- 06:36 22-е листопада: де чекати снігу та дощів, і що заборонено робити
- 21.11 22:26 Біле пальто — хіт осінньо-зимового сезону: з чим і як комбінувати
- 21.11 21:59 Ромова баба: дуже смачно й ароматно
- 21.11 21:30 Дженніфер Лопес не може забути Бена Аффлека й шукає варіанти, аби проводити з ним час
- 21.11 21:00 Просто покладіть лимон у духовку: через годину вона буде сяяти
- 21.11 20:33 Майже рік жевріла надія: в бою на Донеччині поліг воїн з Вінниччини
- 21.11 20:17 Це розрив: мережа шокована світлинами популярної співачки
- 21.11 20:11 Не «Рубєж», а «Орєшнік»: путін виступив із заявою з приводу удару по Дніпру
- 21.11 20:06 Печиво з грушами та яблуками на олії: швидко, доступно та смачно
- 21.11 19:42 Тільки у суху погоду: фахівці розповіли, як правильно обрізати троянди на зиму
- 21.11 19:32 Криптовалютний магнат вирішив з'їсти унікальний банан, який купив на аукціоні за 6,2 млн доларів
- 21.11 19:15 Трамп не підтримає мирну угоду для України, яка означає перемогу путіна, — глава МЗС Великої Британії
Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Час випуску: 1992
Скульптор: Antonio Ramos
Розмір: 28×44 cm Із експозиції «Shvets Museum»
У невеликій затишній харчівні на перехресті трьох доріг, що ведуть у різні міста, кілька вечорів поспіль молодий сліпий музикант грав на скрипці. Інструмент був доглянутим і чудово звучав. Та й сам цей юнак справляв враження акуратної і обережної людини, яка навіщось приходила сюди, щоб своєю грою вилити душу перед незнайомими йому людьми, багато з яких взагалі були випадковими мандрівниками.
Коли скрипаль починав грати, публіка замовкала. Не стільки з поваги до його роботи, скільки тому, що звучання старої скрипки було неймовірно чарівним, що не дозволяло ні ковток вина зробити, ні навіть зітхнути на повні груди. Господиня закладу мовчки спостерігала за тим, що відбувалося, і наприкінці кожного вечора просила кухаря пригощати музиканта скромною вечерею та келихом вина. А той, тихенько приймаючи частування, з вдячністю прощався і йшов. Але одного разу він затримався довше, ніж звичайно. А після вечері спитав у господині, чи не могла б вона прийняти його на постійну роботу.
Присівши до нього за стіл, жінка довго розпитувала його про життя, сім'ю, обставини, що привели його сюди. Їй здалося, що він був щирим, розповідаючи про те, як утік із сім'єю з країни, яка зазнала страшної агресії. Як під час безладного обстрілу колони біженців окупанти багатьох людей убили, а його самого позбавили зору, зачепивши кулею зоровий нерв. Як його літній батько, який навчив свого часу дітей грі на скрипці, відразу втратив всю сім'ю і кілька років боровся за те, щоб хоч якось влаштуватися на чужині з сліпим сином. А тепер батько зліг від важкої хвороби та надії на його одужання практично не залишилося.
Жаліслива жінка, яка чимало у своєму житті зробила добра для незнайомих людей, що потрапили в біду, і цього разу залишилася вірною собі. Вона погодилася прийняти юнака працювати. А перед тим, як піти, дала йому в дорогу ліхтар.
- Навіщо мені ліхтар? — здивувався той. — Я ж сліпий. І світло мені не потрібне.
- Ідучи темною дорогою, ти з ліхтарем у руках не даси комусь випадково на тебе натрапити. Так, піклуючись про інших, ти подбаєш і про себе. Адже добре багатогранно …
Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.
вологість:
тиск:
вітер: