Вознесіння Господнє: як зустріти свято та чого не можна робити в цей день

Це свято присвячене події, що сталася на сороковий день після Воскресіння Христового. Тоді Ісус Христос, який протягом попередніх днів багато разів з`являвся перед своїми учнями, готуючи їх до подальшого служіння, зустрівся з присутніми в Єрусалимі апостолами, щоб дати їм останні настанови та попередити, що вони не повинні залишати Єрусалим, доки не будуть хрещені Духом Святим. А потім Спаситель піднявся разом з апостолами на Оливну гору і, благословивши їх, став віддалятися, у плоті підносячись на небо, і, як сказано в Новому Заповіті, «возсів праворуч Бога Отця».

А враженим апостолам з'явилися два янголи, які сказали: «Мужі галилейські! Чого ви стоїте і дивитеся на небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, коли Він сходив на небо». (Зрозуміло, що під небом в цьому випадку християни мають на увазі той особливий духовний світ, в якому перебуває Бог і який практично неможливо описати, оскільки: «не бачило того око, не чуло вухо і не приходило те на серце людині, що приготував Бог люблячим Його».)

Історія свята

Перші згадки про Вознесіння Господнє як про самостійне свято відносяться до кінця IV століття (до цього воно згадувалося під час святкування П'ятидесятниці). А про те, що святкується ця подія на сороковий день після Великодня, вперше говориться в «Апостольських настановах», що датуються приблизно 380-м роком. Саме така дата святкування Вознесіння Господнього, приурочена до сорокового дня після Воскресіння Христа, збереглася і до наших часів. Після Вознесіння віруючі вже не вітають один одного словами: «Христос Воскрес!».

А сенс свята розкрито у тропарі (короткий молитовний спів, присвячений церковному святу) та в кондаку (хвалебна пісня, гімн у формі віршованої оповідної проповіді).

Тропар

Вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, радість сотворивши ученикам обітницею Святого Духа, утвердивши їх Своїм благословенням, що Ти є Син Божий, Визволитель світу.

Кондак

Виконавши діло нашого спасіння і з’єднавши земних з небесними, вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, не розлучаючись, але невідступно перебуваючи і взиваючи до тих, що люблять Тебе: «Я з вами і ніхто проти вас».

Традиції свята

В українській народній традиції Вознесіння Христове мало кілька назв: Знесіння, Вшестя, Шестя, Ушестя. І до нього прийнято було готувати спеціальне ритуальне печиво у формі драбинок: «щоб Було, по чому Христові піднятіся на Небо». Сходинок така драбинка зазвичай мала сім (за кількістю Небес Апокаліпсису). Пекли також пироги довгастої форми, прикрашені поперечними смужками тіста, що також символізують сходинки. Частину випічки обов'язково віддавали біднякам, а деяку кількість печива відносили на могили своїх покійних родичів.

У народі вважалося, що від Великодня до Вознесіння відкриті двері до раю й пекла: душам праведників дозволено перебувати на землі, а грішні на цей час звільнені від пекельних мук. І хоча в цей день у церквах панахиди не правили, люди все-таки намагалися відвідати кладовища та залишити там печиво-драбинки, щоб полегшити повернення на небо душам, які побували на землі.

У деяких регіонах України говорили також, що за допомогою печива-драбинки можна дізнатися, на яке небо потрапиш у своєму загробному житті. Для цього з не дуже високої дзвіниці або з даху будинку кидали на землю «драбинку»: яка за рахунком сходинка відламається, на тому небі й опинишся, всі сходинки цілі — забезпечено місце в раю, всі розбилися — гріхи не дадуть піднятися на небо.

А, наприклад, на Сумщині та Чернігівщині, крім «драбинок», пекли дуже тонкі млинці, які називалися «Божими онучами». Наші пращури вірили, що ними «Господь обгортає ноги і тоді Йому „не мулько“ добиратся драбиною до неба».

У народі вважалося, що, оскільки до цього свята все в природі «зноситься від землі до неба», то після нього вже немає сенсу садити овочі та сіяти зернові: багатого врожаю не буде. Тому хлібороби на Вознесіння не працювали, а разом з іншими віруючими йшли до церкви на святкове богослужіння, щоб подякувати Господу за його дари, помолитися за здоров'я та благополуччя своїх родин і попросити благословення на хороший врожай.

Молитва на Вознесіння

Господи, звершивши таїнство провидіння, Ти взяв Твоїх учеників на гору Елеонську й вознісся, пройшовши твердь небесну, заради мене принизившись до мене, і зійшов туди, звідкіля не відлучався; Всесвятого Твого Духа пошли, Який просвічує душі наші.

Чого не можна робити у свято Вознесіння

Як і в інші великі свята, на Вознесіння краще відмовитися від виконання важкої або брудної роботи.

Взагалі по можливості треба відкласти на інший час усе, що може відволікати від молитов і роздумів про Бога.

В жодному разі не можна бажати у свято комусь зла. Як, втім, і у будь-який інший час.

Не можна сваритися, лихословити й плювати на землю — за народними повір'ями, в цей день Христос продовжує ходити земними дорогами. З тієї ж причини не можна відмовляти в допомозі мандрівникам.

Що потрібно робити

Вознесіння — дуже вдалий час для того, щоб попросити вибачення у тих, кого ви образили, і пробачити тих, хто образив вас. Цьому сприяє й народна традиція «ходити на роздоріжжя» — відвідувати родичів і друзів, обдаровуючи їх печивом-драбинкою.

І ще треба надавати посильну допомогу всім, хто її потребує.

Дуже корисною вважається ще одна народна традиція, пов'язана з цим святом. Люди помітили, що вранці на Вознесіння випадає дуже багато роси — сліз матері-землі, що проводжає Ісуса Христа. І якщо цю росу з вірою та молитвою вип'є хворий, одужання настане набагато швидше. А якщо такою росою вмиється дівчина на виданні, то стане такою красунею, що в дівках довго не сидітиме.

Погодні прикмети

Вважалося, що як в це свято йде дощ, то літо буде холодним і дощовим, з великою кількістю гроз (на Іллю — 2 серпня — точно буде гриміти). Нічого хорошого така погода не віщує і для врожаю, а також для здоров'я людей і тварин.

Зовсім інша справа, якщо погода на Вознесіння буде гарна. Це практично гарантує багатий врожай та тривале тепло, яке може протриматися аж до дня Святого Михайла (21 листопада).

Раніше «ФАКТИ» розповідали про те, як християни західного обряду відзначають П'ятидесятницю — День Зіслання Святого Духа. У нинішньому році вони зустріли свято 23 травня.

5125

Читайте нас у Facebook