Ринок бронежилетів: з якими викликами зіткнулися вітчизняні виробники під час війни
Після повномасштабного вторгнення росії внутрішній ринок засобів індивідуального захисту в Україні зазнав значних змін. Індустрія стала свідком різкого підвищення попиту на різні засоби захисту, що стало серйозним викликом для українських виробників.
Зокрема, серед населення та військових зросла потреба в різноманітних засобах індивідуального захисту, що, своєю чергою, створює виклики для українських виробників цих засобів, включно з проблемами зі збільшенням обсягів виробництва, забезпеченням необхідною сировиною та конкуренцією на ринку.
Аби детальніше розглянути досягнення та проблеми найбільших українських підприємств, спеціальний кореспондент Громадської організації «Стоп корупції» Ігор Хмурий підготував матеріал, у якому розглянув динаміку змін на ринку, а також проаналізував вплив цих змін на українську промисловість. Для цього «СтопКор» обрав п'ять провідних постачальників:
- «Акрополіс»;
- «Укртак»;
- «Українська броня»;
- «Темп-3000»;
- Харківський завод засобів індивідуального захисту.
Однак через військові дії перші два виробництва не дали погодження щодо аналізу через своє місцезнаходження.
Компанія «Темп-3000» протягом багатьох років слугувала головним постачальником засобів індивідуального захисту для державних органів. Однак повномасштабне вторгнення позбавило її основної потужності. Власники компанії не здалися — вони знайшли ресурс і за рік відкрили новий завод у більш безпечному регіоні. Засновник компанії Юрій Євтушенко зазначає, що 2022 рік повністю змінив їхню стратегію, переключивши зусилля на потреби армії.
«У 2014 році у нас обсяги були такими ж, як у 2022-му та 2024-му. Я міг виготовити у 2014 році навіть більші обсяги. Ми працювали на всю країну. Ми тоді охоплювали і громадський ринок. Продавали жилети прихованого носіння. Нині ми цього не робимо. Це моя особиста думка, що треба зараз працювати лише на державу», — розповів Юрій.
Виробництво активно підтримує ініціативи щодо максимальної локалізації та індустріалізації виробництва. Минулого року було відкрито окремий цех для запікання керамічних плит, що є унікальним українським кейсом на сьогодні.
Керівник компанії «Українська броня» Денис Міліневський розповів, що до початку повномасштабного вторгнення їхня компанія переважно працювала на американському приватному ринку, де вже мала свою нішу. У березні 2022 засновник фірми вирішив змінити стратегію, звернувши увагу на волонтерську діяльність. Фахівці «Української броні» активно залучали донорів та забезпечували постачання бронезахисту з-за кордону.
«Ми максимально поширили у просторі інформацію про нас. У нас на фейсбуці, наприклад, близько 100 тисяч передплатників. Ми з першого дня написали, як ми працюватимемо, всю інформацію про нас, про наші плани. Що ми збираємо кошти, ми привозимо та віддаємо військовим цю продукцію. Причому дуже важливий момент — ми це робили за собівартістю. Тобто засновник компанії заборонив жодну копійку заробляти на цьому», — зазначив Міліневський.
Співвласник «Харківського заводу засобів індивідуального захисту» Максим Плехов також розповів про змінені пріоритети після 24 лютого 2022 року.
«На початок 2014 року було на українському ринку дві компанії, які мали дуже малі замовлення та потроху постачали продукцію до Нацполіції, тодішніх структур МВС та Збройних Сил. За вісім років до повномасштабного вторгнення з'явилося до десятка нових компаній. Вони пройшли повний шлях розвитку, якщо говорити про рівень технологій, розуміння. І вже на 2021 рік більшість українських компаній виробляли, може, і не у великих обсягах, але продукцію, яка була конкурентоспроможною не лише на європейському рівні, а навіть на ринку США», — наголосив Плехов.
Тому, робить висновок журналіст «СтопКора», початок масштабного вторгнення змінив динаміку ринку та виробництва бронезахисту, розгорнувши вектор діяльності виробників на забезпечення української армії.
Скріншот із відео
848Читайте нас у Facebook
