Російський солдат просто вбив батька на очах його сина: адвокат збирає докази воєнних злочинів рф проти України
Відомий адвокат Юрій Білоус від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну збирає та документує звірства окупантів на території нашої держави. Поставив собі мету — зібрати тисячу свідчень воєнних злочинів. Перші з них він вже відправив до Міжнародного кримінального суду в Гаазі, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції та українським правозахисникам. Адже, за словами адвоката, докази не лише допоможуть притягнути воєнних злочинців до відповідальності, відшкодувати завдані матеріальні збитки, а й будуть голосами українців в цій війні. Як відбувається сам процес і чому це важливо, Юрій Білоус розповів «ФАКТАМ».
«Записав у соцмережах відеозвернення, в якому закликав допомогти мені з контактами людей, які були свідками численних злочинів російської армії»
— Чому ви вирішили займатися збором інформації та опитуванням потерпілих внаслідок війни з рф?
— Ідея збору доказів воєнних злочинів росії народилася на другий день війни. З самого початку розумів головне — хочу й буду надавати людям правову допомогу та фіксувати належним чином все те, що вони мені розповідають. Над конструкцією опитування, його складовими та в цілому над тим, як все правильно оформлювати, думав близько 2−3 днів.
На початку березня записав у соціальних мережах відеозвернення, в якому закликав допомогти мені з контактами людей, які безпосередньо бачили та були свідками численних злочинів російської армії. Воєнні злочини окупантів є настільки розповсюдженими на всіх територіях, де ступала нога російського військового, що для того, щоб зафіксувати максимальну кількість випадків, потрібне максимальне залучення професійних фахівців. Тому закликав колег-адвокатів долучатися та проводити такі опитування за моїм прикладом.
— Чи мали раніше схожий досвід роботи?
— Ні. До війни був практикуючим адвокатом, працював у господарських, кримінальних, адміністративних спорах з державними органами. З 2018-го по 2020 рік працював адвокатом українського політичного в’язня в Росії Олега Чабана. Вже тривалий час надаю правову допомогу Міжнародному центру культури й мистецтв. З 2019-го по 2022 рік був членом Комітету захисту прав та реалізації гарантій адвокатської діяльності органу адвокатського самоврядування — Ради адвокатів Київської області. Комітет займався практичним і цілодобовим захистом професійних прав адвокатів.
— Як саме відбувається процес збору даних? Скількох людей вже опитали?
— Принциповий момент: з кожною людиною працюю особисто або при зустрічі, або по відеозв’язку в різних доступних програмах. Опитування — це одне з професійних прав, яким наділені адвокати, може проводитися лише та виключно за згодою людини. Його не варто плутати з допитом, які можуть проводити слідчі. На будь-якій стадії опитування людина може його припинити без пояснення причин, як може й не відповідати на будь-яке запитання. Згода та бажання людини розповідати, розуміння того, для чого це робиться, — головні складові опитування. Кінцевий результат опитування — протокол опитування або файл з відео проведеного опитування. Також люди в разі наявності долучають зроблені ними фото та відео та будь-які інші докази, що можуть підтвердити злочини армії агресора.
— Як відбувається передача даних і чому це важливо для України?
— Усі матеріали надсилаються на електронні адреси Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Міжнародного кримінального суду в Гаазі та українським правозахисним організаціям. Думаю, що надалі в Україні буде створена група, яка займатиметься систематизацією усього матеріалу, зібраного для майбутнього трибуналу. Весь світ повинен знати, що собою представляє російська армія і для чого вони прийшли на нашу землю.
«Звертатись до мене може кожен, кому відома інформація про злочини армії росії, чи ті, хто був свідком як самого злочину, так і його наслідків»
— Ви вислухали не одну трагічну історію звірств рашистів. Які з них найбільше вразили, шокували?
— Це відбулося у Бучі та стало відомо ще до деокупації міста й появи жахливих кадрів. Я працював з цією сім’єю.
Батькові родини Руслану були потрібні ліки, і він вирішив поїхати на велосипеді за гуманітарною допомогою. 14-річний син поїхав з ним. Вони не знали, що на шляху до місця видачі гуманітарної допомоги знаходиться російський блокпост, на якому їх і зупинив російський солдат. Руслан з сином підняли руки та повідомили військовому про те, що їдуть за гуманітарною допомогою, а також про те, що у них немає ніякої зброї і взагалі нічого такого, що може йому нашкодити. І в той момент, коли Руслан з піднятими догори руками повернувся до сина, російський військовий прицільно вистрілив чоловіку в серце, а наступну чергу було випущено по дитині. Хлопцю пощастило, що кулі влучили в руку, він впав. Пролунав наступний постріл — в голову дитині, але куля пройшла в простір між головою та капюшоном куртки, заціпивши лише капюшон. Потім пролунав іще один постріл. По вже мертвому батьку. Ще декілька хвилин 14-літній хлопець, лежачи, намагався зрозуміти, чи живий він. Дочекавшись, доки російський солдат піде, хлопець побіг додому. Тіло вбитого Руслана через деякий час забрали на візку і поховали, загорнувши в килим. Сім’я Руслана після цього евакуювалася з Бучі. Ми повинні знайти і покарати кожного такого солдата, кожного навіть найдрібнішого командира їхньої армії. Для цього я і займаюся цим. І час цих доказів настане.
— Хто саме може звернутись до вас для того, аби дати свідчення?
— Звертатись може кожен, кому відома інформація про злочини армії росії, чи ті, хто був безпосереднім свідком як самого злочину, так і його наслідків. Важливо тут сказати про те, що будь-який доказ — це інформація, але не кожна інформація є доказом. Так, не кожне опитування чи відео з фото місць злочинів буде покладено в основу обвинувачення, але в такому разі зібране надасть можливість зачепитися за епізод чи обставини і дозволить знайти необхідні докази в майбутньому.
Перелік злочинів, про які йде мова, насправді великий, але перелічу основні.
— вбивства цивільних, побиття цивільних, їх викрадення, тортури, незаконне позбавлення волі;
— примусова депортація або переміщення людей;
— створення таких життєвих умов, які розраховані на повне або часткове знищення груп населення (неможливість людині користуватися світлом, водою, газом, неможливість придбати їжу);
— сексуальне насилля, зґвалтування;
— крадіжки, пограбування;
— умисні обстріли та бомбардування цивільних об’єктів, обстріли гуманітарних машин;
— знаходження військової техніки в житлових кварталах (у дворах приватних будинків, поряд з багатоповерхівками), ведення бойових дій з житлових кварталів;
— створення «живих щитів», перевдягання військових рф в цивільний одяг.
Якщо ви бажаєте розповісти свою історію Юрію Білоусу, пишіть йому на сторінку у фейсбуці.
1767Читайте нас у Facebook
