- 11:32 «Кувалда» Трампа: США готують безпрецедентний удар по путіну і його союзникам
- 11:31 Вбивство полковника Воронича: росіяни використали «одноразових» кілерів з паспортами Азербайджану
- 10:59 Фаршировані перці без крупи: Діана з Житомирщини порадила страву, яка підкорить сердечко кожного українця
- 10:26 Візит Келлога до Києва: США готують нову фазу підтримки України?
- 09:59 Пенсія у розмірі 14 тис. грн: хто з українців буде отримувати такі виплати у 2025 році (не судді і не прокурори)
- 09:36 Трамп бачив: головний тренер «ПСЖ» Луїс Енріке схопив за горло футболіста «Челсі» після фіаско у фіналі
- 09:29 «Він гарно говорить, а потім всіх бомбить»: після розмови з путіним Трамп хоче передати Україні, крім Patriot, і наступальну зброю, здатну досягти москви
- 08:57 Ворог обстріляв області на сході та півдні країни, є поранені
- 08:18 Проблеми Левів вирішаться самі собою, а Стрільцям треба бути обережнішими з грошима: гороскоп на 14 липня
- 00:14 Підсумки клубного чемпіонату світу-2025 з футболу: усі результати та відеоогляди матчів
- 13.07 22:29 «Пастка успішності»: чому в усьому світі люди перестають гнатися за досягненнями
- 13.07 22:02 Фантастично смачний малосольний кавун: готується дуже просто
«Федорович завжди був поруч з кожним солдатом», — орки вбили легендарного командира 24-ї «залізної» бригади
12 березня в бою із армією путлера загинув Валерій Гудзь — полковник ЗСУ, командувач 24-ї бригади. Про це повідомив журналіст Володимир Рунець в себе на сторінці у фейсбуці:
«Всі ці дні я хотів його набрати. Але то сам закрутився, то свідомо не дзвонив, аби його не відволікти. Востаннє говорили по телефону 12 лютого, коли я вітав його з днем народження. „Я буду пишатися генералом Гудзьом“, — сказав я йому. „Володя, який генерал? Яка різниця, які в мене погони? Працювати треба“, — відповів. Голос Федоровича завжди впевнений, і щось у ньому є настільки сильне, що його хочеться слухати. В той день ми говорили мало, бо він дуже хвилювався. Федорович ніколи не хвилюється, хіба що за близьких йому людей. Він хвилювався за мене, коли я гримнув дверима на роботі та пішов в нікуди, бо працювати всупереч совісті я не міг. Він хвилювався, коли його Аня поступала в університет, то було інакше, надзвичайно миле хвилювання, яке нікому навколо не дозволено було побачити. Один раз він сильно хвилювався, коли ми їхали в Авдіївку, а його дружина Маргарита Федорівна розплакалась. Але Федорович ніколи не хвилювався в бою. Він знав, що і як робити. Він завжди був поруч з кожним солдатом. Він вселяв упевненість. Він досягав перемог. Від учора весь світ похитнувся. Весь. Федорович, передайте привіт всім нашим. І пробачте».
У 1991 році, коли розпався СРСР, Валерій Гудзь, курсант випускного курсу Рязанського вищого повітрянодесантного командного училища, подав рапорт на ім'я начальника училища про переведення до Збройних сил України. 10 років служив в українській армії, у 79-му парашутно-десантному полку у Миколаєві. Звільнився в запас у званні майора. Довгий час Валерій Гудзь працював викладачем Бориспільського професійно-технічного ліцею. Але у 2014 році довелося повернутись до ЗСУ. Перші бойові завдання виконував під Волновахою, на Донеччині. Згодом він став командиром батальйону. З грудня 2017 року — командир 24-ї окремої механізованої бригади.
Валерій Гудзь нагороджений орденом Богдана Хмельницького та недержавною відзнакою «Народний Герой України». В нього залишились дружина та двоє дітей. Син Владислав — теж офіцер.
Нагадаємо, кілька днів тому, боронячи Україну від російських окупантів, загинули командир 9-го батальйону «Вінницькі скіфи» Сергій Котенко та його рідний брат Олександр.
6272Читайте нас у Facebook
