У свято Івана Купала, яке відзначається в ніч з 6 на 7 липня, наші предки обливалися водою з джерел, стрибали через багаття, плели вінки й ворожили на суджених. Про це «ФАКТАМ» розповіла етнографиня, співробітниця Національного музею народної архітектури та побуту України Олена Громова.
Дівчата з польових квітів плели собі вінки, часто їх було два. А перед заходом сонця пускали їх по воді й загадували бажання.
На прикрашеному вінку закріплювали свічку, яку було видно здалеку. Дівчина могла згадати на себе та свого судженого.
Якщо вінки сходилися, це був хороший знак. Якщо ж вінок потонув, то чекали нещастя. Поганою прикметою вважалася і свічка, яка згасла. Якщо вінок підхопила і понесла вода, то на дівчину чекала дорога у далекі краї.
На Київщині ворожили на вінку у лісі. Дівчата заздалегідь в ярок кидали свої вінки. А увечері 6 липня Купальниці, яку вибирали подруги, з зав'язаними очима один за одним подавали чийсь вінок. Якщо підносили свіжий, це віщувало власниці вдалий шлюб, з зів'явшими квітами — бідність.
Дорослі жінки та знахарі з 5 по 7 липня збирали трави. Вважалося, що у цей період рослини мають цілющу силу і можуть захистити домівку та зміцнити здоров'я. Деякі трави збирали вдень, деякі на світанку. Збираючи, примовляли: «Зілля на поміч». Перевагу віддавали любистку, барвінку, волошкам, руті, жасмину, м'яті.
Вважалося, що у день Івана Купала воді потрібно приносити жертву, для цього робили купальське деревце. Віталося і купання у святкову ніч — літнє очищення водою допомагало зміцнити здоров'я. Купалися, в основному, хлопці, а дівчата тільки вмивалися.
Раніше «ФАКТИ» розповідали про традиції та обряди на Трійцю.
580Читайте нас у Facebook
