Дистанційне навчання у «червоних» зонах: як має бути та як відбувається насправді
Попри те, що за постановою Кабміну «Про встановлення карантину…» дитячі садочки та молодша школа повинні працювати незалежно від визначеного рівня ковід-небезпеки та щеплення персоналу від ковіду, як і всі освітні заклади, де персонал стовідсотково вакцинований, в листопаді на дистанційне навчання відправляють усіх школярів у Києві, Львові, Сумській області та інших регіонах. Обовʼязковою умовою для роботи дитячих садочків поставили стовідсоткову вакцинацію персоналу.
«Дистанційне навчання, попри те, що не може замінити очного, дає можливість забезпечити безперервність освітнього процесу в регіонах зі значним поширенням COVID-19», — зазначив у своєму телеграм-каналі очільник МОН Сергій Шкарлет. А Державна служба якості освіти опублікувала підсумки дослідження якості організації дистанційного навчання. Де разом з позитивними оцінками виклала також і низку виявлених проблем: якість інтернет-зв'язку, участь не всіх учнів з класу у синхронному режимі навчання (онлайн-уроки у Zoom та інші засоби відеоконференцій), недостатню оперативність появи актуальної інформації про організацію дистанційного навчання на сайтах закладів освіти.
Вчителі вже розсилають у месенджерах повідомлення на кшталт: «Діти, які будуть відсутні на уроках в Zoom, будуть відмічатися як відсутні в електронному журналі навіть під час дистанційного навчання. Перевірятиме департамент освіти. І вам буде потрібно писати пояснення, чому ваша дитина не навчається». Наголошуючи, що на онлайн-конференціях учні повинні бути з увімкненою камерою.
Попередній досвід дистанційного навчання показав, що учні середнього та старшого шкільного віку можуть більш-менш самостійно справитися з комп'ютерами та смартфонами (якщо вони та доступ до Мережі у них є), поки батьки на роботі. Молодша ж школа, особливо першачки, часто змушені були пропускати уроки, якщо батьки ризикували лишити дітей самих удома — рідко коли з 20−30 учнів класу на уроці було понад десять. На щастя, більшість учителів розуміли ситуацію та викладали в Інтернеті записи онлайн-уроків. А часто батьки брали дітей з собою на роботу (якщо умови праці та керівництво дозволяли), й ті в підсобках, роздягальнях та навіть у туалетах з батьківських смартфонів відвідували уроки (знову ж таки, якщо цей смартфон не потрібен був батькам, якщо він був достатньо потужним для роботи з необхідними програмами, якщо там був доступ до Інтернету та інші «якщо»).
Саме з досвіду «дистанційки» минулого навчального року й було вирішено, що молодша школа цього року навчатиметься за будь-яких обставин у звичному режимі. На жаль, спроби загальмувати розповсюдження ковіду змушують владу на місцях ігнорувати рішення центральних органів. А тим часом батьки, що дбають про здоров'я своїх дітей, також часто змушені ігнорувати розпорядження вчителів та чиновників від освіти.
Санітарний регламент обмежує час безперервної роботи школярів з технічними засобами навчання: 10 хвилин — для першокласників, 15 — для учнів 2−4 класів, 20 — 5−7 класів, 20−25 — 8−9 класів, для учнів 10−12 класів (при здвоєних уроках) на першій годині занять — до 30 хвилин, на другій — до 20. Ці ж норми дійсні й для дистанційного навчання. Але для нього також дійсні норми тривалості уроків, яка визначається Законом «Про повну загальну середню освіту»: 35 хвилин для першокласників, 40 — для 2−4 класів, 45 — для 5−12 класів. Причому не менш ніж 30 відсотків навчального часу має організовуватися в синхронному режимі (для 2−4 класів це, наприклад, 60 хвилин на п'ять 40-хвилинних уроків). Весь інший час уроків вчитель має якось організувати учнів, яких він не бачить і не чує, щоб ті не гралися, не спали, а працювали самостійно з зошитами, підручниками тощо.
Крім того, вчитель повинен організовувати фізкультхвилинки-руханки та гімнастику для очей. Зазвичай це виглядає так: після пояснення матеріалу чи демонстрації презентацій вчитель каже: «А тепер відійшли від компʼютерів, не дивимось на екрани й повторяємо рухи за мною». Після чого діти дивляться, що робить вчитель на екрані, та повторяють його рухи. А покінчивши з руханкою, вчитель знову продовжує онлайн-урок — бо ж, на його думку, «безперервна робота» була перервана. Звісно, багато хто з педагогів намагається втиснутися у відведені нормативами 10−20 хвилин, щоб пояснити новий матеріал, дати завдання для самостійної роботи та ще й якось опитати учнів по матеріалу… Добре, якщо у батьків є можливість організувати дітям дистанційне навчання, бути вдома під час занять і допомогти дітям зрозуміти те, що скоромовкою намагається донести до них учитель.
До речі, лікарі радять обмежувати «екранний час» дітей (не має значення, займаються вони за комп'ютером, на смартфоні чи дивляться мультики по телевізору): до 40 хвилин на день — для 6−10-річних, года — для молодших підлітків та 1,5 години — для старших. Крім того, для школярів 1−6 класів дуже не рекомендуються заняття з планшетами та смартфонами через замалий екран. А за санітарним регламентом, наприклад, у школах всі комп'ютери та ноутбуки для школярів мають бути обладнані відокремленою клавіатурою.
Тож іноді батькам доводиться обирати між навчанням своїх дітей та ризиком зашкодити їхньому здоров'ю. Хоча для багатьох проблеми вибору немає — через відсутність або низьку якість технічних засобів чи Інтернету. Як показало опитування у територіальних громадах п'яти областей України, саме ці причини унеможливили онлайн-навчання минулої зими понад половини учнів. На жаль, картина в інших регіонах відрізняється ненабагато.
Згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття загальної середньої освіти, «для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин (стан здоров’я, відсутність доступу (обмежений доступ) до мережі Інтернет або технічних засобів навчання, зокрема дітей з сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітних, малозабезпечених тощо), заклад освіти забезпечує використання інших засобів комунікації, доступних для учнів». Тож, у багатьох селах вчителі змушені були просто обходити учнів, щоб рознести їм завдання та зібрати виконані роботи. Звісно, у великих містах з Інтернетом трохи краще. Але, як наводить приклад сайт «Нова українська школа», навіть у Києві на онлайн-уроках займається близько третини учнів, ще третина має змогу переглядати викладені вчителями матеріали, спілкуватися з педагогами телефоном та отримувати від них роздруківки для самостійної роботи. А третина учнів взагалі «пропадають» на весь час карантину.
На що ще чекати українцям останнього місяця осені, читайте у матеріалі «Звільнення невакцинованих, штрафи у транспорті та протипоказання до щеплень: що зміниться з 1 листопада«
Фото https://ua.depositphotos.com/
6309Читайте нас у Facebook
