- 22:01 Неймовірно смачні в'ялені овочі: за цим рецептом готуються легко та просто
- 21:31 Латиноамериканська двійниця Брітні Спірс — фаворитка на роль у біографічному фільмі про співачку
- 21:01 Як перевірити, чи була полуниця обприскана: цей спосіб «розкаже» вам правду
- 20:44 «Штрудель з лососем, поданий з соусом зі сметани з цедрою лимона та кропом, — це неймовірно смачно», — кулінарка Оксана Вознюк
- 20:32 «Боронив країну на Курському та Сумському напрямках»: російські окупанти вбили захисника з Житомирщини
- 20:06 Курячо-овочевий пиріг: такий соковитий, що аж тане у роті
- 19:54 Близнюкам — «Королева Пентаклів», Терезам — «Сонце», а Стрільцям — «Маг»: Таро-прогноз та поради карт на 17 червня
- 19:45 Очей не можна відвести: мережа в захваті від Наталі Могилевської у купальнику
- 19:32 На сцену повертатись на планує: стало відомо, чи загрожує Аллі Пугачовій заборона на в’їзд до Латвії
- 19:18 Щонайменше півтора року: скільки часу піде у рф на ремонт пошкоджених літаків Ту-160М
- 19:05 Пенсії в Україні — кому стаж зарахується у подвійному розмірі
- 18:56 Останнє підживлення часнику: що дати рослині для збільшення її головки
«Федорович завжди був поруч з кожним солдатом», — орки вбили легендарного командира 24-ї «залізної» бригади
12 березня в бою із армією путлера загинув Валерій Гудзь — полковник ЗСУ, командувач 24-ї бригади. Про це повідомив журналіст Володимир Рунець в себе на сторінці у фейсбуці:
«Всі ці дні я хотів його набрати. Але то сам закрутився, то свідомо не дзвонив, аби його не відволікти. Востаннє говорили по телефону 12 лютого, коли я вітав його з днем народження. „Я буду пишатися генералом Гудзьом“, — сказав я йому. „Володя, який генерал? Яка різниця, які в мене погони? Працювати треба“, — відповів. Голос Федоровича завжди впевнений, і щось у ньому є настільки сильне, що його хочеться слухати. В той день ми говорили мало, бо він дуже хвилювався. Федорович ніколи не хвилюється, хіба що за близьких йому людей. Він хвилювався за мене, коли я гримнув дверима на роботі та пішов в нікуди, бо працювати всупереч совісті я не міг. Він хвилювався, коли його Аня поступала в університет, то було інакше, надзвичайно миле хвилювання, яке нікому навколо не дозволено було побачити. Один раз він сильно хвилювався, коли ми їхали в Авдіївку, а його дружина Маргарита Федорівна розплакалась. Але Федорович ніколи не хвилювався в бою. Він знав, що і як робити. Він завжди був поруч з кожним солдатом. Він вселяв упевненість. Він досягав перемог. Від учора весь світ похитнувся. Весь. Федорович, передайте привіт всім нашим. І пробачте».
У 1991 році, коли розпався СРСР, Валерій Гудзь, курсант випускного курсу Рязанського вищого повітрянодесантного командного училища, подав рапорт на ім'я начальника училища про переведення до Збройних сил України. 10 років служив в українській армії, у 79-му парашутно-десантному полку у Миколаєві. Звільнився в запас у званні майора. Довгий час Валерій Гудзь працював викладачем Бориспільського професійно-технічного ліцею. Але у 2014 році довелося повернутись до ЗСУ. Перші бойові завдання виконував під Волновахою, на Донеччині. Згодом він став командиром батальйону. З грудня 2017 року — командир 24-ї окремої механізованої бригади.
Валерій Гудзь нагороджений орденом Богдана Хмельницького та недержавною відзнакою «Народний Герой України». В нього залишились дружина та двоє дітей. Син Владислав — теж офіцер.
Нагадаємо, кілька днів тому, боронячи Україну від російських окупантів, загинули командир 9-го батальйону «Вінницькі скіфи» Сергій Котенко та його рідний брат Олександр.
6271Читайте нас у Facebook
