«Побралися на 12-й день знайомства»: неймовірна історія пари, яка першою після деокупації одружилась у Бучі
У зруйнованій та звільненій від рашистів Бучі відбулася перша весільна церемонія. У відновленій після обстрілів будівлі обмінялись обітницями військовослужбовець з Києва Андрій Губський та волонтерка з Ірпеня Вікторія Годік.
«Ми з чоловіком обоє патріоти і робимо все задля спільної перемоги над окупантами. Від початку війни я допомагала теробороні та вивозила людей з тваринами на Романівський міст. Коли ж обстріли стали сильнішими, ненадовго покинула місто, але досить швидко повернулась, бо сидіти просто так — це точно не для мене, — розповіла „ФАКТАМ“ Вікторія Годік. — Мій чоловік Андрій після повномасштабного вторгнення пішов у військкомат, аби боронити державу. Спочатку ніс службу у столиці, потім їх відправили в Ірпінь. І так вийшло, що Андрій разом з моїм однокласником потрапив в одну роту. 24 квітня обоє прийшли до мене в гості, між нами якось відразу спалахнули почуття… А вже наступного дня коханий мені освідчився. Який тут романтизм, коли надворі війна? Сумнівів, попри те, що ми знайомі були лише добу, не виникало. Я відповіла заповітне „так“. Як тільки почав працювати ДРАЦС у Бучі, відразу вирішили зареєструвати шлюб. Андрій одягнув військову форму, я — звичайну сукню. Чесно кажучи, думали, що розпишемось тихо і будуть лише наші батьки та свідки, але наші фото облетіли весь світ. Мовляв, ми перша пара, яка стала на весільний рушник після жахливих подій. Своїм вчинком ми хочемо показати, що життя триває і ніщо в цьому світі не зруйнує любов, добро та щирість почуттів… Після церемонії поїхали в Київ у кафе, а потім вже вдома побули вдвох, бо коханому дали лише кілька днів відпустки. Весільна мандрівка — після перемоги. Коханий 9 травня повертається на службу, я ж продовжую допомагати місцевим продуктовими наборами, ліками та кормом для тварин. Їздимо у сторону Бородянки та Чорнобиля».
Читайте також: Війна зробила почуття сильнішими: у Ворзелі повінчались дві пари військових
За словами головної спеціалістки Бучанського відділу ДРАЦСу Вікторії Рудакової, від повернення відділу до Бучі ними було зареєстровано 9 шлюбів. Тут проводять весільні церемонії не лише для місцевих мешканців, адже в умовах воєнного стану діє принцип екстериторіальності.
«Приміщення нашого ДРАЦСу постраждало від рашистів. Ми як вперше приїхали у місто після звільнення, застали вибиті склопакети на дверях, розбиті від куль вікна, із шаф та шухляд все витягнули та кинули на підлогу. То ж ми змушені були перевезти архів тимчасово у Боярку, де й працювали. Але, на щастя, будівля ДРАЦСУ у Бучі триповерхова, і наш зал для офіційних церемоній чи не єдиний, який уцілів. Рашисти туди навіть не заходили. 3 травня ми відновили роботу на місці і потроху проводимо церемонії. Чи не щодня надходять заяви від охочих побратись, реєструємо й ті пари, які подали їх ще до війни. Щодо першої пари, то вранці до нас підійшов наречений, узгодив зручну годину й того ж дня вони подали заяву та молодят розписали.
Чесно кажучи, я сильно чекала, коли зможу повернутись до відділу після деокупації та провести свою першу церемонію у такий час. Отримала позитивні емоції, без сліз щастя не обійшлось що у пари та їхніх рідних, що у мене… Адже зараз, на жаль, здебільшого реєструємо багато смертей, і кожне весілля — це радість для нас. Ми повні сил та енергії для надання якісних послуг і, як і мільйони українців, мріємо про перемогу".
2770Читайте також: «Шкода, що дітей не було поряд»: у Ворзелі обвінчалися бійці тероборони
Читайте нас у Facebook
