Історичний день: договір щодо зерна підписано у Стамбулі на умовах України
У п'ятницю, 22 липня, у Стамбулі відбулося підписання угоди щодо українського зерна. Україна підписала документ із Туреччиною та ООН. Дзеркальний договір було підписано росією. Її на підписанні представляв міністр оборони Сергій Шойгу. Домогтися укладання договору вдалося за посередництва президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана та Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша. Вони були присутні на церемонії.
Українська та російська делегації сиділи з різними столами на відстані одна від одної.
Гутерріш заявив журналістам, що ця угода є ймовірно найважливішою з того, що йому вдалося зробити на посаді генсека ООН. Він назвав договір «маяком надії у Чорному морі». «Наразі важливо, щоб угода була повністю імплементована. І зробити це потрібно якнайшвидше», — додав Гутерріш.
Разом з тим він визнав, що ООН не має важелів впливу на Москву. Покарати росію організація не зможе, якщо та порушить стамбульський договір.
Ердоган назвав цей день історичним. Президент Туреччини закликав до негайного припинення вогню в Україні. Він також зазначив, що договір щодо зерна став першим реальним успіхом дипломатії за п'ять місяців війни.
Чому угода, яку підписали 22 липня у Стамбулі, має таке велике значення?
За оцінками ООН, в українських портах на Чорному морі накопичилося щонайменше 20 мільйонів тонн зерна. До війни Україна була одним із головних експортерів пшениці у світі. На неї припадало 10% постачання зерна на світовому ринку.
Після російського вторгнення 24 лютого українські порти на Чорному морі, насамперед Одеса та Миколаїв, виявилися заблокованими. Порти на Азовському морі захоплені Росією. Експорт зерна зупинився.
Його вдалося відновити в невеликих обсягах залізницею та Дунаєм. Однак ці способи доставки українського зерна не справляються з наявними обсягами. Блокування експорту зернових культур з України поставило під загрозу світову продовольчу безпеку. Це визнає вся світова спільнота.
У чому полягає Стамбульська угода конкретно? Ось основні пункти.
Морські порти Одеса, Чорноморськ та Південний залишаються під повним контролем України. Російським кораблям заходити до них заборонено.
Росія зобов'язується не атакувати у жодний спосіб суховантажні та військові кораблі, а також порти під час проведення суден спеціальними коридорами.
Військово-морські сили України супроводжуватимуть судна із зерном через мінні поля в акваторії Одеси, Чорноморська, Південного. Розмінувати підходи до портів Україна не буде.
Огляд судів покладається на Туреччину (за підтримки ООН). На цьому наполягла росія, щоб уникнути контрабанди зброї.
Забезпечувати безпеку та дотримання умов усіма сторонами має спеціальний координаційний центр. Він буде створений найближчим часом у Стамбулі.
Термін дії угоди поки що становить чотири місяці.
За оцінками експертів ООН, налагодження схеми транспортування має тривати кілька тижнів.
Що означає Стамбульська угода для України у військовому плані?
Зобов'язання росії не атакувати судна та порти — це перемир'я в Чорному морі, це режим припинення вогню. По суті, це знімає щонайменше на чотири місяці загрозу нападу на Одесу, Чорноморськ та Південний. За умови, звісно, що Росія виконає свою частину договору.
Змусити Кремль піти на такі умови стало можливим лише завдяки тому, що ЗСУ вдалося не лише зупинити просування агресора на півдні України, а й повернути контроль над частиною захоплених росією територій, зокрема острова Зміїний.
2138Читайте нас у Facebook
