Марина Порошенко: «На нашій команді лежить велика відповідальність за надану довіру»
Незважаючи на те що для Марини Анатоліївни київські вибори були першим самостійним політичним досвідом, партія посіла перше місце і змогла отримати найбільшу кількість депутатських мандатів у Київраді.
Марина Порошенко розповіла в інтерв'ю «ФАКТАМ», як змінилося її життя після виборів до Київради, з якими труднощами при цьому їй довелося зіткнутися і як сприйняли її політичну кар'єру в сім'ї, а також чи допомагає дружині п'ятий президент України Петро Порошенко.
«Щоранку півгодини я присвячую молитві»
— Марино Анатоліївно, п'ять років ви були першою леді країни, брали участь у політичному житті, очолювали і вели кілька великих соціальних і культурних проєктів. А що для вас було найскладнішим, коли ви стали депутатом Київради?
— Зізнаюся, я не очікувала, що після виборів отримаю в такому колосальному обсязі абсолютно новий досвід. Зараз такий час (особливо з огляду на пандемію коронавируса), що мені потрібно було дуже швидко зорієнтуватися і розібратися в новій для себе ролі. Коли мене обрали головою депутатської постійної комісії Київради з питань охорони здоров'я та соціальної політики, я навіть вночі читала стоси документів, щоб розібратися, що відбувається в цих сферах.
Крім того, «Європейську Солідарність» на виборах до Київради підтримали найбільше киян, і тепер на нашій команді лежить велика відповідальність за надану довіру людей, які повірили нам. Я постійно відчуваю цю відповідальність. Особливо коли наша комісія приймає те чи інше рішення. Але хочу підкреслити — ми йшли до Київради не за посадами. Головний слоган кампанії «Допомагати і захищати» залишається для нас актуальним і після виборів. Я б додала до цього ще — і контролювати місцеву владу, застерігаючи її від вчинення можливих помилок.
— Можете розповісти, як зазвичай проходить ваш день? Можливо, у вас є якісь особливі правила або сімейні ритуали?
— Безумовно, протягом життя обростаєш і ритуалами, і звичками, і — в першу чергу — обов'язками. Можливо, це мій внутрішній максималізм, але мені необхідно так планувати свій день, щоб все встигнути. Все моє оточення знає, що я дуже рідко вношу корективи в заздалегідь складений розклад. Якщо щось запланувала — обов'язково повинна це зробити.
— І як починається ваш ранок?
— Можливо, це особисте, але щоранку я пів години присвячую молитві. Для мене зараз це особливо важливо. Це допомагає налаштуватися. У минулому році пішли з життя мої батьки. Тепер молитва — це ще й момент духовного спілкування з ними. Я молюся за їх душі.
— За фахом ви лікар, захистили кандидатську дисертацію. Наскільки важко вам колись далося рішення відмовитися від медичної практики і присвятити себе сім'ї? Ви про це не шкодуєте?
— Взагалі-то я ні про що не шкодую. Тому що відповідально ставлюся до кожного свого рішення. Забігаючи наперед, скажу — якщо ви раптом запитаєте, чи не було у мене бажання що-небудь змінити в своєму житті, відповім: ні, не було. Я постійно працюю на результат. І в той момент, коли мені було необхідно тимчасово залишити медичну практику, я прийняла це рішення усвідомлено. Але я залишилася медиком, залишилася частиною медичної спільноти. І це сьогодні дає мені можливість приймати ефективні рішення в цих сферах як голові постійної Комісії Київради з питань охорони здоров'я та соціальної політики.
— А це правда, що ви залишили кар'єру на прохання вашого чоловіка?
— Мене дуже складно змусити щось робити проти моєї волі. І відсутність медичної практики абсолютно не означає, що всі ті роки я займалася тільки домом і сім'єю. По-перше, вже більше 20 років я очолюю благодійний фонд, який реалізував сотні проктів як національного, так і міжнародного рівнів.
По-друге, в статусі першої леді я займалася реформуванням інклюзивної освіти в Україні.
По-третє, в цей же період нам вдалося створити унікальний Український культурний фонд (УКФ), який став справжнім центром відродження нашої національної культури.
Тому, коли я виріішила балотуватися до Київради, Петро Олексійович мене тільки підтримав.
— А ви радитесь з ним з питань, які виникають у Київраді? У вас ведуться якісь дискусії?
— Я б хотіла більше з ним радитися, але медицина — специфічна сфера. Зараз головні мої радники — це лікарі, справжні професіонали в медицині.
«Зараз головні мої радники - це лікарі, справжні професіонали в медицині», - каже Марина Порошенко
— Марино Анатоліївно, прокоментуйте, будь ласка, ситуацію, яка нещодавно виникла навколо Українського культурного фонду. Влада намагається звинуватити його дирекцію нібито в нецільовому використанні коштів і розподілі грантів. Ви стежите за ситуацією? Що там насправді відбувається?
— Звичайно, мені не байдужа доля фонду. Тому що свого часу нам вдалося створити прозорий європейський механізм стимулювання і підтримки творчих людей для реалізації сучасних культурних проектів. А зараз, як я бачу, влада розглядає УКФ як бізнес-проект. І намагається вплинути на механізм розподілу державних коштів і контролювати грошові потоки. Тому проти керівництва Фонду й розгорнулася брудна політична піар-кампанія. Тож і давить на нього Міністерство культури, у якого від культури залишилося лише одне слово в назві.
— І як діяти в такій ситуації?
— Єдиний вихід, який я бачу для порятунку Українського культурного фонду, — це об'єднання всього нашого творчого співтовариства для його підтримки. Буде дуже шкода, якщо фонд, який пропрацював лише три роки, але так багато встиг зробити для відродження культури в Україні, через політичні ігри припинить свою діяльність.
«Мій найулюбленіший одяг — джинси»
— Дозвольте поставити вам кілька особистих запитань. Звертати увагу на те, як одягаються успішні жінки, — це світовий тренд. Ми звикли бачити Марину Порошенко на офіційних заходах завжди елегантною, на підборах — всі нюанси продумані стилістами. А як виглядає ваш щоденний гардероб?
— Мій найулюбленіший одяг, гадаю, як і більшості людей планети, — це джинси. Немає нічого кращого, ніж джинси, кросівки і трикотажна кофта. Але при цьому часто потрібно виглядати відповідно офіційним заходам.
Коли напередодні плануєш свій графік, то виявляється, що за день необхідно побувати на кількох зустрічах. Тому я вибираю класичний одяг, що універсально підходить для різних ситуацій. Напевно, це моє якесь внутрішнє відчуття того, як я повинна виглядати. Інших рецептів у мене немає.
— Ви часто користуєтеся послугами стилістів?
— Навіть коли я була в статусі першої леді України, то дуже рідко користувалася їхніми послугами. Хоча мені іноді було цікаво дізнатися їхню думку.
— У 2014 році ви потрясли багатьох в Україні, коли вийшли в сукні бюджетного українського бренду MastНave. Чи є у вашому гардеробі одяг інших вітчизняних виробників?
— Я з великим задоволенням купую і ношу українські бренди. Вважаю, що в Україні дуже багато талановитих і сучасних дизайнерів. Захоплююся тим, як вони вміло використовують елементи української національної автентики.
— Сім'я Порошенко — одна з найуспішніших в Україні. Але за всіма успішними людьми стежать хейтери або, як ще їх називають — «тролі», які постійно намагаються додати до успіху «ложку дьогтю». Вам закидають те, що в родині ви спілкуєтеся російською мовою. Як би ви це прокоментували?
— Я щиро вважаю, що кожен українець, який любить свою країну, зобов'язаний вивчити українську мову. І я — яскравий тому приклад. У школі я ніколи її не вивчала, але з любові до своєї країни вивчила. І зараз навіть в побуті, як мені здається, я більше розмовляю саме українською. І навіть це інтерв'ю ми пишемо українською (сміється. — Авт.). Додаю вам роботи — доведеться його перекладати.
— Цікаво дізнатися, чи визначилися ваші діти з професіями? Чим вони збираються займатися в житті?
— Міша і Саша навчаються на економістів. Хочуть бути аудиторами. А Женя — вся в мене, адже моя друга освіта — мистецтвознавець. Вона — творча особистість: гарно малює, займається анімацією для комп'ютерних ігор. Крім того, Женя розробляє бренди та логотипи. Наприклад, частина партійної символіки «Європейської Солідарності» — теж її робота.
Онуки Петя і Ліза вже навчаються в школі. Я не втручаюся в їхнє виховання. Але коли вони приїжджають, з задоволенням слухаю їхні дитячі міркування, радію їхній безпосередності, просто насолоджуюся спілкуванням з ними.
2041Читайте нас у Facebook
