Борги за комуналку: в квитанціях киян з’явилися нові «штрафи», що робити

У Києві запровадили додаткові штрафи?

Наша читачка Ярина теж опинилася серед тих, хто отримав такий «подарунок» від комунальників. Жінка справді має заборгованість перед надавачами комунальних послуг. Зокрема, 5 080 гривень боргу за гарячу воду. Щоправда, з'явився борг через те, що під час локдауну не передавали показники лічильників. Як наслідок, комунальники «впаяли» норму в 3 куби води на кожного прописаного у квартирі, вийшло 9 кубометрів. Звісно, що родина з трьох осіб аж ніяк не могла використати стільки води протягом місяця. Також наша героїня має ще один борг за опалення, який складає ще 5 283,47 грн. У квитанції, яка прийшла на початку липня, киянка побачила дві цікаві графи — «інфляційна складову боргу» і «3% річних». Через ці «штрафи» її заборгованість зросла на понад 700 гривень.

Читайте також: Ризик бідності серед пенсіонерів не найвищий, — демографиня Елла Лібанова

Тепер їй потрібно йти й робити звірку, аби довести, що фактично боргу за гарячу воду немає, та з'ясовувати ситуацію з новими нарахуваннями. Щоправда, це не так легко. Адже компанія, яка надає послуги, працює у ті ж самі години, що і Ярина. До того ж на зустріч потрібно попередньо записатись, а зробити це сьогодні на завтра неможливо, бо вільний час фахівець матиме лише за 7 чи й більше днів.

Юридично аргументуючи свої нарахування, комунальники посилаються на статтю 625 Цивільного кодексу — «Відповідальність за порушення грошового зобов'язання». В ній йдеться про те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен заплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час понад встановлений термін, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором чи законом.

Виходячи з цього, стає зрозумілим, що комунальники перевели свої відносини з формату «постачальник послуг — споживач послуг» у «кредитор — боржник», таким чином віднайшовши лазівку, як обійти заборону на виставлення додаткових платежів за житлово-комунальні послуги. Але ж комунальники надають саме послугу та аж ніяк не кредит.

Неправомірні нарахування

Аналізуючи ситуацію, адвокат Денис Головін переконує, що комунальники не повинні робити такі нарахування, оскільки застосування статті 625 Цивільного кодексу України — прерогатива суду. Тому такі нарахування є неправомірними.

Так, у разі наявності боргу підприємство — надавач послуг має право звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості. Надавач послуги має право притягнути споживача до цивільної відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а саме — стягнути інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання та 3% річних від простроченої суми.

«Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу. Суть полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошей через інфляцію та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошима, які потрібно сплатити кредиторові», — переконує Денис Головін.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен проміжок часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція. При цьому в розрахунок повинні включатися й періоди, коли індекс інфляції був меншим за одиницю. Тобто мала місце дефляція.

Крім того, застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин також узгоджується з закріпленими в пункті 3 частини першої статті 161 Цивільного процесуального кодексу України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості.

Читайте також: Пільгова чи календарна вислуга років для призначення пенсій: що має враховуватись

У разі несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості через суд сума до сплати може виявитися значно більшою, ніж якщо вчасно сплачувати платежі.

Однак Денис Головін робить цікаву ремарку. 01 липня 2020 року президент підписав закон щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами чи позиками у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України COVID-19. Зміни спрямовані на недопущення нарахування штрафів та пені за кредитами у період дії карантину. Закон передбачає у разі, якщо в період дії карантину та протягом 30 днів після його офіційного завершення позичальник прострочить виконання грошового зобов’язання за кредитним договором (наприклад, не поверне чергову частину кредитних коштів), він звільняється від обов’язку сплатити штраф та пеню за таке прострочення.

«Саме завдяки цьому пункту протягом усього карантину боржники не отримують штрафів, загроз відключень і виселення з житла за борги по комуналці. Хоча поодинокі випадки порушення цієї норми є, оскільки аналіз чинного законодавства України щодо цього питання показує, що воно має чимало лазівок для обходу», — додає адвокат.

Відповідно до змін, внесених постановою КМУ від 16 червня 2021 року № 611 до постанови Кабінету міністрів від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», дію карантину на території України продовжено до 31 серпня 2021 року.

«Зелений» рівень — це не скасування карантину, це рівень епідемічної небезпеки зі своїми обмеженнями. Отже, нараховувати штрафи й пеню за прострочення комунальних платежів комунальники не мають права досі. Але найголовніше те, що закон не встановлює заборону щодо стягнення з позичальника інфляційних та 3% річних", — наголошує Денис Головін.

Захищати свої права необхідно!

На думку колишнього міністра з питань житлово-комунального господарства Олексія Кучеренка, питання таких нарахувань неоднозначне.

«Я звернувся до профільного міністерства, яке мені надало відповідь, що комунальники мають право таке робити. Це не є пені та штрафи, а компенсаційна виплата згідно з Цивільним кодексом. Споживач не зобов'язаний платити такі нарахування. З нього можуть їх стягнути лише через суд. Це добровільний платіж», — розповідає Олексій Кучеренко.

Звернувся експерт і до Антимонопольного комітету, де йому відповіли наступне: цей держогран не рекомендує «Київтеплоенерго» виставляти такі нарахування. На їхню думку, це неправильно.

Загалом, на переконання Кучеренка, ситуація незрозуміла. Експерт погоджується з адвокатом щодо сумнівності юридичного обґрунтування цих нарахувань.

«Зараз принципова проблема полягає в тому, що після того, як Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг відмовилася від регулювання підприємств теплокомуненерго, по суті проваливши всю цю справу, ситуація стає парадоксальною. Адже самі підприємства за формою власності належать містам і ними ж вони регулюються. Тарифи утворюються та контролюються також містами. Вже найближчим часом це створить додаткові загрози для споживачів. З іншого боку, з підприємства теплокомуненерго будуть вимагати погасити всі борги НАК «Нафтогаз Україна», — зауважує Олексій Кучеренко.

Читайте також: Відмовили у перерахунку пенсії: куди звертатися та скільки це коштуватиме

Експерт розповідає, що днями він був на нараді з представниками НАКу, профільними міністрами та іншими високопосадовцями. Коли Олексій Кучеренко послухав їхні виступи, у нього склалося враження, що насувається не лише зростання тарифів, а ще й правова вакханалія.

«Держава самоусунулася від захисту споживачів. Тепер взагалі не зрозуміло, що можна, а що ні», — переконує Олексій Кучеренко.

До слова, аналізуючи всю цю ситуацію, Олексій Кучеренко припускає, що на тлі зростання ціни на газ та тарифів, провалу регулювання з боку НКРЕ, відсутності захисту, схоже на те, що все намагатимуться перекласти на споживача.

Водночас адвокат Денис Головін радить людям, які отримали такі нарахування, перевірити дані у платіжці та сплатити тільки ту суму, що є еквівалентом наданих постачальником послуг. Суму, що становить індекс інфляції та 3% річних, без рішення суду з українців стягнути ніхто не може.

Не слід забувати й про те, що є конституційне право на захист. Наш Основний закон гарантує кожному захист його прав і свобод в межах кримінального, адміністративного, господарського, цивільного, конституційного судочинства України. І ніхто не може обмежувати право на судовий захист, оскільки це суперечить принципу рівності всіх перед законом. Тому у випадку погроз, стягнень якихось «лівих» коштів Денис Головін закликає не соромитись оскаржувати такі дії у суді. У більшості випадків українці вважають за краще сплатити несправедливо нараховані суми, ніж «втрачати час». А це неправильно та нерозумно.

Нагадаємо, що 6 липня набув чинності наказ Мін'юсту, згідно з яким банки можуть автоматично заарештовувати, а потім і списувати кошти з рахунків українців, які мають борги, зокрема, за комунальні послуги.

6660

Читайте нас у Facebook