В Раді розглянули ще 710 правок до законопроєкту про мобілізацію: що змінили
На тлі скандальних повідомлень про те, як в деяких регіонах відбувається «відлов» військовозобов'язаних Комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Верховної Ради продовжує розгляд правок до «мобілізаційного законопроєкту».
Зокрема, розглянуто 710 правок, які стосуються змін до 25 статті щодо організації та порядку бронювання військовозобов’язаних, проходження базової військової служби та заходів впливу щодо громадян, які не виконують свої обов’язки. Зупинилися на правці 2815. Про це повідомила у Facebook нардепка Ірина Фріз.
Зокрема пропонується надати бронювання військовозобов’язаним, які працюють або проходять службу:
на критично важливих підприємствах;
в органах державної влади (категорії А; 50% - Б, В);
в інших державних органах;
в Національній поліції України;
в Національному антикорупційному бюро України;
в Державному бюро розслідувань, органах прокуратури;
в Бюро економічної безпеки України;
в Державній службі України з надзвичайних ситуацій;
в Державній кримінально-виконавчій службі України;
у Службі судової охорони;
в судах, установах системи, правосуддя та органах досудового розслідування;
в патронатних службах органів державної влади, юрисдикція яких розповсюджується на всю територію України.
Порядок, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги визначатимуться цим законом та актами КМУ.
«Наполягала на відхиленні нової статті 27, яка передбачає порядок надсилання ТЦК та СП вимог військовозобов’язаним і порядок застосування тимчасових обмежень. Всі положення змін до КАС України треба виключити, оскільки стаття 27 передбачає квазіправовий механізм примусу до виконання обов’язків щодо військового обліку та мобілізації, однак не містить завершених правових механізмів її реалізації та буде порушувати права людини. Зокрема, днем вручення вимог від ТЦК вважатиметься день її не вручення (!!!) за місцем проживання, а далі починають включатися механізми адмінвідовідальності тощо. Ці положення також містять корупційні ризики. На жаль, ці пропозиції було відхилено комітетом, тож будемо їх піднімати під час розгляду законопроєкту в залі», — зазначила депутатка.
Ірина Фріз уточнила, що комітет залишив чинною норму, яку запропонувало Міноборони, щодо непризову під час дії воєнного стану осіб віком 18−24 років. Вони за власним бажанням до свого 24-річчя можуть обрати термін проходження базової військової служби: під час дії воєнного стану — три місяці, мирного часу — п'ять місяців.
«Проходження базової військової служби передбачає отримання військової облікової спеціальності та перехід зі статусу призовника до статусу військовозобов’язаного, з подальшою можливістю бути мобілізованим під час дії воєнного стану», — пояснила депутатка.
Зазначимо, що до «мобілізаційного законопроєкту» внесли важливу правку. Оборонний комітет підтримав поправку № 1197 до закону про мобілізацію, яка гарантує, що якщо людина самостійно прибула до ТЦК з відношенням від військової частини, людину відправлять саме до цієї частини, а не куди завгодно.
Як писали «ФАКТИ», раніше у Верховній Раді Комітет парламенту з питань нацбезпеки, оборони та розвідки відхилив правку, яка могла призвести до примусової мобілізації чоловіків з 18 річного віку.
391Читайте нас у Facebook
