ПОИСК
Здоров'я та медицина

«Після першої ж примірки зубних протезів я відчула, наче це мої зуби»: унікальна методика протезування на Житомирщині застосовується уже понад 25 років

13:05 26 лютого 2022
зубний протез

Зуби Галина Анатоліївна почала втрачати років у п’ятдесят. І в якийсь момент зрозуміла, що без протезування не обійтись.

— Я працювала на керівній посаді — головним бухгалтером великого підприємства, тож хотілося добре виглядати, — розповідає жінка. — Та й з їжею почалися проблеми: коли тобі нічим жувати, виникають негаразди зі здоров’ям. Пішла до стоматологів, до протезистів — і мені в Хмельницькому виготовили зубні протези з акрилу. Шматок пластмаси в роті дуже заважав, тому я не змогла носити такий протез.

Раптом на очі потрапила газета «ФАКТИ» зі статтею про унікальну методику протезування, яку застосовують на Житомирщині, в місті Черняхів. Лікар Василь Нагурний детально пояснював, що протези робить з матеріалу, з якого виготовляють штучні клапани серця і… дитячі іграшки, а також чому мало хто наслідує його технологію. А пацієнтка розповідала про свою проблему, про те, що їй, як і мені, акрилові протези абсолютно не підходили, а ці, з нового матеріалу, гнучкі, зручні й не викликають алергії.

Я вирішила їхати в Черняхів. А тут про лікаря Василя Нагурного почула ще добрі слова від колеги з Житомира, теж бухгалтера нашої мережі: мовляв, в їхньому регіоні багато людей до нього звертається і всі дуже задоволені результатом. Це було майже 20 (!) років тому. Тоді я вперше потрапила до Василя Анатолійовича.

РЕКЛАМА
«ФАКТИ» не раз розповідали про людей, яким технологія лікаря Нагурного допомогла змінити на краще якість життя

— Вам підійшли зроблені ним протези?

РЕКЛАМА

— Мені було з чим порівняти: кілька разів замовляла акрилові протези в різних клініках, але жоден не підійшов. А тут Василь Анатолійович зняв мірку, його син Андрій виготовив протез, і, коли мені вперше його одягли, я відчула різницю. Лікар звелів піти на базар і купити твердих яблук.

— Це був такий тест?

РЕКЛАМА

Так. Всі пацієнти після протезування пів дня ходили з яблуками! Треба було добре жувати, щоб відчути, чи нові зуби ніде не натирають, не надавлюють. Протези м’яко й щільно охоплювали десну. Вони були пружні, трохи схожі на силікон, але міцніші. Що цікаво: коли ти їх надів, то здавалося, що в тебе виросли свої зуби!

Не було дискомфорту, хоча зуби трималися міцно. Піднебіння лишалося вільним, бо майстер видаляв зайвий матеріал. Протез не заважав сприймати смак, словом, мені все дуже сподобалось. Я навіть на ніч протез не знімала. Почищу зуби, помию його — і знову одягаю.

«Я викинула не один акриловий зубний протез через те, що не могла тримати в роті цю пластмасу, — каже Галина Анатоліївна. — А от зуби з термопласту, про які я дізналася зі статті в «ФАКТАХ» майже 20 років тому, мені підійшли». Фото з сімейного альбому

— Як часто доводилося міняти протез, виготовляти новий?

— Два рази, причому тільки через те, що я втратила кілька власних зубів і не хотіла мати проміжки. Можна сказати, що довговічніших протезів годі й шукати. Я порадила звернутися в Черняхів дуже багатьом знайомим, вони — своїм, так і пішов розголос по всій Україні.

На жаль, минулого року Василь Анатолійович Нагурний пішов з життя, але його син Андрій продовжує справу батька, зберіг колектив лікарів. Робить це добре, достойно. Було б дуже шкода, якби цю українську технологію ми втратили.

«Матеріал, яким ми користуємося для протезування, не викликає алергії»

Розмовляючи з Андрієм Нагурним, я відчувала, як не вистачає йому батька. Зрозуміло, не пройшло й року, як його не стало. Син постійно згадує, як вони разом обговорювали складні випадки, радилися, обираючи оптимальний для людини варіант, раділи, коли вдавалося все зробити якнайкраще, як Василь Анатолійович спілкувався з пацієнтами.

— Технологія, яку ми застосовуємо, дійсно унікальна, але батько завжди підкреслював, що ідея застосування термопластів належить його вчителю — професору Евальду Варесу, — згадує керівник Черняхівської стоматологічної поліклініки Андрій Нагурний. — А от щоб реалізувати цю ідею, нам з батьком довелося добре попрацювати. Справа в тому, що матеріал (поліпропілен, термопласт медичної чистоти) в медицині відомий — з нього давно виготовляли штучні судини, клапани серця, інші «деталі», тому що він не викликає алергії, організм людини його добре сприймає. Але ці вироби стандартні, їх тисячами відливали в металевих формах. Що ж до зубних протезів, то вони завжди індивідуальні, форми виготовляються з гіпсу, а заливши розплавлений термопласт у таку форму, витягти його неможливо — він прилипає.

— І як ви вийшли з ситуації?

— Винайшли рецепт ізолюючого лаку, яким почали вкривати гіпсові форми. Це дозволило робити зубні протези будь-якої конфігурації, з будь-якою кількістю зубів. Самі штучні зуби беремо з готових наборів, досить дорогих і якісних, підбираємо індивідуально за формою і кольором. Тому весь зубний ряд виглядає природньо.

«Через невисоку собівартість виготовлення зубних протезів з термопласту ця технологія майже не розповсюджується, — говорить Андрій Нагурний. — Клініки хочуть заробляти значно більші гроші, використовуючи інші матеріали»

— Чи треба пацієнту якось готуватися до протезування?

— Перед будь-яким протезуванням ми просимо людину побувати у стоматолога і пролікувати зуби — запломбувати, щоб не було карієсу. А зуби, які не можна врятувати, треба видалити. Після цього можна записатися по телефону (097) 173−12−14 і приїжджати до нас.

— Скільки часу знадобиться для виготовлення протезу і його доведення до остаточного вигляду?

— Зазвичай два дні: в перший ми робимо зліпок, гіпсову форму, а на другий протез вже готовий, і залишається тільки підігнати його, тобто перевірити, чи є проблемні місця, зрізати зайвий матеріал. Якщо люди приїжджають здалеку, то в Черняхові можна зняти кімнату, щоб переночувати. Був час, коли ми щодня приймали більше двадцяти пацієнтів. Для поліклініки невеликого містечка це багато. Тому піклувалися, щоб приїжджим було у нас комфортно — було де поїсти, переночувати. Пацієнти завжди дивувалися, як добре все у нас продумано, як гостинно місто їх приймає.

«Наші протези не ламаються, а акрилові служать лише рік-два»

Багатьох пацієнтів дивувала ціна черняхівських протезів: протезування за допомогою термопластів коштувало значно дешевше, ніж в інших клініках з застосуванням акрила.

— Протез з термопласта не можна зламати або розбити, — продовжує Андрій Нагурний. — Він, як казав батько, вічний. Акрилові ж доводиться міняти раз на рік чи на два. Якось професор Варес підрахував: якщо людина після 40 років почала протезувати зуби, то за життя вона зношує в середньому 15 (!) акрилових протезів. Він також твердив: після 40 років карієс є практично у всіх, і поступово люди втрачають зуби. Тобто доросле населення практично все потребує протезування. Ми ж винайшли спосіб, завдяки якому можемо протезувати навіть один зуб, не пошкоджуючи ті, які знаходяться поряд: робимо «метелика». Протез відливаємо з «вусиками», які можна зачепити за сусідні зуби. Зуб міцно стоїть ще й завдяки тому, що еластичний матеріал охоплює десну й присмоктується до неї. І необов’язково робити імпланти.

Василь Нагурний залишив у спадок стоматологам і протезистам унікальну й доступну технологію

— Вашою технологією зацікавились інші лікарі?

— На жаль, майже ні, хоча ми були готові ділитися досвідом, навіть проводили курси, видавали сертифікати. А потім зрозуміли: причина саме в невеликій ціні матеріалу і загалом такого протезування. Клініки хочуть заробляти більше грошей.

У батька було складне дитинство — виріс у селі, жили вдвох з бабусею, так що він добре розумів, як важко людям дістаються гроші. Коли вчився в столиці — спочатку в медучилищі, а потім у медінституті, почав балувати себе солодощами. Розповідав, що, готуючися до екзаменів, купляв кілограм халви, цукерки, і це йому допомагало засвоювати матеріал. Але зуби він собі зіпсував.

Ставши стоматологом, зміг випробувати на собі, як це — носити зубні протези ще старої конструкції. Коли ж ми почали відпрацьовувати нову технологію, то саме батько став першим пацієнтом, якому я зробив протез з термопласту. Він наполіг: мовляв, хочу сам відчути, як ці зуби працюють, тому що жоден пацієнт не зможе мені так детально й зрозуміло розказати про це. Залишився задоволеним.

…Перший матеріал, який я написала про новітню технологію виготовлення зубів з термопластів, вийшов у «ФАКТАХ» у січні 2001 року. Тоді Василь Нагурний розказав мені про дідуся, який десять років прожив без жодного зуба. А все через те, що на акрилову пластмасу в нього була сильна алергія — у роті пекло, горло набрякало. І ніхто не міг цьому зарадити.

За словами Нагурного, чоловіку тоді було 60 років, а виглядав він на 80. Василь Анатолійович згадував: «Коли пацієнт приміряв виготовлені нами протези, то був вражений — ніяких неприємних відчуттів вони не викликали. А якість життя у людини докорінно змінилася».

Фото надане Андрієм НАГУРНИМ

3074

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів