Олена Підгрушна: «Якщо майже кожен прийом їжі завершуєте хоч невеликим десертом, схуднути нереально»
Пандемія триває. І, здається, їй немає краю. Нові штами неначе зухвало нам вказують на те, що боротьба не закінчується… Проте хочеться вірити у краще, будувати плани, робити нові кроки, незважаючи на труднощі. Ми не можемо зазирнути у майбутнє. Але не маємо права не думати про нього та не дбати.
«ФАКТИ» продовжують проєкт «Світ після пандемії» — серію інтерв'ю з відомими людьми та лідерами галузей про нові реалії життя. Своїми роздумами з цього приводу ділилися Андрій Курков, Михайло Жванецький, Еліна Світоліна, Василь Вірастюк, Жан Беленюк, Ольга Сумська, Тамара Яценко, Віктор Андрієнко, Павло Зібров, Віталій та Світлана Білоножки, Олександр Пономарьов, Андре Тан, Діма Борисов, Євген Клопотенко… Сьогодні наша співрозмовниця — відома біатлоністка, олімпійська чемпіонка Олена Підгрушна.
«Спортсмени — люди, які вчаться підлаштовуватися до будь-яких обставин»
— Олено, яким ви бачите спорт після пандемії?
— Це буде залежати насамперед від того, наскільки сильна федерація того чи іншого виду спорту. Міжнародну федерацію біатлону, напевно, можна ставити у приклад всьому світу. Під час змагань на стадіонах не було глядачів, але, наскільки мені відомо, федерація забезпечувала фінансові компенсації стадіонам, щоб їм було вигідно нас приймати. За свій кошт вона робила й тестування — а це мільйони доларів, бо кожні 4−5 днів у період змагань ми здавали тести на ковід. Це у великій мірі убезпечило нас від масового зараження. Що чекає на спорт у майбутньому? Думаю, коли вболівальникам дозволять бути присутніми на трибунах, це буде неймовірна радість. Вже зараз люди стали більше цінувати живе спілкування. Кожного пандемія змусила приділяти більше уваги здоров'ю та гігієні. Думаю, тепер так має бути завжди.
— На вас особисто впливає наявність вболівальників на стадіоні?
— Знаєте, спортсмени — люди, які вчаться підлаштовуватися до будь-яких обставин. Звісно, хочеться бачити заповнені трибуни. Це веселіше та цікавіше… Спортивний азарт, шум, крики — це зовсім інша історія.
— Локдауни — непросте випробування не тільки для великого спорту, а й для мільйонів громадян, які зазвичай відвідують спортивні клуби, басейни. Адже у тренуваннях важлива систематичність.
— Все залежить від бажання. Якщо людина звикла рухатися, жоден локдаун не буде для неї перешкодою. Вона може тренуватися й на вулиці, й вдома.
«Ще до пандемії за кордоном було прийнято використовувати у спортзалах антисептики»
— Заняття спортом допомагають не лише бути у формі, а й зберегти у нелегкий час оптимізм.
— Сто відсотків! Коли я працювала заступником міністра молоді та спорту, після роботи займалася танцями з тренером. І якщо протягом дня накопичувався стрес, він залишався позаду. Після тренувань йшла додому з усмішкою. Однозначно, фізична активність приносить позитив. Кожному раджу обрати свій вид спорту, який приносить задоволення. Комусь подобається плавання, комусь — крос чи йога…
— З високої міністерської посади ви повернулися у великий спорт. Це вражає.
— Знаєте, це було абсолютно свідоме рішення. Після року роботи у міністерстві я замислилась, чи готова назавжди попрощатися з біатлоном, і зрозуміла, що ні. Тому спокійно повернулася та залюбки продовжила тренувальний процес. Хоча з міністерства мене не хотіли відпускати. У спорті я вже понад двадцять років!
— Чи зміняться, на вашу думку, санітарні стандарти у спорті?
— Не думаю, що будуть якісь суттєві зміни. Важливо, щоб люди були свідомі, відповідально ставилися до здоров'я свого та оточуючих.
— А як щодо цього за кордоном?
— Ще до пандемії там було прийнято використовувати у спортзалах антисептики, спеціальні серветки. Якщо ви тренуєтесь у залі на тренажері, обов'язково маєте після себе його обробити антисептичними засобами. Сідаючи на спортивний снаряд, підстеляють рушничок. В басейн ніхто не потрапить, не прийнявши душ.
— Не можу не запитати про те, як не набирати кілограми. Адже під час локдаунів люди стали менше рухатися, дистанційна робота за планшетом — це сидячий спосіб життя.
— Якщо сидите удома, не треба багато їсти, особливо на ніч. Якщо любите смажену с салом картоплю та вживаєте її щодня, або коли майже кожен прийом їжі завершуєте хоч невеликим десертом, схуднути нереально. Крім того, завжди треба шукати можливість рухатися. Наприклад, більше ходити. Насправді це нескладно.
.jpg "Олена Підгрушна: “Будьте здорові та мисліть позитивно!” (Фото Volodymyr Yavnych надане пресслужбою Олени Підгрушної)")
— Все більше галузей освоюють діджитал-формат. Спорт не виняток. Популярності набирають онлайн-тренування. Це зручно та сучасно. Чи з часом не стануть спортзали віртуальними?
— Живе спілкування ніщо не замінить. Це зовсім інше. Не можна порівнювати комп'ютерну графіку з картиною, яку намалювала людина, вкладаючи душу. Так і у спорті.
— Багато відомих спортсменів розробляють для своїх прихильників онлайн-курси та програми тренувань. Ви теж?
— Ні. Професійний спорт не залишає часу.
«Люди мають зрозуміти, що немає нічого дорожчого за здоров'я та соціальні контакти»
— Як, з вашої точки зору, може змінитися після пандемії світ?
— Думаю, буде ще більше освоєний людьми онлайн-формат. Це вже очевидно зараз. Багато людей стали працювати дистанційно. І продуктивність при цьому зовсім не зменшилась. А в деяких випадках навіть зросла. Тому такі люди й надалі зможуть ефективно працювати з дому.
— Яку професію ви обрали б для себе після того, як підете з великого спорту?
— Можливо, коуч, консультант. Але для цього треба вчитись.
— Чи будуть люди подорожувати, як раніше? Чи не стане, на вашу думку, світ більш закритим?
— Мені здається, щойно відкрилися би кордони, всі б хлинули подорожувати. Можливість пересуватися світом люди стали цінувати більше, ніж раніше. Це ж можна сказати й про спілкування. Під час локдауну у багатьох з`явилася можливість більше часу провести з сім'єю, дітьми. Карантин змусив людей згадати про цінність живої комунікації.
— Скажіть, а якщо локдауни ще будуть повторюватися, де знайти силу волі, щоб перетерпіти цей час обмежень?
— Головне — мотивація. Покажу на прикладі. Якщо мені скажуть:"Іди копай город!" - я запитаю, звісно, навіщо. Бо робити те, у чому не бачу сенсу, нестерпно. Але якщо я буду знати, що таким чином допоможу батькам, що ми посадимо овочі, які будемо потім споживати, це зовсім інша справа.
— У турбулентні часи добре мати хобі, та не одне. Правда, що ви любите вишивати?
— Так. Мені це дуже подобається.
— Як ви вважаєте, що має зрозуміти людство та кожен з нас у результаті пандемії?
— Те, що немає нічого дорожчого за здоров'я та соціальні контакти. Можливо, люди задумаються над правильним здоровим харчуванням. Треба відійти від усілякої хімії, що несе загрозу організму. Хочеться, щоб на краще змінилась екологія у всьому світі. Природа вже почала відновлюватися навіть у результаті того, що люди менше стали літати літаками.
— Що б ви побажали читачам «ФАКТІВ»?
— Любіть себе та своє оточення, життя, справу, якою займаєтесь. Будьте здорові та мисліть позитивно! Тільки позитив здатен врятувати світ.
Фото в заголовку Volodymyr Yavnych надане пресслужбою Олени Підгрушної
4012Читайте нас у Facebook
