я розумію, що це дуже болісне питання. Всі чомусь думають, що, якщо росія розвалиться, одразу стане простіше жити. Не стане. Тільки з'явиться додаткова кількість проблем у вигляді чотирьох з половиною тисяч ядерних боєголовок, які виявляться у персонажів типу кадирова, пригожина та регіональної мафії, а потім благополучно потраплять кудись на Близький Схід, і життя на планеті стане набагато веселішим та цікавішим.

Ці великі аналітики дуже помиляються. Якщо Ахмед Закаєв хоче незалежності Чечні, це його абсолютне право як етнічного чеченця. Але говорити за всю росію його ніхто не уповноважував.

Так от, якщо розвал росії відбудеться за збереження путінської вертикалі, тобто путін піде, а вся його номенклатура — олігархат, етнокримінал, продажні силовики — залишиться, це справді буде дуже великою трагедією. Тому що виникне величезна кількість міжусобиць, настане страшна убогість і розгул бандитизму. Плюс наявність ядерної зброї. Адже ніхто не виключає, що є запаси хімічної зброї. Сумніваюсь, що путін усе знищив. Тобто мало нікому не видасться.

Ми пропонуємо інший цілком розумний шлях: протягом двох-трьох років провести повну люстрацію та знищення путінського режиму, створити демократичну систему, відкрити архіви, вичистити всю цю кадебешну наволоч тощо. І обов'язково виплатити усі репарації Україні. Я це підкреслюю особливо, бо це наша колективна провина та відповідальність. Усі громадяни всіх суб'єктів росії винні у тому, що наша країна вбиває мирних українців та руйнує ваші міста та села.

Після того, як усі борги будуть закриті (не думаю, що це буде дуже тривалий процес, адже росія багата країна, до того ж трильйони доларів путін та олігархи вивезли за кордон) та всі питання, про які я говорив вище, розв'язані, кожен суб'єкт федерації отримає право на референдум щодо визначення своєї долі.

Просто слід зробити так, щоб кожний регіон став господарем своєї землі. Щоб його долю визначали не корумповані губернатори, які нині створюють приватні армії та у яких підгодовані етнокримінал та силовики. А щоби кожен громадянин знав, що влада — це він, а не чиновник. І тоді жодних проблем не буде.

— Але ж народ дрімучий. Та й зомбоящик працює цілодобово.

— Дуже довго путін обробляв та дегуманізував людей і робив їх дегенератами. Ми з народом працюватимемо, нічого страшного. Процес роззомбування проходить набагато швидше, ніж перетворення людини на худобу. Це все так само робиться через засоби масової інформації.

— Хто стане наступником путіна? Аналітики вважають, що спочатку його кабінет займе хтось із силовиків, бо махина одразу не зупиниться, а потім вже розпочнуться якісь оздоровчі процеси. Хто зайде до кремля, коли цей режим впаде?

— Ми зайдемо. Жодних путінських силовиків після цього там не залишиться. Ми навіть із кремлівської стіни витягнемо весь попіл і зрівняємо мавзолей із землею.

Читайте також: «Росіян треба забити під землю на півтора метра за все, що вони наробили», — письменник Ян Валетов

— Ви проводили рейди на території Білгородської області. Як поводилося населення?

— Воно здебільшого було відселене. Ті, кого ми зустрічали, жодної ніякої до нас не виявляли, поводилися нейтрально або доброзичливо. Але у нас витрачалося багато часу на те, щоб ховати мирних жителів по підвалах та укриттях. Тому що практично відразу після нашого заходу завдавали масованих ударів артилерією, реактивними системами, авіацією по місцях, де ми з'являлися. путіну все одно, кого вбивати, — українців, росіян. Аби утримати владу у своїх руках.

А тепер уявіть, що рано чи пізно ми захопимо якийсь район та швидко почнемо будувати там справедливу росію, притягати до відповідальності чиновників, олігархів, продажних силовиків, етнокримінал. Тому путін готовий хоч ядерну бомбу скинути, аби цього не допустити. Однією з причин війни проти України є те, що в нього під боком живе близький народ, який сам змінив владу. Цей приклад йому палить очі.

Щодо операцій на території росії, у тому числі розвідувальних, ми проводимо їх практично щодня. Вони, може, не дуже масштабні, й ми їх не завжди афішуємо. Але нам важливо, щоб супротивник знав, що це ми діємо. Ми регулярно кошмаримо путінських силовиків, завдаємо їм втрат і змушуємо тримати поблизу кордону війська, які вони могли б перекинути кудись під Бахмут або на Запорізький напрямок.

— Ми з вами розмовляємо напередодні дня народження фюрера. Мільйони людей бажають йому здохнути в пекельних муках. Але водночас хочеться побачити його на лаві підсудних. Якою ви бачите долю цього упиря?

— Сподіваюся, що це його останній день народження.

Як показує історія, упирі дуже погано закінчують. Згадайте долю Каддафі та Мілошевича. путіну пощастить, якщо він поїде до Гааги. Однак у сучасній дикій росії можливий варіант, що голову путіна принесе на таці його найближче оточення, щоб отримати індульгенцію, або десь натовп його просто лінчує. Тобто ніхто не гарантує у поточних реаліях, що він доживе до суду.

Читайте також: «Чи живий путін, ми матимемо можливість з'ясувати під час проведення міжнародного трибуналу», — Андрій Юсов

— Про що ми з вами говоритимемо через рік — ще про продовження війни чи вже про відновлення України?

— Як усе складатиметься, знає тільки милостивий і всемогутній Господь Бог. Я ж живу за простим девізом, який сформулював давньоримський імператор Марк Аврелій та потім підхопили хрестоносці: роби, що маєш, і хай буде, що буде. Тому ми продовжуватимемо робити свою справу. З Божою допомогою ми переможемо. Коли — знає один Господь.

Цілком можливо, що через рік ми будемо з вами розмовляти у вільній москві, обговорюючи, зокрема, як відбувається відновлення України.

А на завершення розмови хочу звернутися до росіян.

Дорогі мої ошукані та заблукалі співгромадяни! У вас немає ворогів у Києві, Парижі, Лондоні або Вашингтоні. Найголовніший ваш ворог сидить у кремлі і звуть його путін. Він і його система вбивають народи росії, гублять їх злиднями, безправ'ям, знищуючи всіх незгодних і всіх, хто готовий боротися за свободу.

Солдати російської армії й особливо офіцери, згадайте, що ви давали присягу захищати не президента, а конституцію, над якою путін знущався, і, найголовніше, — народ, який він знищує майже чверть століття. Спочатку це відбувалося повільно, тепер цей процес прискорився. Поверніть свої багнети на кремль, а ми вам допоможемо. Виконайте по-справжньому свій чоловічий та військовий обов'язок.

У нас все вийде, вірте у це. Маю честь.

Читайте також: «Картинка після Перемоги буде дещо іншою, ніж ми уявляємо зараз», — політолог Олег Саакян

3352

Читайте нас у Facebook