Профессор Наталия Шумарова: «Вислів „женщина с изюминкой“ краще перекласти як принадна, зваблива жінка»

Сколько раз по радио и телевидению мы слышали дословно переведенные с русского языка устойчивые словосочетания, так называемые кальки — «водити дружбу», «звернути гори», «бути під градусом», «приймати участь». Хотя по-украински правильнее и уместнее было бы сказать «дружити», «зрушити гори», «бути напідпитку», «брати участь». Об украинской фразеологии мы поговорим сегодня с заведующей кафедрой языка и стилистики Института журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, профессором Наталией Шумаровой.

— Наталіє Петрівно, чому деякі вислови називають крилатими?

— Зазвичай так говорять про сталі сполуки чи речення, що являють собою висловлювання видатних осіб, цитати з художніх чи публіцистичних творів, кіно та мультфільмів, що набули популярності. Дослідники пишуть, що назву «крилаті слова» вперше вжито у творах Гомера, а в науковому сенсі її використав у 1864 році німецький лінгвіст Г. Бюхман, назвавши так свою книгу. З погляду лінгвістики крилаті слова є частиною фразеології — науки про усталені вирази.

— Чим відрізняються крилаті слова від фразеологізмів?

— Вони є частиною фразеологічної системи, але відрізняються своїм походженням. Здебільшого ми знаємо авторів того чи того вислову, а фразеологізми — це народна творчість, відшліфована віками. Наприклад, ми знаємо, що «Всякому городу нрав і права» написав Григорій Сковорода, але не знаємо авторів фразеологізмів «іти світ за очі» або «давати відкоша».

— Що означає останній вислів?

— Це багатозначний фразеологізм. Він означає «дати відсіч, чинити опір, рішуче протидіяти чомусь; не погоджуватися вийти заміж за когось; відмовляти в чомусь». Є фразеологізми, що містять компоненти, які поза цієї одиницею самостійно не вживаються. Наприклад, «дайки без оддайки» означає «погана справа», але окремо ці слова, утворені від дієслів «дати» й «оддавати, віддавати», не відтворюються. Або «на галь-паль» — це квапливо, поспіхом, але «галя-паля» в словниках літературної мови немає. Його вважають діалектним фразеологізмом, який живе нині в мовленні львівських батярів і вживається саме у формі з прийменником. На жаль, у сучасних творах художньої літератури та в мовленні пересічного мовця нині мало фразеологічних одиниць, якщо не вважати такими штампи, усталені конструкції на кшталт «здобути перемогу» або «відігравати роль». А от цитатами з кінофільмів та мультиків, особливо іронічного або жартівливого забарвлення, мовці послуговуються залюбки.

— А як перекладати такі форми, як «давати відкоша» чи «на галь-паль»?

— Інколи вони мають чіткі відповідники. Українському «молоти язиком» відповідає російське «молоть языком», «майстер своєї справи» — це «мастер свого дела», «витріщити очі» — «вылупить глаза». Але часом перекладачі ллють гіркі сльози. Деякі сталі вирази неможливо перекласти дослівно, доводиться шукати відповідники.

— Наприклад?

— У російській мові є такий вислів «показать кузькину мать». Колись молодий солдатик після лекції про культуру російської мови запитав у доповідача, хто такий Кузька і чому треба показувати саме його «мать». Хлопець зрозумів вислів буквально. Українською в такому разі не можна перекладати дослівно, маємо відповідники «дати прочухана», «дати перцю», «перегнати когось на гречку». Або «два сапога пара»: перекладаємо як «обоє рябоє» чи «який їхав, таку й здибав». Ще можна згадати вислів «кормить завтраками», тобто неодноразово щось обіцяти і не тримати слова, — «годувати пожданиками» або «годувати жданиками». Як бачимо, розуміння, що обіцянка не буде виконана, передано в різний спосіб.

— А що скажете про «женщину с изюминкой»? Мені дуже смішно чути український дослівний переклад — «жінка з родзинкою»…

— Справді, калька з російської мови тут недоречна. Краще знайти інші варіанти: принадна, зваблива жінка… А російський вислів «женщина в интересном положении» в українській мові має відповідник «жінка при надії». По-моєму, дуже тепло.

Читатели «ФАКТОВ», которые хотят предложить свою тему в рубрике «Уроки украинского» или задать Наталии Шумаровой вопрос о правильном употреблении слов и выражений в украинском языке, могут присылать их в редакцию по адресу: Киев, улица В. Василевской, 27/29 с пометкой «Уроки украинского» или по электронному адресу p[email protected]. Отвечать на вопросы мы будем в следующих выпусках газеты.

5193

Читайте нас у Facebook