- 03.05 22:25 Салат із редискою та авокадо: смачно та корисно
- 03.05 22:01 Мирова угода вартістю в два мільйона доларів: як завершилась судова тяганина Брітні Спірс з батьком
- 03.05 21:48 Україна розбила у вирішальній грі чемпіонату світу з хокею Литву та піднялася до дивізіону 1А: відеоогляд матчу
- 03.05 21:33 Cубсидія на землю: хто з аграріїв має право на її отримання
- 03.05 21:04 Погані «сусіди» помідорів: зауважте, бо залишитесь без урожаю
- 03.05 20:35 «Беру біле яйце та вже бачу, яка квітка йому більше «пасує»: майстриня Наталія Янішевська розкрила таємниці створення писанки
- 03.05 20:18 Салат з тунцем та яєчним млинцем: корисний та дуже смачний
- 03.05 20:03 Військовий експерт назвав головні проблеми, з якими зіткнулась українська армія на сході
- 03.05 19:56 Заміж — тільки за них: представники цих знаків зодіаку — найдбайливіші чоловіки
- 03.05 19:26 Мобілізація в Україні: кримінальної відповідальності за непроходження ВЛК не буде — у Раді проти
- 03.05 19:20 «Дрони, РЕБ та безпілотне авто»: мер Кам’янського Білоусов розповів про допомогу фронту
- 03.05 18:52 «Зрадники»: Леонід Невзлін про те, чому росія «нещадно б'є» по Харкову та Одесі, а селища на Донбасі стирає з лиця землі
Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Час випуску: 1992
Скульптор: Antonio Ramos
Розмір: 28×44 cm Із експозиції «Shvets Museum»
У невеликій затишній харчівні на перехресті трьох доріг, що ведуть у різні міста, кілька вечорів поспіль молодий сліпий музикант грав на скрипці. Інструмент був доглянутим і чудово звучав. Та й сам цей юнак справляв враження акуратної і обережної людини, яка навіщось приходила сюди, щоб своєю грою вилити душу перед незнайомими йому людьми, багато з яких взагалі були випадковими мандрівниками.
Коли скрипаль починав грати, публіка замовкала. Не стільки з поваги до його роботи, скільки тому, що звучання старої скрипки було неймовірно чарівним, що не дозволяло ні ковток вина зробити, ні навіть зітхнути на повні груди. Господиня закладу мовчки спостерігала за тим, що відбувалося, і наприкінці кожного вечора просила кухаря пригощати музиканта скромною вечерею та келихом вина. А той, тихенько приймаючи частування, з вдячністю прощався і йшов. Але одного разу він затримався довше, ніж звичайно. А після вечері спитав у господині, чи не могла б вона прийняти його на постійну роботу.
Присівши до нього за стіл, жінка довго розпитувала його про життя, сім'ю, обставини, що привели його сюди. Їй здалося, що він був щирим, розповідаючи про те, як утік із сім'єю з країни, яка зазнала страшної агресії. Як під час безладного обстрілу колони біженців окупанти багатьох людей убили, а його самого позбавили зору, зачепивши кулею зоровий нерв. Як його літній батько, який навчив свого часу дітей грі на скрипці, відразу втратив всю сім'ю і кілька років боровся за те, щоб хоч якось влаштуватися на чужині з сліпим сином. А тепер батько зліг від важкої хвороби та надії на його одужання практично не залишилося.
Жаліслива жінка, яка чимало у своєму житті зробила добра для незнайомих людей, що потрапили в біду, і цього разу залишилася вірною собі. Вона погодилася прийняти юнака працювати. А перед тим, як піти, дала йому в дорогу ліхтар.
- Навіщо мені ліхтар? — здивувався той. — Я ж сліпий. І світло мені не потрібне.
- Ідучи темною дорогою, ти з ліхтарем у руках не даси комусь випадково на тебе натрапити. Так, піклуючись про інших, ти подбаєш і про себе. Адже добре багатогранно …
Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.