ПОИСК
Україна

Природні багатства: чому стурбований найстаріший унікальний природний парк України

11:09 10 серпня 2022
Карпати

20 липня на фейсбук-сторінці Карпатського національного природного парку (КНПП) було опубліковано звернення колективу установи. На відміну від переважної більшості інших постів у соцмережах парку, цей лише опосередковано стосувався природи.

У дописі працівники заявили, що у керівництві парку заплановані зміни. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів вирішило без проведення конкурсу призначити нового директора замість Володимира Слободяна, який майже 10 років керує парком та має підтримку колективу. У КНПП підкреслили: Міндовкілля не дослухається до побажань працівників установи, а рішення про зміну керівника може призвести до занепаду парку.

Війна завдає нам неймовірних страждань і лиха. А також нашій землі. Екологи б’ють на сполох. На реабілітацію українських екосистем знадобляться десятиліття, популяції деяких видів рослин і тварин можуть бути безповоротно втраченими. Хіба цього не достатньо, аби більш уважно, більш відповідально поставитися до тих природних багатств, які вогонь війни не зачепив?

Унікальне середовище

Розташований в Івано-Франківській області Карпатський національний природний парк є найстарішим в Україні. Парк, що існує з 1980 року, охоплює територію у 50 тисяч га, якими пролягає Чорногірський хребет — найвища частина Українських Карпат з горою Говерла (яка фактично формує кліматичну ситуацію на Прикарпатті та Закарпатті), та іншими горами-двотисячниками.

«Більшість інших парків та заповідників не мають такого біорізноманіття, яке зустрічається у нас. Лише у Чорногірському масиві, який пролягає нашим парком, можна зберегти окремі лісові пояси, такі як пояс мішаних лісів, пояс смерекових лісів, субальпійський пояс і альпійській пояс», — розповів у недавньому інтерв’ю «РБК-Україна» директор парку Володимир Слободян.

Своєю чергою ці чотири пояси рослинності визначають тваринний світ, який там проживає. Зоогеографічною специфікою Карпат є те, що в гірську систему не проникає низка рівнинних видів. В парку сформувався специфічний комплекс бореально-тайгових і гірських видів хребетних, які не зустрічаються на прилеглих територіях. У цих зонах проживають і червонокнижні тварини: горностай, лісовий кіт, рись, ведмідь. Для захисту тварин парк щорічно навесні та восени встановлює періоди тиші. У цей час відвідування парку забороняється.

Директор КНПП Володимир Слободян під час підйому на Говерлу (фото: "РБК-Україна")

Парк є одною з частин витоку басейна річки Прут, який живить низку населених пунктів західних областей України. Там же збереглися осередки залишків старовинних пралісів — деякі віком від 170 до 220 років.

Така комбінація природних факторів створює унікальний склад повітря, який сприяє лікуванню респіраторних захворювань, переконані місцеві мешканці. Поруч з парком у Яремчі не випадково розташувався дитячий санаторій.

Також не варто забувати, що у цьому регіоні проживає етнічна група гуцулів, яка дотримується стародавніх релігійних і господарських традицій. На території КНПП розташовані три традиційних полонинських господарства, що займаються вівчарством.

Тож не дарма напередодні війни міжнародна компанія Save Energy визнала «Карпатський» найкращим парком Європи.

Історія успішного парку

Зокрема, спільно з міжнародними спонсорами парк проводить наукову роботу, спрямовану на аналіз природних змін у карпатських лісах. За підтримки громадської організації Global Сonservation із США були закуплені фотопастки та запроваджена система «смарт-патрулювання», а також система проведення фенологічних спостережень. Директор парку Володимир Слободян зазначив, що наразі вже 30% лісових інспекторів парку мають телефони, які дозволяють фіксувати зміни у природі. До речі, Франкфуртське зоологічне товариство — інший спонсор КНПП — планує докупити для потреб парку ще 46 пристроїв, які працюють на смарт-системах.

Парк спільно з американськими колегами також проводить важливий проєкт зі збереження європейської норки — виду, що перебуває на грані вимирання. Норки збереглися у Карпатах, а тому для їх дослідження були використані фотопастки. За підсумками дослідження вдалося встановити, що стан чисельності норки у верхів’ях басейну Прута і Чорного Черемошу є задовільним.

Одним з головних напрямків роботи залишається питання підвищення туристичної привабливості парку. Для цього також залучаються закордонні інвестиції. Зокрема, завдяки румунський підтримці КНПП отримав сучасний екотуристичний візит-центр. Але здебільшого парк працює власними силами, розвиваючи рекреаційні пішохідні маршрути.

Директор КНПП Володимир Слободян із заступниками на дорозі з урочища Погорілець до полонини Веснарка (фото “РБК-Україна”)

Десять років тому у парку було лише п’ять туристичних маршрутів. Нині ж зусиллями колективу створено додаткові екостежки та маршрути, довжина яких сягає 300 км. За словами Слободяна, це і шлях до гори Маковиця, і популярний маршрут «Дівочі сльози», і відновлений маршрут на гору Хом’як через урочище Вередівський (відомий ще з часів Австрійської імперії). Також було відкрито маршрут на одну з найвищих вершин Чорногірських Карпат гору Піп Іван. Там, до речі, розташована польська обсерваторія, збудована ще 1939-го. Сьогодні вона реставрується і функціюватиме завдяки співпраці парку, Прикарпатському педагогічному та Варшавському університетам.

«Карпатський» для розвитку власних територій готовий співпрацювати з бізнесом — за умови, що така діяльність не спричинить шкоди природі. Подібні проєкти часто мають освітній елемент: так, на базі вольєрного господарства, що розширили за фінансової підтримки підприємців, діє літній клас, де влітку проходять заняття з дітьми. Там же звели реабілітаційний центр птахів та зробили першу в Україні «босоногу» стежку.

Водоспад «Дівочі сльози» (фото: соцмережі КНПП)

Карпатський національний природний парк також розміщує приватні музеї. У селі Поляниця установа надала територію під музей «Парк природи Карпат», який змонтували на спеціальних геошурупах, що зменшують навантаження на землю.

Наразі у парку розмірковують над можливостями для подальшого розвитку. Наприклад, науковий відділ прагне створити сучасну лабораторію. Але зараз майбутнє парку залишається невизначеним.

Ключове питання

Тепер місцева громада та працівники парку б’ють на сполох: заповідне середовище опинилося під загрозою. За їхніми словами, під прикриттям бойових дій до «Карпатського» намагаються призначити (поза конкурсом) нове керівництво. І його мета, як підозрюють, полягає далеко не в розвитку національного парку. Нещодавно, прикриваючись воєнним станом, нового директора планували призначити в обхід конкурсних процедур. Більше того, на призначення претендувала людина, яка офіційно не змогла двічі пройти законний конкурс у попередні роки. Тож цілком справедливо очільниця обласної військової адміністрації Світлана Онищук відмовилася схвалити кандидатуру, запропоновану міністерством. Однак у Карпатському нацпарку застерігають: ця спроба була не останньою.

Через те, що попередні конкурси так і не виявили переможця, Володимир Слободян п’ятий рік поспіль залишається на посаді «виконувача обов’язків» керівника Карпатського національного природного парку. Як пояснюють працівники установи, Слободян ефективно керує парком, а його поточний статус в. о. не є перешкодою для впровадження позитивних змін одразу за кількома напрямами.

Колектив Карпатського національного природного парку (фото: соцмережі КНПП)

Проте, очевидно, що метушня навколо керівництва парком не має на меті покращити менеджмент установи чи вийти на якісно нові щаблі розвитку. Той, хто руками міністерства ускладнює парку життя, хоче отримати доступ до заповідних територій. Конкретно йдеться про близько 200 га заповідної території, що межує з землями «Буковеля». Більш того, існує занепокоєння, що зміна керівника КНПП призведе не лише до захоплення цих 200 га, а й до подальшого нелегального відчуження паркових земель.

Втім, завжди можна знайти компромісне рішення. Наприклад, втрата парком землі має бути компенсована за рахунок приєднання інших територій. Ще у 2010 році президентом Віктором Ющенком було підготовлено рішення про розширення Карпатського національного природного парку. Це рішення так і не було остаточно ухвалене урядом, але усі наукові обґрунтування для його впровадження існують. Доопрацьований указ експрезидента дозволив би провести розширення парку у напрямку басейну річки Прут, тобто за басейновою системою, яка є стандартом у розвинутих країнах світу. Тобто парк розширився б за рахунок Ворохтянського та Делятинського лісгоспів на 15 тисяч га. І це дало б можливість зберегти природній комплекс, який існує на цій території. А на цих територіях розташовані ліси, що ростуть вище 1000−1100 метрів над рівнем моря і, відповідно до мораторію, не підлягають вирубці.

У випадку, якщо рішення про розширення парку буде ухвалене, можна буде говорити про вирівняння паркових меж. Це буде звичний процес — КНПП періодично отримує пропозиції від громад щодо уточнення кордонів ділянок, адже багато приватних земель з історичних причин перетинаються з заповідними територіями. Так само після розширення парк зможе поступитися «хвостиком» у 200 гектарів, на який наразі претендує «Буковель». І, звісно, це відбудеться за умови, що курорт дотримуватиметься вимог законодавства у питанні експлуатації цієї землі.

Більш того, у розширенні заповідних земель КНПП має бути зацікавлена уся країна. Причина не лише у збереженні рідкісного природного середовища, а й у вимогах Європейського Союзу, на який має рівнятися наша країна. На даний момент природно-заповідний фонд складає 7% території України, тоді як ЄС встановлює, що заповідники мають складати щонайменше 15% від території країни.

На фото у заголовку: Вид на гору Хом’як (фото: соцмережі КНПП)

542

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів