ПОИСК
Історія сучасності

Рівно 60 років тому президент США Джон Кеннеді санкціонував військову операцію проти Куби

10:05 3 квітня 2021
кубинська революція
Охочих захистити Кубинську революцію було більше, ніж зброї

1 квітня 1981 р. В СРСР вперше було введено літній час.

1 квітня 1991 р. Розпалася Організація Варшавського договору — військовий союз соціалістичних країн Європи.

2 квітня 1801 р. Британський флот під командуванням адмірала Нельсона в бухті Копенгагена здобув перемогу над Союзом північних морських держав.

3 квітня 1966 р. Радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-10» стала першим штучним супутником Місяця.

4 квітня 1581 р. Знаменитий англійський пірат Френсіс Дрейк завершив навколосвітню подорож.

6 квітня 1917 р. Після семи років в'язниці Нестор Махно повернувся в Гуляйполе (Запорізька область), де очолив самопроголошену «республіку вільних хліборобів».


У «спадок» від президента США Дуайта Ейзенхауера Джон Кеннеді отримав непросту політику щодо Куби. Адміністрація Ейзенхауера прагнула повалити комуністичний режим Фіделя Кастро відкритими і таємними методами. Президент Джон Кеннеді вступив на посаду в той момент, коли ЦРУ виробляло в цьому питанні нову концепцію. 5 квітня відбулася нарада, на якій було прийнято рішення про повалення Фіделя Кастро.

Була розроблена операція «Плутон», яка передбачала висадку десанту на південному узбережжі Куби. При цьому передбачалося, що кубинські контрреволюціонери оголосять про створення на острові тимчасового уряду, який попросить допомоги у США. Для підготовки операції на Кубу було переправлено декілька груп диверсантів і провокаторів ЦРУ, які готували на острові серію диверсій, для дестабілізації обстановки в країні.

Операцію по висадці морського десанту планувалося підготувати бомбардуваннями трьох найбільших військових аеродромів Куби, на яких була зосереджена вся військова кубинська авіація. Було підготовлено вісім бомбардувальників, а висадку морського десанту планувалося провести в затоці Кочинос (в перекладі — затока Свиней). Значну частину узбережжя можна було використовувати в якості аеродрому, а десантування на рівний піщаний пляж уявлялося американцям приємним пригодою.

14 квітня літак-розвідник ВПС США зробив фотозйомку всієї Куби. На наступний день американські бомбардувальники розбомбили аеродроми Кампо-Колумбія, Сан-Антоніо-ле-Лос-Баньос і Сантьяго-де-Куба. Однак кубинці, які знали завдяки розвідці про підготовку агресії, замінили бойові літаки муляжами. Тому з 24 літаків було втрачено всього два. Наліт бомбардувальників США мав і цілком конкретні політичні наслідки, які принесли американцям лише шкоду.

16 квітня на Кубі була проведена траурна церемонія по сімом загиблим в результаті американського бомбардування кубинцям, де Фідель Кастро виголосив полум'яну промову і в черговий раз підтвердив, що Куба обирає соціалістичний шлях розвитку. Американські бомбардування і диверсії лише згуртували кубинців, остаточно визначивши образ ворога.

Кораблі флотилії інтервентів, що вийшли в напрямку Острова свободи, несли близько 2,5 тисячі тонн озброєння і боєприпасів. Кубинським контрреволюционерам і агентурі ЦРУ було передано зашифроване радіоповідомлення про те, що вторгнення розпочато і прийшов час для активних дій по організації широкомасштабних диверсій. Однак кубинській контррозвідці вдалося присікти на корені всі спроби дестабілізації обстановки в країні, і американські плани щодо створення на Кубі хоча б подоби тимчасового уряду провалилися.

На світанку 17 квітня розпочалася висадка першого ешелону десанту. На дорогу, що з'єднувала узбережжі затоки з рештою острову, був викинутий парашутний десант. Почався бій. Кубинські прикордонники і мілісіанос (бійці народного ополчення) чисельністю близько 100 осіб затримали просування противника, що мав чи не десятикратну перевагу. З початком інтервенції на Кубі була організована загальна мобілізація. Але кубинцям, які дізналися про те, що революція під загрозою, особливі запрошення були не потрібні. Добровольців було так багато, що для них просто не вистачало зброї, пункти роздачі якої організували прямо на вулицях.

Для зупинки просування інтервентів вглиб країни головним командуванням революційних збройних сил Куби було вирішено використовувати авіацію для зриву висадки військ на узбережжі, а також подальшого блокування ворожого десанту з моря і суші. Сім батальйонів піхоти, 20 танків Т-34 і 10 САУ-100, а також 14 мінометних і артилерійських батарей були відправлені на місце бою. До 18 квітня ініціатива перейшла до кубинців — вони потопили чотири кораблі супротивника, збили п'ять літаків, відтіснивши інтервентів до узбережжя затоки. Вранці 19 квітня кубинські революційні війська остаточно зломили опір американців.

Перша інтервенція, підготовлена США в Латинській Америці, зазнала поразки. Однак американське керівництво готувало реванш, і в листопаді 1961 року розробило план нової операції по зміні режиму на Кубі під кодовою назвою «Мангуст», яка повинна була початися в жовтні 1962 року. Для запобігання нового вторгнення на Кубу СРСР таємно розмістив на острові ракети середньої дальності з ядерними боєзарядами. В результаті вибухнула Карибська криза — найбільше військово-політичне протистояння XX століття .

Читайте також: Фідель Кастро пережив більше 600 замахів і пішов з політики після 49 років правління

485

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Читайте также
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.