Георгій Тука: «Передумов приєднання окупованої частини Донбасу до Росії поки що не бачу»
У нинішніх виборів до декоративної російської Державної думи є одна відмінна риса: вперше за партії, представники яких пройдуть у парламент країни-агресора, голосували жителі окупованого Донбасу, що отримали російські паспорти. І добровільно-примусова паспортизація, і участь у виборах громадян іншої країни абсурдні й з юридичної, і з життєвої точки зору. Але Кремлю на це начхати.
Відомо, що 24 квітня 2019 року Путін підписав указ про прийняття до громадянства Росії «за спрощеним порядком» тих, хто проживає в окремих районах Донецької та Луганської областей України. Господар Кремля пояснив, що видача їм паспортів, мовляв, вкрай необхідна, що вона носить виключно гуманітарний характер, оскільки мешканці ОРДЛО «не можуть нормально пересуватися й реалізовувати свої права», і взагалі «ситуація з правами людини на Донбасі перейшла всі межі». При цьому ані про прописку в Росії, ані про соціальний захист (громадянам ж він гарантований, правильно?) не було сказано ані слова.
Кремлівські пропагандисти стверджують, що російські паспорти в ОРДЛО отримали понад 600 тисяч осіб. Напередодні виборів цей процес активно форсували.
Частина жителів окупованого Донбасу голосувала безпосередньо на місцях за допомогою онлайн-системи. «Охочим» слід було заздалегідь зареєструватися на російському порталі держпослуг (чому передувала потужна роз'яснювальна кампанія). Для підтвердження облікового запису треба було не тільки вказати паспортні дані та СНІЛС (номер індивідуального особового рахунку в системі обов'язкового пенсійного страхування), а й особисто завірити їх через Багатофункціональний центр, «Пошту Росії» або один з банків. Фактично це повний доступ до всіх персональних даних.
Для дистанційного голосування в ОРДЛО відкрили «інформаційні центри» (в «ДНР» — 255, в «ЛНР» — 141), які по суті були виборчими дільницями. Решта новоспечених «громадян Росії» голосували по-старому. Їм організували безплатне підвезення в Ростовську область. Напередодні, наприклад, ватажок «ДНР» Денис Пушилін повідомив, що буде 825 автобусних і 12 залізничних рейсів.
Про те, що відбувалося на непідконтрольній частині Донбасу в ці дні, «ФАКТИ» поговорили з колишнім головою Луганської військово-цивільної обласної адміністрації, колишнім заступником міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгієм Тукою.
«Очікувати якихось змін у відносинах України та Росії взагалі не варто»
— Георгію Борисовичу, Кремль влаштував Києву чергову дуже серйозну провокацію — «вибори» до Державної думи на окупованому Донбасі. У російських і місцевих теленовинах у ці дні показували щасливих донеччан і луганчан, чиї репліки зводилися до однієї фрази: «Ми так довго цього чекали, мрії збуваються». Однак джерела «ФАКТІВ» в ОРДЛО розповіли, що пропагандистська картинка, як завжди, не відповідає реальності, що під пресинг перш за все потрапили бюджетники та студенти, при цьому вони особливу активність не проявляли — люди брали лікарняні листи або писали на роботі заяви, що їдуть кудись. Загалом, не сталося того ефекту, якого очікувала Росія. Член ради при президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людини Кирило Вишинський повідомив, що на виборах проголосували 150 тисяч жителів ОРДЛО. Не густо, скажімо так.
— Та й у самій Росії з явкою виборців теж негусто. Я розмовляв з кількома росіянами, що живуть в різних регіонах, починаючи з західної частини та закінчуючи Далеким Сходом. Вони стверджують, що загалом явка по країні була досить низькою. І це стало несподіванкою для керівної верхівки, яка затіяла вперше такий експеримент, як вибори протягом трьох днів.
Що стосується участі мешканців частині Донецької та Луганської областей, безумовно, ми ніколи не отримаємо об'єктивних та правдивих даних про те, скільки їх проголосувало. Російська пропаганда буде надувати щоки й розповідати про активність жителів Донбасу, показувати, як вони голосують онлайн або як їх підвозять на виборчі дільниці. Там вміють робити постановочні відео зі щасливими обличчями.
Між іншим, цікава деталь. Зараз в російських опозиційних ЗМІ обговорюють сюжет, показаний по всіх телеканалах, про те, як проголосував «улюблений товариш Путін». При цьому допитливі глядачі звернули увагу, що дата на його годиннику — 10 вересня. Навколо цього відео ламають багато копій. Тому що розсудливі люди прекрасно розуміють, що цю відеопостановку записали набагато раніше, адже Путін з 17 вересня перебуває в ізоляції, побоюючись коронавірусу. В принципі, за таким же сценарієм російські пропагандисти могли діяти й щодо жителів Донбасу. Можна ж один і той же автобус зняти на виборчій дільниці в різних ракурсах і потім зліпити купу відео, розповідаючи про перемогу російської демократії на території окупованого Донбасу. Це можна було заздалегідь спрогнозувати.
Читайте також: Павло Клімкін: «Путін у Женеві виклав російську логіку — це фактична окупація й анексія Донбасу»
Разом з тим хотів би відзначити, що в Росії розгорнулася боротьба між путінською «Єдиною Росією» і КПРФ. Очікується, що комуністи зможуть наростити свою присутність в Держдумі. Втім, для України це не має жодного значення, тому що з усіх фундаментальних питань взаємовідносин між нашими країнами деякі спікери їхньої компартії займають позицію, яка іноді виглядає радикальнішою за офіційну позицію російської влади. Так що очікувати якихось змін у відносинах України й Росії, думаю, взагалі не варто.
— МЗС України назвало дії РФ незаконними, а Верховна Рада ухвалила постанову про визнання нелегітимним залучення жителів ОРДЛО та Криму до голосування на виборах до Держдуми. При цьому немає жорсткої реакції Офісу президента й Кабміну. Чому українська влада так мляво відреагувала на це кричуще беззаконня?
— Мені складно це коментувати, краще про це запитати безпосередньо у представників нинішньої влади. Я ще перед виборами, даючи коментарі кільком виданням на цю тему, запитував: як буде реагувати сьогоднішня влада? Поки це питання не вирішене. Від представників провладної команди звучать два треки, як зараз модно говорити. Перший — не визнавати вибори на території анексованого Криму і, умовно, в Ростовській області, де голосувала більшість жителів Донбасу. З моєї точки зору, це просто фіговий листочок.
Читайте також: Мене турбує, що влада іноді підіграє Російській Федерації, — Ірина Геращенко
Другий трек — взагалі не визнавати вибори до Держдуми. Якою саме буде офіційна реакція Києва, поки сказати не можу. Однак хотів би нагадати всім громадянам України й перш за все можновладцям, що невизнання виборів до Держдуми тягне цілу низку подальших кроків — невизнання уряду Росії, який ця нелегітимна Держдума затвердить, а потім цілком ймовірно та абсолютно логічно це може призвести до фактичного розриву дипломатичних відносин. Попередня влада, попри дискусії, що тривали всі п'ять років її каденції, виявилася до такого кроку не готова. Як буде діяти нинішня влада? Поживемо — побачимо.
«Велика частина жителів Донбасу ратує за те, щоб хоч якось визначилося їхнє майбутнє»
— Ватажки бойовиків стверджують, що минулі вибори — це чи не передостанній крок до об'єднання з Росією.
— Їхня думка мало кого цікавить як в російському політикумі, так і в українському. Ця невелика частина маргіналів абсолютно ні на що не впливає.
— Проте багато жителів окупованого Донбасу вірять, що ось-ось Росія приєднає його. Мовляв, їхня участь у виборах — це серйозний сигнал.
— Я спілкуюся з жителями Донбасу, які проживають в окупації. Зрозуміло, що з тими, хто налаштований проукраїнськи. Підкреслюю, що не можу претендувати на роль професійного соціолога, але скажу наступне. Так, напевно, велика частина жителів Донбасу ратує за те, щоб хоч якось визначилося їхнє майбутнє. Ще у 2018 році ми за допомогою Служби зовнішньої розвідки провели певні закриті дослідження. Так ось, наприклад, понад 80 відсотків жителів окупованої частини Луганської області не бачили свого майбутнього в так званій «ЛНР». Їхні думки розділилися — або назад, в Україну, або в Росію. А це квазідержавне утворення підтримувала мала частина. Тому стверджувати, що люди не хочуть до Росії, було б неправдо. Разом з тим говорити, що туди рветься більшість, у мене підстав немає. Адже жодних соціологічних опитувань на окупованих територіях ніколи не проводили.
Читайте також: Роман Цимбалюк: «Кремлівська пропаганда вселяє людям, що у відносинах з Україною Росія — постраждала сторона»
— Зараз жителям ОРДЛО дозволили голосувати лише за партійними списками. При цьому російські юристи пояснюють, що навіть таке часткове право дозволить почати інтеграцію цих громадян в політичну систему РФ. Багато хто з експертів вважає, що в наступній кампанії жителі ОРДЛО з російськими паспортами будуть не тільки «обирати», а й брати участь у виборах як кандидати. Цілком ймовірно, що ними можуть стати колишні бойовики.
— У нинішніх виборах кандидатів у депутати, які проживають на окупованій території, не було, наскільки я знаю. Але дуже показово, що ними стали яскраві представники сепаратистського руху.
— Від «Справедливої Росії» в Держдуму балотується Захар Прілєпін, ексрадник ліквідованого три роки тому ватажка «ДНР» Захарченка, а від «Єдиної Росії» — колишній «глава уряду ДНР», нині керівник «Союзу добровольців Донбасу» Олександр Бородай.
— Не став би брати на себе відповідальність говорити про те, що на наступних виборах сценарій появи колишніх бойовиків як кандидатів у депутати неможливий.
Росія офіційно не визнає ані «ДНР», ані «ЛНР» і підкреслює, що це територія України. Разом з тим роздає там свої паспорти. Відповідно, ті, хто їх отримав, в Росії сприймаються як громадяни РФ. Тобто вони мають право участі в політичному житті цієї держави. Так що цілком можливо, що їх використовують на регіональному рівні. Наприклад, в ростовські законодавчі збори можуть потрапити один-два кандидати з окупованої частини Донбасу.
Читайте також: Євстратій Зоря: «Єдність українців і росіян — імперський міф»
— Вибори до Держдуми відбулися. Що буде надалі з Донбасом? Ваші прогнози?
— Зовнішніх передумов приєднання окупованій частині Донбасу до Росії на офіційному рівні поки що не бачу. Російська влада продовжує свою гру, намагаючись всунути нам ці два анклави на своїх умовах, що абсолютно неприйнятно для України. Щодо питання гармонізації відносин, як вони це називають, між так званими «ДНР» і «ЛНР» і Росією (маю на увазі єдине податкове законодавство, систему освіти, медичного обслуговування та все інше), то цей процес триває далеко не перший рік. Не так швидко, як хотілося б і так званій владі «ДНР» і «ЛНР», і владі Російської Федерації. Проте він іде й буде тривати. Не сумніваюся в цьому.
1200Читайте також: Не лише жителі ОРДЛО? Півмільйона українців стали громадянами Росії за останні 2 роки
Читайте нас у Facebook
