- 20:31 Кубок України з футболу, 1/8 фіналу: результати та відеоогляди матчів 29—30 жовтня
- 20:25 Неминуче: Україна готується до наступу росіян та північнокорейців
- 20:04 Пшона каша з цибулею та червоною квасолею: дуже бюджетно та ситно
- 19:58 Рибам — «Місяць», Ракам — «Верховна Жриця», а Левам — «Колесо Фортуни»: Таро-прогноз на 31 жовтня
- 19:42 Загрожує Третьою світовою: колишній радник Трампа висловився щодо вступу України до НАТО
- 19:15 Відома реперка скасувала гастролі у Канаді та США: стали відомі причини
- 19:04 Дженніфер Еністон і Дженніфер Лопес почали «війну»: що стало причиною
- 18:53 Частині українців повернуть гроші за «третю» платіжку: що відомо
- 18:45 В Україні подорожчає популярна крупа: коли і на скільки злетять ціни
- 18:14 Голівудська зірка з українським корінням зняла свій перший кліп і розповіла, як готувати смачний борщ
- 17:49 В Україні підвищили пенсії: в ПФУ розповіли деталі
- 17:28 Допомагав ворогу вдосконалювати «шахеди»: СБУ затримала вченого з Харкова
Із експозиції «Shvets Museum»
Расскажу-ка я вам, друзья мои, одну забавную историю, связанную с рикшой. Происходило это все во Вьетнаме много лет назад. Во время одного очень важного визита в эту страну были мы с моим давним товарищем Александром Мартыненко из «Интерфакса» приглашены на торжественный прием в президентский дворец. Поскольку времени до приема оставалось еще часа полтора, а наша гостиница находилась всего лишь метрах в 200 — прямо через большую площадь — от этого дворца, решили мы впервые в своей жизни (!) прокатиться на рикше. Правда, рикша то был не пеший, а на велосипеде. Узнав о том, что короткая ознакомительная, так сказать, поездка обойдется нам всего в один доллар, мы заранее рассчитались с велорикшей и отправились в путь… И заблудились! Прошел час, полтора часа, два, а наш изможденный поисками «всадник» все никак не мог найти дорогу ни к нашему отелю, ни к президентскому дворцу. О торжественном приеме пришлось забыть. Хотелось просто куда-нибудь вернуться. На нашу беду, ни один человек, к которому мы обращались, не знал английского языка, а с вьетнамским у нас были большие проблемы… Часа через два с половиной, проезжая в наступившей темноте по притихшему городу, мы вдруг практически одновременно узнали ту самую площадь. Слава Богу, слово «стоп» на всех языках звучит почти одинаково… Больше я никогда не решался прокатиться на рикше.
вологість:
тиск:
вітер: