ПОИСК
Україна

«Ми можемо навчити приблизно мільйон солдатів за один рік», — співзасновник компанії Skiftech Юрій Лавренов

12:20 5 травня 2023
тренувальна система для військових

Навчання та тренування військових дуже тривалий і відповідальний процес. Від того, наскільки він буде якісним, ретельним, професійним і глибоким, напряму залежить вміння бійців вижити навіть в найжахливіших умовах на передовій.

Харків’янин Юрій Лавренов, співзасновник компанії Skiftech, яка є виробником повного циклу сучасних тренувальних систем для військових, стверджує, що їхній новий спільний з американцями проєкт може навчити за один рік до мільйона солдатів та офіцерів. Тактичні симулятори Skiftech дозволяють максимально наблизити тренування до реального бою і напрацювати навички: ведення вогню з кулеметів, гвинтівок, гранатометів, артилерійських систем, танків; ведення наступальних дій та оборони важливих об'єктів; знищення ворога та низьколітаючих цілей; підготовки до спецоперацій різного рівня складності в приміщенні або на вулиці.

Використовуючи у тренуваннях цю розробку, ЗСУ зможуть економити десятки тисяч доларів на боєприпасах. Здавалось би, про що тут розмовляти? Такий важливий проєкт треба розвивати та всіляко сприяти його розробникам. Але насправді у нас чомусь не дуже квапляться з цим.

— Юрій, кілька місяців тому ви написали у «Фейсбуці», що разом з американськими партнерами розробляєте програму організації тренувального центру в Україні, але чомусь немає великих поступів, тому звернулися до читачів з проханням «знайти людей, які будуть зацікавлені в просуванні цього проєкту до його реалізації».

До речі, командувач Сухопутних військ генерал-полковник Сирський ще у 2021 році розповів ЗМІ: «Ми почали широке впровадження нових форм бойової підготовки. Зокрема, ввели в практику проведення ротних тактичних навчань з використанням систем лазерної імітації стрільби MILES і lasertag». А ви навели цитату міністра оборони Резнікова, який захоплено розказав про один епізод на початку вторгнення, як колишні страйкери спалили ворожу колону: «Вони до того добре грали в комп’ютерні ігри. І дуже класно і вправно на тих лазертагах навчилися. Коли ми запитували: «Як ви це зробили?» — «Ми, як в комп’ютерній грі, — наведення, постріл».

Тобто військові нібито дуже зацікавлені у ваших розробках. Чи вже розв'язано питання з відкриттям тренувального центра для бійців?

— Давайте спочатку трохи розповім про нашу компанію, щоб читачі зрозуміли, чим ми взагалі займаємося і для чого я робив цей запит у «Фейсбуці».

РЕКЛАМА

Наша компанія розробляє і виробляє сучасні тактичні тренажери, які ставлять на справжню військову зброю — стрілецьку, бронетехніку, танки та гармати різних модифікацій, переносні зенітні та протитанкові ракетні комплекси, міни, гранати тощо. Тобто ми робимо симулятори майже для всієї наявної тактичної зброї. В процесі тренування боєць наводить на ціль і натискає на гачок або спеціальний пусковий пристрій, але звідти вилітає не куля, снаряд або ракета, а інфрачервоний постріл. При цьому він імітує справжній політ за допомогою балістичних коригувань.

«Нам треба звернути увагу суспільства і влади на те, що є новий проєкт, і що наразі він допоможе Україні не за власні кошти, а за кошти Сполучених Штатів навчити до мільйона солдатів за один рік», - розповів Юрій Лавренов

Ще дуже важливий момент. Наприклад, якщо треба стрільнути навісом, як це робиться з міномета, ми використовуємо математичні обчислення для того, щоб підрахувати, де саме впаде уявна міна.

РЕКЛАМА

Все це обладнання об’єднано в єдину екосистему — спеціальне програмне забезпечення. В цей застосунок за допомогою радіозвʼязку підключені всі симулятори, з яких збирається інформація про траєкторію руху під час навчання, кількість використаних боєприпасів, влучень, уражень у будь-який момент. Тому можна потім провести аналіз навчань — одразу подивитися запис, що відбувалося на реальній мапі в тій чи іншій місцевості в той чи інший момент з будь-яким учасником тренувань.

Читайте також: «У війні дронів ми маємо всі шанси програти росії», — Максим Музика

РЕКЛАМА

— Хто розробив це все — іноземні фахівці чи наші?

— Наші. Ми розробляємо і виготовляємо ці тренажери з 2013 року, тобто ще до подій в Криму та на Донбасі. Нашим першим замовником і користувачем був Харківський інститут танкових військ. Ґрунтуючись на досвіді та схожих технологіях, ми зробили для них перший тренажер. Це обладнання вони досі використовують.

До вторгнення за підтримки наших спеціалістів декілька разів проводили танкові біатлони. Це були бої чотири на чотири танки з нашим встановленим обладнанням.

— Ви починали як гравці у пейнтбол. Як відбулася трансформація від розваг до серйозних навчань для військових?

— Це дуже цікава історія. У 2005 році я започаткував у Харкові пейнтбольний клуб «Форпост». Він до війни був другим за кількістю відвідувачів в Україні. Наша клубна спортивна команда брала участь у всеукраїнських турнірах, займала призові місця. В якийсь момент ми побачили, що у нас не грають маленькі діти віком шість-десять років, бо для них попадання пейнтбольної кульки це боляче. Тому подумали, що було б непогано купити лазертаг-обладнання для того, щоб грали діти й дорослі гравці, які не терплять болю. Ми його купили у 2012-му, але в той же рік почали розробку власної системи, тому що побачили дуже багато недосконалостей в придбаному обладнанні.

— Що це таке лазертаг?

— Це аналог пейнтболу. Тагер це зброя, якою ви стріляєте, але замість пейнтбольних кульок вилітає інфрачервоний промінь, тому це безпечно і не боляче. Цей сигнал приймають спеціальні датчики, які розташовані на голові гравця або жилеті, і передають його на основний блок, який знаходиться у зброї. В цьому тагері відбуваються математичні обчислення і приймається рішення — цей гравець віртуально поранений чи, може, вбитий.

— Ви якось сказали, що, за оцінками користувачів, ваші системи підвищують виживання військових до 30%. Звідки такі цифри?

— Коли ми запитували військових про ефективність наших систем, вони відповіли саме так. Але це був не офіційний запит, а усна розмова з представниками високого рівня командування. Ми підтримуємо постійний прямий зв’язок з користувачами, інструкторами, з тими, хто впроваджує ці системи. Вони дуже задоволені результатами тренувань.

Читайте також: «Війни обов’язково вистачить на вас. Питання, де ви її зустрінете»: військовий про підготовку та мотивацію

— В чому унікальність вашої розробки?

— Вона полягає в тому, що ситуації, які військові відпрацьовують з нашим обладнанням, абсолютно ідентичні реальним. Це можна побачити на відео з реальних тренувань українських військових, які можна знайти у відкритих джерелах в інтернеті. Все саме так, як у бою.

— Це обладнання дуже коштовне?

— На це питання важко однозначно відповісти. Це не на одного бійця розраховано. Наша тренувальна система — це цілий комплекс. І програмне забезпечення, і система зв’язку, і ще багато чого. Можу сказати одне: ця система у два з половиною рази дешевше, ніж закордонні аналоги.

— Харків постійно обстрілюють. Ваша компанія продовжує працювати у місті?

— В наш офіс були прильоти уламків снарядів, тому ми переїхали в більш безпечний регіон. У нас зараз є всі умови, щоб продовжувати працювати. Вже навіть отримали замовлення на розробку п’яти нових тренажерів з використанням сучасних високих технологій, штучного інтелекту і computer vision, тобто бачення комп’ютером. Це тренажери для «Шилки» (радянська зенітна самохідна установка системи ППО), АГС-17, СПГ-9 та інших.

"В наш офіс були прильоти уламків снарядів, тому ми переїхали в більш безпечний регіон", - розповів Юрій Лавренов

Крім застосування новітніх технологій, ми також розробляємо спеціалізовані захищені системи зв’язку з дуже великим рівнем захисту інформації, які ніхто у світі раніше не робив. Вони зможуть надати нашим тренажерам об’єднання в умовах війни.

П’ять тренажерів — це дуже багато. Для порівняння скажу, що таку кількість закордонні компанії можуть розробляти протягом п’яти-десяти років. Ми це зробимо за один рік, оскільки це ж замовлення наших бійців. У нас дуже чітка позиція: якщо ми зробимо це швидко, збережемо багато життів наших захисників, а ще, може, тоді скоріше повернемося до рідного Харкова, який дуже любимо. Таким чином ми робимо свій внесок у нашу Перемогу.

Читайте також: Коли почалася війна, я зняв протез, щоб бути собою: історія стронгмена з Бердянська, якому підкорився світовий рекорд

— Скільки людей працює у компанії?

— У нас група компаній. Одні займаються розробками, інші — виробництвом лазертаг-обладнання та симуляторів для військових. Дуже багато ексклюзивних підрядників. У компаній є власні бюджети для того, щоб краще здійснювати управління й інвестиційний підхід, який ми використовуємо. Загалом над всiма проектами працюють понад двісті людей.

— У ваших розробках напевно зацікавлені і за кордоном?

— Так. Ми торік брали участь у кількох виставках. Одна з них пройшла в американському Орландо. Ми дуже круто представили український продукт.

Усі були приголомшені, тому що до цього ніхто не чув про нашу компанію, а виявилося, що в нас є така широка лінійка продуктів, якої немає у жодного виробника тренажерів у світі. Після цього нас запросили до національного тренувального центру в Каліфорнії, де американський уряд провів спеціальне оцінювання наших систем для використання в армії США та в програмах допомоги іншим країнам.

Ми зараз змагаємося з виробниками-гігантами. Це американська військово-промислова корпорація Lockheed Martin Corporation, яка спеціалізується в галузі авіабудування, авіакосмічної техніки, суднобудування, автоматизації поштових служб та аеропортової інфраструктури та логістики, американська компанія General Dynamics — один з найбільших світових виробників військової та аерокосмічної техніки, шведська авіабудівна та оборонна компанія Saab, яка у минулому була відома своїми автомобілями, а з 2000 року зосередилася на виробництві військових літаків та іншої оборонної продукції, та компанія Cubic, яка виготовляє навчальні тренажери ведення бою та інші оборонні системи навчання. Тобто це світові корпорації, які мають мільярдні обіги коштів.

— Велика війна це ще й суттєвий поштовх до кращої роботи. У вас саме так?

— Не можу так сказати, тому що ми завжди з натхненням ставилися до своєї справи, бо знаємо, навіщо вона потрібна. Ми реально побачили, що ті, хто користувався нашими системами, почали набагато серйозніше підходити до їхнього застосування — зараз дуже багато новобранців, яких треба тренувати дуже швидко і без додаткових витрат, щоб вони далі йшли на «нуль» добре підготовленими.

Раніше до нас як до компанії, яка надає сервіс по ремонту і модернізації обладнання, за технічною допомогою зверталися рідко. Але після вторгнення почали набагато частіше звертатися всі, хто використовував наші системи. Оскільки ми поставляємо це обладнання з 2013 року, деякі системи вже застарілі до того, що немає сенсу їх відновляти. Там елементна база стара настільки, що треба міняти конденсатори та багато чого іншого. Так користувачі тепер почали витягувати з них все, що можна застосовувати. Ми відновили все обладнання, яке використовували в армії за останні десять років. Зараз використовується абсолютно все — і ПТРК, і ПЗРК, і всі інші системи симуляторів.

Читайте також: «Як казав мій комбат, проти нас воюють ще гірші довбо… би, ніж ми», — Мартін Брест

— Але повернемося до проблеми створення тренувального центру.

— Це дуже масштабний проєкт. Ми його розробляємо з нашим партнером — американською компанією Ravenswood Solutions. Вони подали в американський уряд заявку на виділення коштів по програмі FMS (закордонні закупівлі військового обладнання), щоб допомогти Україні у влаштуванні цього великого тренувального центру.

— Мова йде про яку суму?

— Десь 400 мільйонів доларів. Ці гроші можуть бути виділені урядом Сполучених Штатів.

Зараз ми налагоджуємо комунікації для того, щоб американці вийшли на перемовини з українською стороною. Питань багато — де це буде відбуватися, як логістично можуть бути вибудовані розрахунки між Америкою та Україною тощо. Це не дуже швидкий проєкт.

— Хто конкретно представляє нашу сторону?

— Департамент міжнародного оборонного співробітництва Міністерства оборони України.

«Ми зараз дуже натхнені тим результатом, який побачили в перші дні війни. Тому впевнені, що наше обладнання чи не єдиний спосіб тренуватися так, як це потім відбувається на полі бою», - розповів Юрій Лавренов

— Американці готові допомагати, але ж ми знаємо рідну бюрократичну систему.

— На жаль, часто в деяких українських владних структурах мало хто хоче брати на себе відповідальність, не хоче робити помилки, бо люди бояться оступитися. Зараз у міністерствах відбувається дуже багато змін. Старі підходи і закони змінюють на нові, але інколи виникають ситуації, в яких контролюючі органи держави викривають дії чиновників, які за своєю ініціативою робили добрі справи, але це призводило до певних наслідків, за що їх потім карали.

Але ми все одно будемо цим займатися. Нам треба звернути увагу суспільства і влади на те, що цей кейс є, і що наразі він допоможе Україні не за власні кошти, а за кошти Сполучених Штатів навчити до мільйона солдатів за один рік.

— Це реальна цифра?

— Абсолютно реальна. Вже сьогодні існує програма, яка підтверджує ці розрахунки. Вона власно і розроблена під будівництво цього тренувального центру, де наші хлопці зможуть навчатися і ставати сильнішими.

Кожний, хто зараз лише пробує використовувати наше обладнання, одразу відчуває шок від того, наскільки людина вразлива у бою — може отримати кулю в будь-який момент, коли діє неправильно. Навіть після першого тренування дуже підвищується рівень виживання, кажуть фахівці. Тому що у людей десь в голові натискається якась кнопка, яка, наприклад, забороняє вилазити з окопів у повний зріст і бігти з криком «ура», як солдати в радянських фільмах.

Тобто ще до попадання в жахливі умови люди адаптуються до них. В них прокидається усвідомлення небезпеки. Вони починають мислити зовсім по-іншому. Їхні думки спрямовані на те, щоб вижити самому і щоб вижила його команда. Боєць починає розуміти, як діє ворог, і це теж дуже важливо. Ну, і друга складова — це власне атака. Боєць навчається розумніше атакувати ворога.

Ми зараз дуже натхнені тим результатом, який побачили в перші дні війни. Тому впевнені, що наше обладнання чи не єдиний спосіб тренуватися так, як це потім відбувається на полі бою.

Читайте також: «Не можу зрозуміти, чому зараз всі говорять про контрнаступ», — комбат Дмитро Кухарчук

2912

Читайте нас у Facebook та Instagram

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів