Безпілотники самі шукатимуть цілі і вражатимуть їх: унікальні українські розробки в рази збільшать ефективність FPV-дронів і збережуть життя пілотів
Зараз оператори дронів працюють фактично на лінії фронту. Через це ризикують своїми життями, адже їх місцезнаходження здатні визначити ворожі засоби радіоелектронної розвідки і навести на пілотів артилерію або інші засоби ураження. Незабаром цьому можна буде зарадити: декілька команд українських інженерів і програмістів завершують створення інноваційних систем для FPV-дронів.
Всі разом ці розробки дозволять зробити суттєво безпечнішою роботу пілотів, кардинально збільшити точність влучань в цілі, робити дрони невразливими до впливу РЕБ і навіть їх нищити. Координує створення цих систем програміст, в недавньому минулому підприємець, а нині військовослужбовець зведеного загону ВМС та Сухопутних сил ЗСУ «Злі птахи» Олександр (прізвище він просив не називати зі зрозумілих причин).
Кореспондент «ФАКТІВ» зустрівся з ним на благодійному заході зі збору коштів на проєкти, які реалізують «Злі птахи». Це не тільки системи для FPV-дронів, але й безпілотний бомбардувальник «Бекфаєр» (певну кількість таких літаків вже побудована і задіяна на фронті) та декілька інших проектів. Збором коштів на них займається благодійний фонд «Герої Украйни», заснований військовослужбовцем ВМФ ЗС України Іллєю Шполянським.
«Завдяки нашим розробкам собівартість знищення дронами цілей суттєво знизиться»
— На якій відстані від передової, зазвичай, знаходиться пілот дрону під час виконання бойових завдань? — ставлю питання Олександру.
- Десь на відстані 2 кілометрів. Тому він ризикує життям, адже окупанти можуть за радіосигналами вирахувати його місцезнаходження і спробувати вдарити по тому місцю.
Щоб усунути цю небезпеку, ми створили систему віддаленого старту, яка дозволяє облаштувати місце роботи оператора будь-де і звідти управляти безпілотними апаратами на фронті.
Читайте також: Найнебезпечніша — «чорна вдова»: щоб вбивати і калічити українських саперів, окупанти масово ставлять міни-пастки
— Як ця система працює?
- Уявіть, що піхотинці або розвідки залишають в безпечному місці пускову установку, а пілот, як я вже сказав, може знаходитись де завгодно — головне, щоб він мав доступ до інтернету. І це дозволяє не ризикувати життям пілота.
Врахуйте, що вправний та досвідчений оператор безпілотника — боєць особливо цінний, адже на його підготовку треба багато часу і зусиль. Ясна річ, що маємо берегти не тільки життя операторів, а кожного воїна. І саме використання дронів допомагає в цьому.
— Система віддаленого старту вже використовується на фронті?
— Наразі вона працює в Військово-морських силах ЗСУ. Зараз ми її модифікуємо для роботи на суходолі.
— Які інженерні новації ви створили для збільшення ефективності та живучості FPV-дронів на полі бою?
- Таких новацій декілька. Одна з них — система донаведення на ціль.
— Якщо я правильно зрозумів, йдеться про те, що мініатюрний бортовий комп’ютер корегує траєкторію атаки дроном-камікадзе по цілі, щоб влучність була більш високою?
- Саме так. Коли пілот бачить ціль (скажімо, бронемашину ворога), він наводиться на неї і фіксує. Далі в роботу вступає система донаведення — корегує переміщення ударного дрону, щоб влучно вразити бронемашину. Корегування здійснюється за рахунок обробки відеопотоків з камери дрону. Завдяки цій системі ударний безпілотник здатен вражати не тільки статичні, але й рухомі цілі.
— Система донаведення гарантує на 100-процентів влучання дрону в ціль?
- Ні, більш реалістична оцінка — десь 90 процентів.
Ця система стане в нагоді й тоді, коли з тих чи інших причин пілот втратись зв’язок з дроном. В такому випадку бортова система сама виконає роботу оператора і ціль буде знищено (ясна річ, якщо перед цим оператор встиг її зафіксувати).
— Зв'язок пілота з дроном може бути втрачено під впливом засобів радіо-електронної боротьби (РЕБ) ворога?
- Так, це одна з найрозповсюдженіших причин. Тому ми розробляємо для FPV-дронів систему наведення на джерело радіоперешкод (в тому числі для нейтралізації впливу так званого «окопного» РЕБ, а також засобів РЕБ, які встановлюються на бронемашинах).
— Тобто коли ворог включить засоби радіоелектронної боротьби десь неподалік від вашої «пташки», вона знищить джерело сигналу?
— Якщо оператор перевів дрон у відповідний режим або втратив зв’язок з безпілотником, система спрямує удар по джерелу радіоперешкод.
Але це не все: ми також створили зв’язок, захищений від радіоперешкод. Ця система, яка дозволяє ефективно працювати дрону навіть в умовах щільної роботи РЕБ противника.
Читайте також: Війна стає позиційною: Залужний вказав, яким може бути вихід для України
— А чи можливо, зробити так, щоб безпілотник сам знаходив і знищував цілі?
— В майбутньому можливо: зараз у нас в розробці система, за допомогою якої безпілотник сам шукатиме цілі і вражатиме їх.
— Вже почалися випробування цієї системи на полігонах?
— Ще ні. Але вже маємо нейронну мережу, яка по відео може знаходити ціль. Це ключова складова майбутньої системи.
— Зрозуміло, що FPV-дрони, оснащені вашими інноваційними системами, коштуватимуть більше, ніж базові. На скільки дорожче?
- Конкретні цифри оприлюднювати не слід. Але можна сказати, що збільшення вартості не кардинальне. Збереження життя пілотів того варто. Врахуйте також, що хоча ціна зростає, зате й ефективність безпілотника стане в рази більшою. Бо майже кожний FPV-дрон, який буде оснащений системою донаведення, вразить ціль. Завдяки цьому собівартість знищення цілей суттєво знизиться. До того ж ми вирішимо проблему протидії засобів РЕБ противника.
І це не всі переваги наших інновацій. Адже, щоб управляти FPV-дронами з системою донаведення на ціль пілоту не обов’язково мати високу кваліфікацію. Розумієте, долетіти до якоїсь місцевості і побачити ціль — це досить просто. Складно влучити в неї, особливо, якщо працює РЕБ. Цю найскладнішу роботу бере на себе система донаведення.
«Знаю купу прикладів, коли ворог не жалів випускати цілі касети з „Граду“ по розрахунку аеророзвідників або пілотів FPV-дронів»
— Ви на фронті з перших днів великої війни?
- Так, пішов добровольцем в тероборону, брав участь в обороні Київської області. В середині минулого року перейшов в штурмовий підрозділ Сил спеціальних операцій ЗСУ. Став там оператором дрону. Десь до квітня нинішнього року ми займалися аеророзвідкою, а потім почали використовувати FPV-дрони для ураження цілей.
З червня нинішнього року я в складі зведеного загону ВМС та Сухопутних сил ЗСУ «Злі птахи» та допомагаю команді, яка створила і вже застосовує на фронті безпілотний бомбардувальник «Бекфаєр» та розробляє інноваційні системи для FPV-дронів. Я займаюсь саме системами, які дозволяють значно збільшити можливості дронів та берегти життя пілотів.
Читайте також: Навіть двірники працюють в бронежилетах: скільки людей та в яких умовах живуть в Херсоні через рік після його звільнення
— До великої війни ви захоплювалися пілотуванням дронів?
— Ні, з цим заняттям я жодним чином не був пов’язаний. В мирному житті я спочатку працював програмістом, а згодом створив досить велику компанію, яка займалась створенням програмного забезпечення.
— Складно було навчитися управляти дроном?
- Керувати дронами для аеророзвідки просто. А от опанувати FPV-дрони, було дуже важко. Перші дні навчання навіть з’явилась думка, що не впораюсь. Проте в результаті все вийшло, як годиться.
— Певно, не кожний бажаючий здатен стати хорошим пілотом FPV-дрону?
- Дійсно, так і є. Для цієї роботи треба мати певні здібності: розвинутий вестибулярний апарат, чималу швидкість реакції. До речі, в цій справі допомагає досвід гри в комп’ютерні ігри. В мене він чималий.
Навчання пілотів проводиться на учбових полігонах та за допомогою тренажерів. Давайте, продемонстрирую, як працює такий симулятор.
Олександр сів за пульт управління тренажером і «повів» віртуальний дрон на дуже малій висоті.
- Якщо безпілотник летить низько, то засоби радіоелектронної боротьби противника, зазвичай, не можуть його подавити — тобто, оператор не втрачає з ним зв’язок і має можливість виконати завдання, — прокоментував свої дії Олександр. - Слід розуміти, що FPV-дрони надають широкі можливості — оператор може навіть заводити їх в середину ворожих бліндажів. Ці безпілотники маленькі, але здатні нести досить потужні боєприпаси — вагою до 2 кілограмів: кумулятивні (для ударів по бронетехніці), осколково-фугасні (нищити живу силу противника), термобаричні.
Читайте також: «Ми можемо навчити приблизно мільйон солдатів за один рік», — співзасновник компанії Skiftech Юрій Лавренов
— Траплялись випадки, коли противник визначав ваше місцезнаходження і починав полювати на вас?
— Такі випадки доволі часті. Знаю купу прикладів, коли ворог не жалів випускати цілі касети з «Граду» по розрахунку аеророзвідників або пілотів FPV, тому більшість притомних операторів використовують виносні антени, щоб віддалити від себе точку випромінення сигналу керування.
— Як ви встигаєте виконувати обов’язки військового і розробляти нові системи для дронів?
- Безпосередньо розробкою систем займаються декілька команд інженерів і програмістів. А я виконую адміністративні функції керівника цих проектів, координую їх між собою.
— Вдається оплачувати працю задіяних в них фахівців?
- Особисто я працюю в цьому проекті у вільний час на волонтерських засадах. Зарплату отримую від держави як військовий. А на оплату праці колективам розробників треба знаходити гроші. Наш проект фінансується за рахунок донатів небайдужих людей. Приблизно третину зібраних коштів витрачаємо на зарплати цивільним фахівцям.
— Команда «Злі птахи» окрім інноваційних рішень для FPV-дронів, створила безпілотний літак «Бекфаєр». В чому різниця завдань, які вони виконують?
- «Бекфаєри» здатні значно далі, ніж FPV-дрони, залітати в глибину тилів ворога. Взагалі немає сенсу порівнювати ці літальні апарати, адже характер місій, які кожний з них виконує, різний. FPV-дрони виконують завдання на відносно невеликому радіусі (зазвичай десь 7−8 кілометрів, в основному для ураження техніки та особового складу противника). А «Бекфаєр» здатен залітати в тили окупантів і знищувати логістичні шляхи, склади з боєприпасами та паливом, штаби, засоби РЕБ, тощо. Тож літаки і дрони доповнюють одне одного і не являються конкурентами.
Читайте також: Як велика війна змінила та ще змінить чисельність населення України: науковець розповів, чи буде після Перемоги бебі-бум
Вже розпочато дрібносерійне збирання «Бекфаєрів». Крім цього в розробці декілька нових модифікацій, які долатимуть більшу відстань, ніж нинішній варіант.
— А які перспективи налагодження серійного виробництва ваших удосконалених FPV-дронів?
- Вже існує лабораторія, яка виготовляє їх в невеликих кількостях. Для масового виробництва плануємо налагодити співпрацю з іншими виробниками FPV-дронів. Адже раціональніше не створювати своє виробництво, а кооперуватися і об’єднуватися з вже існуючими. Слід розуміти, що наші розробки можна використовувати на будь-яких FPV-дронах.
Раніше «ФАКТИ» писали про літаючий робот для саперів — апарат, створений командою з Одеси, «бачить» міни на глибині до пів метра під землею.
Фото з відкритих джерел
4100Читайте нас у Facebook
